Ухвала суду № 95975720, 01.04.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01 квітня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/156/21 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянувши Заяву №б/н від 03.03.2021р. (вх. №185 від 23.03.2021р.) Приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (вул. Лейпзицька, буд 15, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 14333937) про видачу судового наказу на стягнення з Приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова" (вул. Промислова, буд. 30, м. Тернопіль, 46010, ідентифікаційний код 30344990) заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у сумі 110 176,43 грн., відмовляє у його видачі. При цьому, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України, у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

- згідно п. п. 1, 2, 8 ч. 1 та ч. 2 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, особою яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка немає прва її підписувати, або особою посадове становище якої не вказано; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, про що постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Заява про видачу судового наказу №б/н від 03.03.2021р. (вх. №185 від 23.03.2021р.) не відповідає вимогам ст. 150 ГПК України.

1. Не надано належних доказів, що підтверджують повноваження представника Семенюк М.О., який підписав заяву, в порядку самопредстаництва.

Частиною 3 статті 56 ГПК України зазначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами 1, 2 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

За нормами господарського процесуального кодексу України, підписання заяви про видачу судового наказу є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката). При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності). Відповідно особи, які представляють юридичну особу за довіреністю і виконують процесуальні дії на підставі наданих їм довіреністю повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва (аналогічний висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду України від 13.03.2018 року у справі № 910/23346/16 та постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2246/19).

Отже, до матеріалів заяви про видачу судового наказу не надано доказів відповідно до закону, статуту, положення або витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, трудового контракту, наказу на підтвердження повноважень Семенюк М.О. діяти від імені заявника у порядку самопредставництва або через представника (адвоката) та засвідчена самим повіреним без підтвердження такого повноваження, зокрема в самій довіреності.

2. Не надано доказів на підтвердження права безспірності грошової вимоги:

1/ рахунки за телекомунікаційні послуги №2025256926 від 30.06.2017р. на суму 49909,70 грн., №2041319223 від 31.07.2017р. на суму 105694,31 грн., №2057971037 від 31.08.2017р. на суму 105835,56 грн., №2074633548 від 30.09.2017р. на суму 105969,80 грн., №2091343338 від 31.10.2017р. на суму 110070,19грн., №2107593756 від 30.11.2017р. на суму 110176,43 грн., без доказів направлення (отримання) абонентом.

Крім того, у вказаних рахунках зазначений особовий рахунок боржника - НОМЕР_1 , що не відповідає умовам Договору №100082821 про надання телекомунікаційних послуг від 01.03.2012р. та Угоді №100082822 від 01.03.2012р, відповідно до яких божнику було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_2 . У заяві зазначено, що у зв`язку із переходом Заявника на нову білінгву систему FORIS OOS боржнику було присвоєно особовий рахунок НОМЕР_1 . Однак, заявник не подав доказів зміни особового рахунку у порядку встановленому чинним законодавством про внесення змін до Договору.

2/ претензія №С295378912229/11 від 24.11.2017р. із вимогою погасити заборгованість в сумі 110070,19 грн., яка адресована ПП «Фабрика меблів «Нова», без доказів направлення (отримання) такої;

3/ до заяви подано нечіткі копії документів, які не читаються (зокрема, Детальна інформація по контракту 395380287804 з даними про надані послуги та їх вартість).

Враховуючи вищезазначене, заявником не додано докази, які доводять відсутність спору щодо заявлених вимог станом на момент звернення до суду та виникнення у нього права грошової вимоги до боржника у заявленому розмірі, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, згідно п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених, зокрема, п. п. 1 та 8 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 12, 147, 148, п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "ВФ Україна" (вул. Лейпцизька, буд 15, м. Київ, ідентифікаційний код 14333937) у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Фабрика меблів "Нова" (вул. Промислова, буд. 30, м. Тернопіль, 46010 ідентифікаційний код 30344990) 110 176, 43 грн. боргу за надані телекомунікаційні послуги.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання (01.04.2021р.) та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, через Господарський суд Тернопільської області або безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.

Суддя М.С. Стадник