Ухвала суду № 95976234, 31.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

31 березня 2021 р. Справа № 120/3002/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, у якій 04.11.2020 р. прийнято рішення про задоволення позову .

18.02.2021 р. надійшла заява позивача про встановлення судового контролю та застосування заходів примусу мотивована тим, що рішення суду у справі не виконано.

Ухвалою від 22.02.2021 р. призначено заяву до розгляду у письмовому провадженні.

Дана ухвала отримана МВС України 11.03.2021 р., однак письмової позиції щодо поданої заяви не надійшло.

Оцінюючи подану заяву, суд доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 р. №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

У справі Soering vs UK (judgement of 7 July 1989) Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених ч. 1 ст. 382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду висловленою в ухвалі від 05.07.2018 у справі № 206/3911/17.

У справі № 800/592/17 Велика Палата Верховного Суду змінила підхід до правил застосування судового контролю, роз`ясненого у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 13.03.2017 «Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства» та дійшла висновку, що клопотання про встановлення судового контролю може бути подане й після ухвалення судового рішення у справі.

Так, рішенням суду від 04.11.2020 р. у цій справі зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та матеріали (висновок) про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності.

Однак, як вказує позивач, рішення суду не виконано до цього часу, що також підтверджується листом МВС від 03.02.2021 р., в якому останній зазначає про можливість прийняття рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошоовї допомоги за результатами розгляду справи 120/2695/19-а судом апеляційної інстанції.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що МВС України не подавало апеляційної скарги й на рішення від 4.11.2020 р. у справі № 120/3002/20-а, відповідно, в силу вимог статті 255 КАС України, воно набрало законної сили.

Відтак, суд доходить висновку, що заява позивача в частині необхідності встановлення судового контролю є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, визначаючись щодо вимоги про вжиття заходів примусу до осіб, що не виконують рішення суду, то суд при її вирішені керується положеннями частини другої статті 382 КАС України, відповідно до якої за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи відсутність умов за яких можуть бути застосовані відповідні санкції, а саме, відсутність встановленого раніше звіту та його невиконання, відсутні й правові підстави для застосування положень частини другої статті 382 КАС України.

Щодо вимоги про обов"язок МВС України виконати та розглянути матеріали про одноразову грошову допомогу, то суд зауважує що така була предметом розгляду у справі 120/3002/20-а, за результатом розгляду якої прийнято відповідне рішення. Відтак, в межах поданої заяви та вимог статті 382 КАС України не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 382, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

заяву про встановлення судового контролю задовольнити частково.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України подати протягом 15 днів з дня отримання повного тексту даної ухвали звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.11.2020 р. у справі № 120/3002/20-а.

В решті вимог заяви відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна