Рішення № 95976482, 23.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Справа № 160/766/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням,-

ВСТАНОВИВ:

19.01.20121 року Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить:

- стягнути з ОСОБА_1 , на користь Інституту 110 975,5 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його в навчальному закладі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 15.02.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали для подання письмового відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» з 01.09.2016 року по 23.10.2017 року на посаді курсанта. Відповідно до розділу II «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з відповідачем 01.09.2016 року, строком на термін навчання (5 років). У подальшому, 23.10.2017 року контракт про проходження військової служби, укладений між Міністерством оборони України, в особі начальника факультету і відповідачем був достроково розірваний, через небажання продовжувати навчання. Проте, на теперішній час відшкодування витрат на користь Інституту відповідачем не відбувається, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.09.2016 року між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» полковника Серпухова О.В. та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України строком на 5 років.

Відповідно до витягу із наказу Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» №432 від 18.08.2016 року ОСОБА_1 – військовослужбовця військової служби за контрактом, зараховано на навчання на перший курс гвардійського факультету військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю 254 «Забезпечення військ (сил)».

Згідно із витягом із наказу начальника факультету військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» №197 від 01.09.2016 року, згідно із сумісним наказом Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України від 21.06.2016 року №315ДСК/4-дск «Про організацію прийому в 2016 році курсантів та студентів на навчання до вищих навчальних закладів для підготовки військових фахівців з вищою освітою» з 01.09.2016 року молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу факультету та на всі види забезпечення.

Як визначено розділом ІІ «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008 року, та підтверджено самим контрактом, контракт про проходження військової служби (навчання) був укладений з ОСОБА_1 строком на термін навчання (5 років), за яким останній зобов`язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше 5 років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 1 умов контракту ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, зокрема, відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу, визначених ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно із копією витягу з наказу т.в.о. начальника факультету військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (по стройовій частині) від 23.10.2017 року №250 молодшого сержанта ОСОБА_1 , курсанта 2-го курсу за спеціальністю «Забезпечення військ (сил)», наказом начальника факультету (по особовому складу) від 23.10.2017 року №16-К, відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту, достроково розірваний контракт про навчання.

У вказаному наказі також зазначено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 «Про затвердження порядку відшкодування курсантами витрат пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» підлягають відшкодуванню витрати, пов`язані з утриманням під час проходження військової служби (навчання) на факультеті молодшого сержанта ОСОБА_1 в сумі 110 975,15 грн.

Згідно із довідками-розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 , з якими він був ознайомлений під особистий підпис, фактичні витрати, пов`язані з утриманням складають 110 975,15 грн., з них: грошове забезпечення у сумі 104 827,56 грн., витрати за проживання у сумі 5 960,27 грн., витрати за харчування 187,32 грн.

Однак, у добровільному порядку відповідачем вказана заборгованість сплачена не була.

Не сплата у добровільному порядку цих витрат відповідачем і стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Отже, спір між сторонами виник з підстав відшкодування витрат, пов`язаних із утриманням у навчальному закладі особи, яка в подальшому за власним бажанням дострокового розірвала контракт через небажання продовжувати навчання.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України військової служби, навчання у вищих військових навчальних закладах, врегульовані Законом України від 25.03.1992 року №2232 «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону №2232 до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).

Згідно із ч. 3 та ч. 5 ст. 25 Закону №2232, зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань; з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом 4 частини 2 статті 23 цього Закону.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону №2232, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» п. 1 ч. 5 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначено Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №964 (далі - Порядок №964).

Відповідно до п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат).

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно із п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п. 2.1.2 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом п. 2.1.3 Порядку розрахунку витрат витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в університеті складає 110 975,15 грн., що підтверджується довідками-розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 .

Пунктами 7-8 Порядку №964 передбачено, що у разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку, а сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби.

Доказів відшкодування відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія рапорту відповідача від 23.10.2017 року, яким останній зобов`язався відшкодувати в добровільному порядку витрати пов`язані з його навчанням.

Так, курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на цей час зазначену вище суму коштів у добровільному порядку не відшкодував, що є підставою для задоволення адміністративного позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі 110 975,15 грн.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки під час розгляду даної справи, позивач витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (61098, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 192, код ЄДРПОУ 07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат пов`язаних з утриманням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у навчальному закладі 110 975,15 (сто десять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять гривень п`ятнадцять копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець