Ухвала суду № 95976378, 31.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3112/21 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання результатів професійно-психологічного відбору достатніми для проходження військової служби,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання результатів професійно-психологічного відбору достатніми для подальшого проходження військової служби за контрактом на посадах Державної прикордонної служби України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Частиною першою статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Правову категорію “зміст позовних вимог” (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.

Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Обов`язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати результати професійно-психологічного відбору достатніми для подальшого проходження військової служби за контрактом на посадах Державної прикордонної служби України. Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачу відмовлено у проходженні військової служби за контрактом на посадах у складі Державної прикордонної служби. При цьому позивач зазначив, що причиною цього є результати професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України право на звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому цим Кодексом, має кожна особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Цією нормою встановлені способи захисту, про які особа може просити суд: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, передумовою звернення до адміністративного суду із позовом є прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, вчинення дії чи бездіяльності стосовно позивача, що призвело до порушення його прав, свобод та інтересів.

Спосіб захисту прав, свобод та інтересів визначається позивачем залежно від поведінки суб`єкта владних повноважень - відповідача. Наприклад, якщо порушення прав відбулося внаслідок прийняття рішення, то у цьому разі спосіб захисту порушених прав відповідатиме пункту 2 частини першої статті 5 КАС України - визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії; у разі неприйняття рішення чи невчинення відповідної дії, яку відповідач мав за законом вчинити, позивач може просити про захист порушених прав шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позивач у позовній заяві не просить визнати протиправними ні рішення, ні дії, ні бездіяльність Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Визначений позивачем предмет позову не відповідає положенням частини першої статті 5 КАС України.

Повноваження адміністративного суду при вирішенні справ по суті визначені статтею 245 КАС України. При цьому спосіб захисту, про який просить позивач (визнати результати професійного-психологічного добору достатніми для проходження військової служби) не відповідає повноваженням суду.

Позивач не навів у позовній заяві правові підстави позову. Ними є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Тобто, позивач не вказав, порушення яких правових норм допустив відповідач; які норми дозволяють йому як позивачу заявляти такі позовні вимоги.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України та не узгоджується з приписами частини першої статті 5 цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 11 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак позивач не подав такого письмового підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частина друга статті 161 КАС України визначає особливості подання позовних заяв суб`єктом владних повноважень та не стосується позивача.

В порушення положень частини першої статті 161 КАС України доданий до позовної заяви примірник для відповідача не є копією позовної заяви, оскільки не містить переліку додатків до позовної заяви. Самих документів, які долучені до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи позивач також не додав.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви: подати до суду нову редакцію позовної заяви, у якій визначити предмет позову з урахуванням приписів статті 5 КАС України; вказати, з яким рішенням (дією, бездіяльністю) відповідача позивач пов`язує порушення свого права та якого конкретно; яким нормативно-правовим актам не відповідає рішення відповідача (дія чи бездіяльність), що є предметом оскарження; надати докази, якими підтверджуються обставини (факти), якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Крім того, позивачу також необхідно подати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу слід врахувати вимоги частини першої статті 161 КАС України стосовно надання нової редакції позовної заяви відповідно до кількості учасників справи разом із доданими до позовної заяви документами.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання результатів професійно-психологічного відбору достатніми для проходження військової служби залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк