Рішення № 95973357, 23.03.2021, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_________

____________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1382/20

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представника відповідача: Сіра А.В., ордер серія АМ №1007078 від 28.12.2020,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія"

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

Процесуальні дії по справі.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" відповідно до якого просить :

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стосовно відмови у повідомленні колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартість частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" повідомити колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартість його частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку.

Ухвалою господарського суду від 30.11.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 28.12.2020р.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2020р. суд відклав підготовче засідання на 26.01.2021р.

19.01.2021р. від позивача надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., вказано, що докази понесення витрат будуть надані суду не пізніше 5 днів після ухвалення судом рішення (а.с.82-83).

25.01.2021р. до суду надійшло клопотання від представника відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем було надіслано на адресу позивача документи, щодо яких заявлено вимогу позивача, а саме: довідку про визначення вартості частки ОСОБА_1 від 18.01.2021р. та копію фінансової звітності малого підприємства станом на 30.09.2020р. (а.с.85-90).

У відповідності до ч.5 ст. 233 ГПК України суд в судовому засіданні 26.01.2021р. оголосив перерву до 04.02.2021р. з метою ознайомлення позивача з документами, які були надіслані відповідачем в підтвердження вартості частки ОСОБА_1

04.02.2021р. від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також, представник відповідача просить розглянути клопотання від 25.01.2021р. про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору (а.с.95, 96).

Ухвалою суду від 04.02.2021р. продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 24.02.2021р.

В судовому засіданні 24.02.2021р. оголошено перерву до 12.03.2021р.

02.03.2021р. від представника позивача надійшли пояснення з приводу клопотання відповідача про закриття провадження у справі (а.с.111-113).

Ухвалою від 12.03.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.03.2021р.

23.03.2021р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення (а.с.121-123).

У судовому засіданні 23.03.2021р. відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 була власником 10,98% акцій товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" вартістю 69075 грн.

22.09.2020 року проведена державна реєстрація виходу позивача з числа учасників ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія".

25.09.2020 року представник позивача звернувся до відповідача з заявою про надання довідки про вартість частки ОСОБА_1 , обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, яка отримана відповідачем 29.09.2020р.

04.11.2020 року представник позивача повторно звернувся з заявою до відповідача про наданняти довідки про вартість частки ОСОБА_1 , обґрунтованого розрахунку та копії документів, необхідних для розрахунку.

10.11.2020р. відповідач надав відповідь про те, що інформація про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стала відома тільки 02.10.2020 року.

Одночасно, відповідач повідомив, що вартість частки учасника, який, вийшов з товариства, визначається, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника, в цей час проводяться необхідні дії для визначення вказаної частки та надання відповідної документальної інформації ОСОБА_1 .

Позивач вказала, що відповідач відмовляється виконувати законне прохання позивача, як колишнього учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а також вимоги ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Представник відповідача у письмових поясненнях від 23.03.2021р. заперечив проти доводів та вимог позовної заяви, вказуючи, що вимогп про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" у ненаданні відомостей про вартість частки позивача не відповідає нормам чинного законодавства і не направлена на захист прав позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів та вимог позовної заяви.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 22.03.2021р. засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника (а.с.119-120).

Відповідно до ч.2 ст.170 ГПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч.8 ст.42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Однак, клопотання представника позивача Налапка М.М. , що надійшло на електронну адресу суду 22.03.2021 року, не містить електронного цифрового підпису.

Суд, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог ч.8 ст.42 ГПК України, ч.2 ст.170 ГПК України, залишив його без розгляду, про що відображено в протоколі судового засідання 23.03.2021р.

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, сторонам було створено всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

За вказаних обставин, беручи до уваги, що явка представника позивача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, суд вирішує справу за його відсутності.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25-53) ОСОБА_1 була власником 10,98 % акцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" вартістю 69075 грн.

21.09.2020р. ОСОБА_1 подала заяву до державного реєстратора про вихід з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" (а.с.13, 14).

