Ухвала суду № 95976362, 01.04.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

01 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1633/21

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене у вигляді повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №190070 від 01 серпня 2019 року №1070/2.26 та зобов`язати відповідача призначити позивачу житлову субсидію із 01 червня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 ; про визнання протиправним та скасування рішення від 24 вересня 2020 року №1066/2.26 про відмову у призначенні житлової субсидії та зобов`язати відповідача призначити позивачу житлову субсидію із 01 вересня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ; про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліки позовної заяви із зазначенням способу їх усунення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позивачу продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене у вигляді повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №190070 від 01 серпня 2019 року №1070/2.26 та зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 житлову субсидію із 01 червня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску

На адресу суду 26 березня 2021 року надійшла заява ОСОБА_2 про усунення недоліків позовної заяви разом із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами та виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.

Частинами першою-другою статті 122 Кодексу адміністратвиного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, визначальним для встановлення початку перебігу строку звернення до суду є момент, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позовної заяви убачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене у вигляді повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №190070 від 01 серпня 2019 року №1070/2.26 та зобов`язати відповідача призначити позивачу житлову субсидію із 01 червня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , в той час як із позовом до Волинського окружного адміністративного суду останній звернувся 10 лютого 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду в цій частині позовних вимог.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване тим, що адміністративний позов до суду не подавав, оскільки ним були подані заяви до Міністерства соціальної політики України, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації та до відповідача. Поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач пов`язує із обставинами подання скарги до вищого органу і отримання відповіді про результати, після якої було подано позов до суду.

Аналогічні доводи наведені позивачем і у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 24 березня 2021 року, яка була подана на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви у даній справі без руху.

Надаючи оцінку зазначеним доводам, суддя зауважує, що у поданих заявах ОСОБА_1 повідомляє, що рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене у вигляді повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №190070 від 01 серпня 2019 року він отримав у серпні 2019 року, тобто з дня отримання оскаржуваного рішення позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Окрім того, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради на звернення ОСОБА_1 надало відповідь листами від 27 серпня 2019 року №1186/2.26 та від 27 квітня 2020 року №515/2.26, Департамент соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації - листом від 14 квітня 2020 року №Т-400, та Міністерство соціальної політики України - листом від 17 червня 2020 року, тобто навіть якби рахувати строк звернення до суду з дня отримання позивачем вказаних листів це однаково вказує на пропуск встановленого строку.

Жодних інших доводів в обгрунтування причин поважності пропущеного строку звернення до суду позивач не навів.

Таким чином, на думку судді, обставини, на які ОСОБА_1 посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду, не свідчить про поважність причин, тобто існування обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав, а відтак не можуть бути визнана суддею поважною.

Суд зауважує, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування

Суд уважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини Перез де Рада Каванілес проти Іспанії, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (AFFAIRE PЙREZ DE RADA CAVANILLES c. ESPAGNE № 116/1997/900/1112).

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини "Осман проти Сполученого королівства" та пункті 54 рішення "Круз проти Польщі" зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (CASO OSMAN CONTRA REINO UNIDO № 23452/94; KREUZ v. POLAND № 28249/95).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з положеннями частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на те, що із позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України строку, зазначені у заявах про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини не дають підстав для визнання їх поважними, тому заяву позивача про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку слід залишити без задоволення, а позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене у вигляді повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №190070 від 01 серпня 2019 року №1070/2.26 та зобов`язання відповідача призначити позивачу субсидію із 01 червня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 повернути позивачу.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про відмову у призначенні житлової субсидії, оформлене у вигляді повідомлення про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №190070 від 01 серпня 2019 року №1070/2.26 та зобов`язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради призначити позивачу субсидію із 01 червня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович