Рішення № 95974918, 25.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/10402/20

Провадження №2/428/40/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватне акціонерне товариство «СК АСКО ДС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Приватне акціонерне товариство «СК АСКО ДС» (далі – ПрАТ «СК АСКО ДС») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 07.10.2020 року на перехресті вулиць Партизанська та Енергетиків в м. Сєвєродонецьку Луганської області сталась дорожньо-транспортна пригода. Водій автомобіля Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , ОСОБА_2 не виконав вимоги дорожнього знаку та не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , та який належить йому на праві власності. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, встановлено постановою суду від 28.10.2020 року по справі №428/8525/20.

ПрАТ «СК АСКО ДС» провело оцінку пошкоджень транспортного засобу та виплатило йому страхову виплату в сумі 9745,50 грн. шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок. За відрахуванням комісії банку за трансакцію в сумі 48,73 грн. він отримав 9696,77 грн.

Для проведення відновлювальних робіт автомобіля він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Лада», яке після обстеження автомобіля видало рахунок-фактуру від 01.12.2020 року №95, згідно з яким сума ремонтних робіт становить 33656 грн.

Оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує суму страхового відшкодування, то різниця між страховою виплатою та реальною сумою, необхідною для проведення відновлювальних робіт, в розмірі 23959,23 грн. підлягає стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_2 , як винуватця дорожньо-транспортної пригоди, та ОСОБА_3 , як власника автомобіля – джерела підвищеної небезпеки.

Крім того, дорожньо-транспортною пригодою йому, його дружині, яка керувала автомобілем на момент зіткнення, та дитині, яка знаходилась в автомобілі в момент зіткнення, завдано моральну шкоду. Моральна шкода полягає в тому, що він та члени його сім`ї внаслідок дорожньо-транспортної пригоди перенесли душевні страждання, а також переживання внаслідок пошкодження майна, погіршення його технічного та естетичного стану, обмеження в можливості користуватись транспортним засобом та побутових незручностях через це. До пошкодження автомобіля він та його дружина щодня користувались ним для перевезення дітей на тренування та на додаткові заняття, після цього вони були змушені пересуватись громадським транспортом, враховуючи епідеміологічну обстановку, що спричинило дисбаланс у родині.

Враховуючи розлад нормального життя, нервову напругу та страждання через дорожньо-транспортну пригоду, а також втрачені якості автомобіля, розмір моральної шкоди оцінив у 7000 грн.

Просив суд стягнути на свою користь солідарно з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 23959,23 грн. та з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 7000 грн.

18.12.2020 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

24.02.2021 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив доводи, викладені в позові.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились.

Представник третьої особи Богданов Є.В. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

07.10.2020 року на перехресті вулиць Партизанська та Енергетиків в м. Сєвєродонецьку Луганської області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Chevrolet Aveo, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої належний позивачу автомобіль отримав механічні пошкодження.

ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою суду від 28.10.2020 року по справі №428/8525/20.

Таким чином, дійсно позивачу ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода, оскільки був пошкоджений належний йому на праві власності автомобіль.

За заявою ПрАТ «СК АСКО ДС» було проведено оцінку транспортного засобу ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якої складено звіт 23.10.2020 року №03/10, та визначено, що розмір матеріальної шкоди спричиненої власнику автомобіля ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо - транспортної пригоди станом на 07.10.2020 року становить 11694,61 грн.

За відрахуванням ПДВ в розмірі 20% ПрАТ «СК АСКО ДС» виплатила ОСОБА_1 згідно страхового акту страхове відшкодування в розмірі 9745,50 грн. відповідно до страхового акту від 29.10.2020 року №3187/20 ГО.

Згідно з рахунком – фактурою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Лада» від 01.12.2020 року №95 сума ремонтних робіт автомобіля ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , становить 33656 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктами 9.1., 9.2. ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1. ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Аналізуючи вищенаведене суд відзначає, що закон покладає обов`язок відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, у разі недостатності страхової виплати на ту особу, яка на відповідній правовій підставі користувалась джерелом підвищеної небезпеки.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Судом встановлено, що оскільки з вини відповідача ОСОБА_2 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль, належний на праві власності позивачу, то ОСОБА_3 не є належним відповідачем у цій справі та не може відповідати за цим позовом.

Також суд враховує, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_5 була застрахована в ПрАТ «СК АСКО ДС», яка і виплатила позивачу страхове відшкодування, а тому саме ця страхова компанія є належним відповідачем у цій справі, оскільки саме до неї мають бути заявлені вимоги про відшкодування шкоди, спричиненої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які, на думку останнього, не були в повному обсязі встановлені та виплачені страховиком.

Також суд враховує висновки Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.07.2018 року по справі №755/18006/15-ц, яка зазначила, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

У постанові від 17.04.2018 року у справі №523/9076/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо неналежного відповідача.

Таким чином, оскільки позивач заявив позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди до неналежного відповідача, а суд за своєю ініціативою не може цього зробити, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, то у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальнохї шкоди слід відмовити, що не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи належного відповідача.

Разом з тим, оскільки суд дійшов висновку, що позов заявлено до неналежного відповідача, то при цьому не можна давати правову оцінку обґрунтованості заявлених вимог позивача про відшкодування шкоди в сумі 23959,23 грн. по суті спору та оцінки наданих доказів, оскільки оцінка наданих позивачем доказів є передчасним і вони можуть бути предметом розгляду при новому розгляді справи у суді.

Таким чином, позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 23959,23 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про відшкодування моральної школи в сумі 7000 грн. суд відзначає, що в судовому засіданні позивачем було доведено факт спричинення позивачу неправомірними діями відповідача моральної шкоди.

При цьому з аналізу ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» можна зробити висновок, що відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням майна, здійснюється не за рахунок страховика, а за рахунок особи, винної в спричиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд вважає, що дійсно позивачу була спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджене належне йому майно, технічний та естетичний стан якого погіршився. Внаслідок пошкодження автомобіля у позивач був обмежений у можливості користуватись транспортним засобом, через що спричинило зміну звичайного способу життя позивача.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, тривалості та обсягу моральних страждань позивача, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_6 на користь позивача, моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 190,10 грн.

Керуючись ст. ст. 12-13, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 190 (сто дев`яносто) 10 коп.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 30.03.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «СК АСКО ДС», місцезнаходження: Донецька область, м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 37, код ЄДРПОУ 13494943.

Представник третьої особи: ОСОБА_7 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Ж. І. Кордюкова