Рішення № 95973498, 02.04.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/16/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2021 Справа № 908/239/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Харківський Водоканалпроект”, (61042, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42А)

до відповідача Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, б. 15)

про стягнення 102526, 94 грн.

29.01.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. б/н від 25.01.21 (вх. № 249/08-07/21 від 29.01.2021) Приватного акціонерного товариства “Харківський Водоканалпроект” до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” про стягнення 102526, 94 грн., за договором на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної) продукції № 3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019, яка складається з суми 96060,00 грн. основного боргу, суми 3008,12 грн. – 3% річних, суми 3458,82 грн. інфляційних втрат.

В прохальній частині позовної заяви позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2021 справу № 908/239/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/239/21 у порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/16/21, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 530, 598, 601, 611, 625 ЦК України, договор на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної) продукції № 3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019 на підставі яких позивач просить стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” 102526, 94 грн. заборгованості яка складається з суми 96060,00 грн. основного боргу, суми 3008,12 грн. – 3% річних, суми 3458,82 грн. інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві на позовну заяву зазначив, що пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що при завершені виконання кожного етапу робіт Виконавець передає Замовнику комплект документації в 1 екземплярі з додатком до неї Акту здачі-приймання виконаних робіт. Таким чином, при укладені договору сторони обумовили, що підставою для оплати є виставлений Виконавцем рахунок-фактура та підписаний за кожним етапом Акт здачі - приймання виконаних робіт. Обов`язок складання та направлення Акту здачі - приймання виконаних робіт разом з комплектом документації покладено на Виконавця. Проте, позивачем не долучено до позову докази направлення та взагалі наявності рахунків-фактур за договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019 та не зазначено період за який виникла та стягується заборгованість. Також, зазначив, що в пункті 2.3. розділу 2 укладеного договору сторони визначили, що оплата робіт по даному договору здійснюється Замовником після виконання робіт кожного етапу з урахуванням сплаченого авансу, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт за етапом на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури. Рахунки-фактури за договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019 ПАТ “Харківський Водоканалпроект” не виставляв та не направляв на адресу відповідача. Відтак, у відповідача не виникає обов`язок з проведення розрахунку за Договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019. На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив, ПАТ “Харківський Водоканалпроект” зазначив, що АТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” отримав в строк який встановлений договором виконану роботу і разом з нею на його адресу направлено Акт здачі - приймання -2 примірника та рахунок один примірник. Також відповідачу запропоновано підписати акт здачі - приймання та направити його позивачу. Відповідачем отримані вищезазначені документи і один примірник акту здачі - приймання направлений на адресу позивача. Таким чином, по кожному акту здачі - приймання у відповідності до умов договору рахунки на оплату робіт направлялися відповідачу і ним отримані. Вищезазначений пакет документів направлявся після кожного етапу виконання робіт по договору.

В запереченнях на відповідь на відзив Акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” зауважив, що у відповіді на відзив на позовну заяву позивач долучив копії супровідних листів, які містять інформацію щодо наміру позивача направити на адресу відповідача акту здачі-приймання виконаних робіт та рахунку. Жодного доказу направлення супровідного листа, актів здачі приймання виконаних робіт та рахунків та отримання їх відповідачем, позивач не надав.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 19.03.2021 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 02.04.2021.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ

Матеріали справи свідчать, що 24.01.2019 Приватним акціонерним товариством “Харківський Водоканалпроект” (позивачем у справі, виконавець) та Акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (відповідач у справі,Замовник) укладено Договір № 3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 на виконання проектно – вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної) продукції (далі за текстом – Договір).

За умовами п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання виконати проектно-вишукувальні роботи «Технічний нагляд за експлуатацією шламонакопичувача на 2019р.».

Розділом 2 договору сторони погодили що загальна вартість робіт, доручених виконавцю для виконання, визначається Протоколом погодження договірної ціни (додаток 1/1 до договору), Кошторисом №1 (додаток 2/1 до договору), а послідовність виконання робіт визначається Календарним планом (Додаток 3/1 до договору) і становить 113400, 00 грн., крім того ПДВ 20% 22680, 00 грн. Всього: 136080, 00 грн.

Згідно п. 2.2. Договору замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 25% від вартості виконаних робіт по кожному етапу робіт в сумі 8505, 00 грн., в т.ч. ПДВ 20%- 1417, 50 грн.

Відповідно до п.2.3. Договору оплата робіт по даному договору здійснюється Замовником, після виконання робіт кожного етапу з урахуванням сплаченого авансу, протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт за етапом на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури.

Пунктами 3.1., 3.2 Договору сторони визначили, що при завершені виконання кожного етапу робіт Виконавець передає Замовнику комплект документації в 1 екземплярі з додатком до неї Акту здачі-приймання виконаних робіт. Замовник протягом 5 днів від дня отримання Акту здачі - приймання робіт підписує його та надсилає виконавцю, або надає мотивовану відмову.

Договір вступає в силу з моменту підписання Сторонами та діє до 29 лютого 2020р. (п. 6.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами підписано акти здачі приймання виконаних робіт, послуг по договору №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019, а саме:

- акт здачі приймання виконаних робіт, послуг від 31.05.2019. В п. 3 зазначеного акту визначено - договірна ціна складає 28350,00 грн. крім того ПДВ 20% -5670,00 грн. всього 34020,00 грн.

