Ухвала суду № 95974755, 02.04.2021, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1876/19

Провадження № 6/396/13/21

УХВАЛА

Іменем України

02.04.2021 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Стеценко А.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Новоукраїнка подання заступника начальника Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро) Стальнікової В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документу,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро) Стальнікової В.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, без вилучення паспортного документу, посилаючись, зокрема, на те, що на виконанні Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавче провадження №62158641 з виконання виконавчого листа №396/1876/19 виданого 06.02.2020 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 63561.45 грн. Рішення не виконано, боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник Новоукраїнського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро) надіслав заяву про розгляд справи у відсутність.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

В ході примусового виконання виконавчого напису державним виконавцем направлені запити до реєструючих право власності установ.

Згідно наданих відповідей, платник податків з таким податковим номером, чи за серією та номером паспорту знятий з обліку у контролюючих органах. Відомості про місце роботи та про отримання пенсії відсутні. Згідно відповіді МВС, транспортні засоби за боржником не зареєстровані (а.с. 83-86).

Згідно акту державного виконавця (а.с.87) боржник ніде не працює, відсутнє майно на яке можна звернути стягнення.

Згідно п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язань.

Під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не зважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Згідно роз`яснень Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до вимогст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Отже, відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, а саме: у разі ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовуються: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з зазначеним поданням представник органу ДВС не навів жодних доказів про те, що боржник має намір виїхати за кордон, а послався як на підставу для обрання такого обмеження боржнику тільки на те, що останній має боргові зобов`язання та не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Незважаючи на те, що з матеріалів справи вбачається відсутність майна та доходів у боржника ОСОБА_1 .

Крім того, державним виконавцем не надано доказів про свідоме ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судом, про те, що останній має змогу виконати такі, але не робить цього без поважних причин, так само, як і доказів на підтвердження наміру боржника виїхати за межі України з метою невиконання боргового зобов`язання.

Само по собі існування у боржника заборгованості та відсутність в нього грошових доходів не є безумовною підставою у визначенні особи винуватою в ухиленні від виконання зобов`язань, а звідси і застосування до такої особи одного з найсуворіших заходів - тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи копії документів, не вказують на ухилення ОСОБА_1 від виконання боргового зобов`язання, а свідчать про відсутність змоги такого виконання. Крім того, наявність постанови про відкриття виконавчого провадження не може підтверджувати обізнаність останнього про відкрите провадження, оскільки доказів про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником, матеріали подання не містять.

Отже, з матеріалів, представлених державною виконавчою службою до суду, не вбачається доказів ухилення від виконання зобов`язань боржником, а саме відсутні докази того, що боржник повідомлений про необхідність явки до виконавчої служби та наявності в боржника доходів та майна, зокрема, відсутні докази обізнаності боржника щодо наявності виконавчого провадження, надіслання боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, вимоги державного виконавця, поштової кореспонденції (реєстр відправлення рекомендованою поштою).

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи, керуючись ст. 441 ЦПК України, п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання заступника начальника Новоукраїнського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністрерства юстиції (м.Дніпро) Стальнікової В.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , без вилучення паспортного документу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: А. А. Русіна