Відповідно до виписки з ЄДРПОУ станом на 22.09.2020р. ОСОБА_1 виключена з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" (а.с.15-24).

26.09.2020р. представником позивача була направлена заява від 25.09.2020р. до ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" про надання ОСОБА_1 довідки про вартість її частки, обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, яка отримана відповідачем 29.09.2020р. (а.с.54-55, 56-57).

04.11.2020р. представником позивача була направлена повторна заява до ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" з вимогами надати довідку про вартість частки ОСОБА_1 , обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку (а.с.58-59, 60-61).

10.11.2020р. позивачем отримано лист відповідача, в якому зазначено, що інформація про вихід ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стала відома лише 02.10.2020р. Враховуючи, що вартість частки учасника, який вийшов з товариства, визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників пропорційно до розміру частки такого учасника, в цей час проводяться необхідні дії для визначення частки та надання відповідної документальної інформації ОСОБА_1 (а.с.62, 63).

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" вимог ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Порядок виходу учасника з товариства регулюється статтею 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6, 8 вказаної статті учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

Згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, заяву ОСОБА_1 від 25.09.2020р. про її вихід 22.09.2020 з числа учасників товариства, ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" отримало 29.09.2020 (а.с.57), що спростовує твердження відповідача, що про вихід учасника йому стало відомо 02.10.2020р.

Таким чином, виходячи з приписів ч.ч. 6, 8 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у строк до 29.10.2020 ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія", виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, мало повідомити позивачу вартість її частки.

Інформацію про вартість частки відповідач надав ОСОБА_1 після відкриття провадження у даній справі, шляхом надіслання на її адресу поштовим відправленням 1003002365599 довідки про визначення вартості частки ОСОБА_1 від 18.01.2021р. та копії фінансової звітності малого підприємства (баланс) станом на 30.09.2020р. (а.с.85-90).

За даними сайту "Укрпошта" поштове відправлення 1003002365599 ОСОБА_1 отримала 10.02.2021 (а.с. 104).

Вартість частки позивача в розмірі 10,98% відповідач розрахував, виходячи з загальної вартості власного капіталу товариства в розмірі 474000,00 грн., вказаної у фінансовій звітності - балансі ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" станом на 30.09.2020 (рядок 1495 фінансової звітності), яка становить 52045,20 грн.

Відповідно до п.3 розділу І Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства; власний капітал це різниця між активами і зобов`язаннями підприємства.

Аналогічні визначення містяться в ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до абз.1 п.1 розділу ІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку, фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Відповідно до абз.7 п.1 розділу ІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку, у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства.

З моменту набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» об`єктом оцінки для розрахунку є ринкова вартість сукупності всіх часток учасників у статутному капіталі, а не вартість майна товариства.

Згідно п.2 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003р. №1440, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Об`єкти оцінки класифікують, зокрема, на об`єкти в матеріальній формі (нерухоме та рухоме майно) та у нематеріальній формі (ті, що забезпечують економічну вигоду, зокрема, частки, паї).

У даному випадку обрахунок частки має проводитися на підставі дійсної (ринкової) вартості майна та немайнових активів товариства, а не на підставі розміру власного капіталу, який розраховується як різниця між балансовою вартістю активів та зобов`язань. Оскільки, взяття майна на баланс (облік) за певною вартістю є односторонньою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна.

Формула розрахунку частки учасника повинна виглядати наступним чином: (дійсна (ринкова) вартість основних засобів + нематеріальні активи - зобов`язання товариства) х розмір частки учасника у відсотковому значенні / 100.

Застосування способу розрахунку частки учасника виходячи з розміру власного капіталу є прийнятним лише тоді, коли балансова та ринкова вартість активів і зобов`язань не дуже різняться між собою.

Способи обрахунку частки учасника із застосуванням ринкової вартості активів та із застосуванням вартості власного капіталу не є тотожними за своєю суттю, відповідно і розміри частки учасника вирахувані цими способами будуть відрізнятися.