- акт здачі приймання виконаних робіт, послуг від 31.08.2019. В п. 3 зазначеного акту визначено - договірна ціна складає 28350,00 грн. крім того ПДВ 20% -5670,00 грн. всього 34020,00 грн.

- акт здачі приймання виконаних робіт, послуг від 30.11.2019. В п. 3 зазначеного акту визначено - договірна ціна складає 28350,00 грн. крім того ПДВ 20% -5670,00 грн. всього 34020,00 грн.

27.11.2019 відповідачем проведено часткову оплату заборгованості за договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019 в сумі 6000, 00 грн.

27.11.2019 Замовником було проведено часткову оплату заборгованості за договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019р в сумі 6000 грн.

Таким чином, заборгованість за договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019 становить 96060,00 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку в розмірі 102526, 94 грн., а саме 96060,00 грн. основного боргу, 3008,12 грн. – 3% річних, 3458,82 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 892 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

За умовами ч. 1 ст. 894 Цивільного кодексу України, виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Статтею 898 Цивільного кодексу України передбачено обов`язок замовника прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за договором №3688/57/ЗАлК-Д-2019-14 від 24.01.2019 станом на час вирішення справи в повному обсязі не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед Приватним акціонерним товариством “Харківський Водоканалпроект” у розмірі 96060,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

При цьому, посилання відповідача на те, що строк оплати по договору не настав, оскільки позивачем не надано доказів виставлення рахунків-фактур для оплати судом не приймається з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, строк оплати за умовами п. 2.3. договору визначено протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт. Тобто, строки оплати в даному випадку настали – 14.06.2019, 13.09.2019, 13.12.2019 відповідно до кожного Акту здачі приймання виконаних робіт.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із положеннями ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Державна фіскальна служба України у листі від 28.09.2015 №9062/Б/99-99-17-02-02-14 роз`яснила, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а має лише інформаційний характер. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги. Факт отримання товарів (послуг) повинен бути підтверджений видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Таким чином, посилання відповідача на те, що рахунок-фактура є первинним бухгалтерським документом є безпідставним.

Щодо ненастання строку виконання зобов`язання відповідачем по сплаті виконаних робіт, то суд зазначає, що факт надання робіт за договором підтверджується актами приймання-передачі наданих робіт.

З урахуванням наведених положень укладеного сторонами договору, виходячи з факту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих робіт (послуг), строк виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг станом на час вирішення спору є таким, що настав. Розрахунки мали бути здійснені відповідачем протягом 10 банківських днів з дати підписання акта приймання-передачі наданих робіт.

Суд зазначає, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є невідкладною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов`язку сплатити надані послуги (постанова Вищого господарського суду України від 24 січня 2017 року по справі № 922/2395/16). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №37/405 від 29.09.2009.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що строк виконання його зобов`язання щодо оплати не настав, так як позивач не надав йому рахунок-фактуру є безпідставними.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 96060,00 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань” роз`яснено, що сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3458,82 грн. інфляційного нарахування на суму основного боргу та 3008,12 грн. 3 % річних, за період з 27.11.2019 по 28.12.2020.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат судом перевірені та визнані такими, що виконані не правильно, оскільки позивачем не правильно визначено загальний період нарахування з 27.11.2019 на загальну суму 96060,00 грн.

Проте, строк виконання зобов`язань за Актом від 30.11.2019 настав лише 13.12.2019.

Тобто, розрахунок позивач мав здійснити за актами від 31.05.2019 та від 31.08.2019 з 28.11.2019 ( наступному за днем оплати 27.11.2019) по 28.12.2020 на суму 68040, 00 грн., та за Актом від 30.11.2019 з 14.12.2019 по 28.12.2020 на суму 34020, 00 грн.

Фактично у спірних правовідносинах стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3185, 00 грн. 3% річних, за період з 28.11.2019 по 28.12.2020 по Актам від 31.05.2019 та від 31.08.2019 в розмірі 2220, 00 грн., та по Акту від 30.11.2019 в розмірі 1065, 00 грн., та 4880, 86 грн. інфляційних втрат, по Актам від 31.05.2019 та від 31.08.2019 за період з грудня 2019 по грудень 2020 в розмірі 3 253, 91 грн. та по Акту від 30.11.2019 в розмірі 1626, 95 грн.

Однак, оскільки відповідно до ст. 14 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов`язань за спірним Договором заявлено до стягнення 3458,82 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 3008,12 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, стягненню підлягають інфляційні витрати в розмірі 3458,82 грн. та 3 % річних в розмірі 3008,12 грн.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України)

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача суд визнав хибними.

На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства “Харківський Водоканалпроект” до Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, б. 15, код ЄДРПУО 00194122) на користь Приватного акціонерного товариства “Харківський Водоканалпроект”, (61042, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42А, код ЄДРПУО 02494957) 96 060 (дев`яносто шість тисяч шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 3 008 (три тисячі вісім) грн. 12 коп. 3 % річних, 3 458 (три тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 2270 (дві тисячі двісті семдесят) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне судове рішення складено “02” квітня 2021 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н. Г. Зінченко