З приводу механізму визначення ринкової вартості, то Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" прямо не установлено будь-яких обов`язкових вимог до її визначення. Обумовлено лише, що статутом товариства може бути передбачено порядок вибору суб`єкта оціночної діяльності.

З огляду на викладене, довідка від 18.01.2021р. та копія фінансової звітності малого підприємства (баланс) станом на 30.09.2020р. не являються документами, які підтверджують вартість частки ОСОБА_1 , виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства.

Тобто відповідачем не виконано вимоги ч.6 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо повідомлення ОСОБА_1 , як бувшого учасника ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія", вартості її частки.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині зобов`язання ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" повідомити колишньому учаснику ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартість її частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, та задовольняє в цій частині позовні вимоги.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стосовно відмови у повідомленні колишньому учаснику ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартості частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вимогу про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" позивач обґрунтовує невиконанням ним вимог ч.6 ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Однак, Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів.

Вимога про визнання незаконною бездіяльності суб`єкта цивільних правовідносин, по своїй суті є вимогою про встановлення обставин та надання їм правової оцінки як неналежного виконання зобов`язання учасником господарської діяльності.

Таким чином, звертаючись до суду з вимогою щодо визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія", позивач фактично просить встановити певні обставини, які мали місце у минулому, та надання їм правової оцінки, а саме неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань, передбачених Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Тому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Наведена правова позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.05.2019р. у справі №910/16979/17.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стосовно відмови у повідомленні колишньому учаснику ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартості частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, у зв`язку з невірно обраним позивачем способом захисту.

Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст.81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині зобов`язання ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" повідомити колишньому учаснику ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартість її частки станом на 21.09.2020р., надати обґрунтований розрахунок вартості частки та копії документів, необхідних для розрахунку вартості частки.

В задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стосовно відмови у повідомленні колишньому учаснику ТОВ "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартості частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку, судом відмовлено.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки відповідачем було надіслано на адресу позивача документи, щодо яких заявлено вимогу, суд зазначає наступне.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем вимог ч. 6 ст. 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", тому предмет спору не припинив свого існування і має місце неврегульоване сторонами питання.

Відтак, підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, в порядку п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2102,00 грн. за розгляд позовної вимоги немайнового характеру, яка задоволена судом, покладається на відповідача.

Частиною 8 ст.129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

19.01.2021р. від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., в якій, зокрема, зазначено, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду в строк протягом п`яти днів з дня прийняття судом рішення (а.с.82-83).

Представник відповідача в письмових поясненнях від 23.03.2021р. заявив клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, вартість яких склала 10000,00 грн. (а.с.121-123).

З огляду на вищевказане, для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу необхідно призначити судове засідання.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" (10031, м. Житомир, вул. Богдана Хмельницького, 42, код ЄДРПОУ 03443726) повідомити колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) вартість її частки станом на 21.09.2020, надати обґрунтований розрахунок вартості частки та копії документів, необхідних для розрахунку вартості частки.

3. Відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" стосовно відмови у повідомленні колишньому учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" ОСОБА_1 вартість частки, надання обґрунтованого розрахунку та копій документів, необхідних для розрахунку.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" (10031, м. Житомир, вул. Богдана Хмельницького, 42, код ЄДРПОУ 03443726)

на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

- 2102,00 грн. судового збору.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати в частині витрат на правничу допомогу на 06.04.2021 р. на 16:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський 3/65, зал судових засідань № 401.

6. ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський завод "Шляхіндустрія" до 02.04.2021 подати докази щодо розміру, понесених судових витрат на правничу допомогу, які, в тому числі, направити на адресу іншої сторони.

Докази надіслання подати до суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 02.04.21

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- позивачу (рек. з пов.)

3- відповідачу (рек. з повідомл)

- відповідачу - ІНФОРМАЦІЯ_3

- позивач ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1; ІНФОРМАЦІЯ_2