Рішення № 95972090, 25.03.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1429/21

Провадження № 2/752/4692/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 березня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кахно І. А.,

за участю секретаря Чабанюк І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав землекористувача,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі») про захист прав землекористувача, в якому просить суд зобов`язати відповідача перемістити електричну опору від меж землекористування позивача на відстань більше за один метр.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач на законних підставах користується земельною ділянкою АДРЕСА_1 . Без згоди позивача та без його повідомлення для електропостачання іншого домоволодіння встановлено стовп на відстані менше 1 м від межі його земельної ділянки, який перешкоджає позивачу у вільному доступу на подвір`я, певним видам господарювання та дотриманню норм з проведення комунікацій в будинок позивача.

Електрична опора, стовп, для електропостачання іншого домогосподарства мав бути встановлений перед або на земельній ділянці сусіда-замовника підключення до електропостачання. Встановленням цієї електричної опори перед земельною ділянкою суміжного землекористувача, позивача, енергопостачальник порушив норми пункту 1.7. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж: «Точка приєднання (електроустановок замовника) має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки».

Енергопостачальник самовільно без відповідної правової підстави змінив не за цільовим призначенням використання частини земельної ділянки позивача, чим порушив права позивача на вільне землекористування та безпечне довкілля в законних межах землекористування.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 січня 2021 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22 березня 20201 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву представника ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» Кириллова М. С., у якому зазначено, що 23 лютого 2021 року працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було проведено обстеження електричних мереж ПЛ-0,4кВ, які проходять на АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що підставна опора, яка розташована між будинками № 44 та № 44-А на вул. Листопадній в м. Києві не перебуває на балансі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Зазначена підставна опора встановлена власником будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за власні кошти. Електричні мережі, які проходять по зазначеній опорі, перебувають на балансі власника будинку АДРЕСА_1 , як мережі, якими приєднано будинок після встановленого вузла обліку електроенергії.

Відповідно до пункту 2.1.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Наразі розподіл електричної енергії на житловий будинок АДРЕСА_1 здійснюється на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого з 21 січня 2020 року приєднано ОСОБА_2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» перемістити електричну опору від меж землекористування ОСОБА_1 на відстань більше за один метр до межі землекористування останнього, пред`явлена до неналежного відповідача.

Посилаючись на вказані обставини, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

23 березня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», у якій позивач зазначив, що електропостачальник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» підключив електропостачання та використовував спірну електроопору для передачі електричної енергії ОСОБА_2 . З 21 січня 2020 року ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є стороною договору з ОСОБА_2 про приєднання електроустановки, безпосередньо спірної електроопори ОСОБА_2 до існуючої електричної мережі. Наданий з відзивом документ балансового розмежування на території АДРЕСА_1 не на межі земельної ділянки ОСОБА_2 не відповідає нормам Кодексу системи розподілу, яким врегульовані правовідносини ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ОСОБА_2 щодо точки приєднання до електричних мереж. Наданий з відзивом договір розмежування балансової відповідальності, укладений відповідачем 21 січня 2020 року після звернення позивача до суду, спрямований на уникнення відповідальності і на залишення моїх прав землекористувача порушеними спірною електроопорою за договірними відносинами обох відповідачів. Факт належності позивачу спірної земельної ділянки підтверджується матеріалами справи та судовими рішеннями у інших справах.

Фактичні обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 зазначив, що на законних підставах користується земельної ділянкою АДРЕСА_1 . На підтвердження зазначеної обставини позивачем додано до позовної заяви копію витягу із бази даних міського земельного кадастру станом на 03 листопада 2016 року, де зазначено, що землекористувачем за адресою ділянки: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Відомостей про вид права користування даний витяг не містить (а. с. 6).

На підтвердження вставленої опори повітряної лінії живлення, яка на думку позивача порушує його права, як землекористувача та встановлена із порушенням вимог, позивачем надано до суду фотозображення опори, без ідентифікуючих ознак її місцерозташування в цілому та відносно подвір`я позивача (а. с.7).

Встановлено, що в порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» із запитом стосовно демонтажу опори повітряної лінії живлення встановленої біля земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та надання копії документів, на підставі яких встановлено вказану опору, однак відповідачем було відмовлено у наданні запитуваних відомостей, з підстав того, що останні відносяться до інформації з обмеженим доступом (конференційної інформації) та не можуть бути розголошені без погодженням із контрагентами (а. с. 8).

23 лютого 2021 року старшим майстром підрозділу з ремонту та експлуатації повітряних ліній та технічного приєднання ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» ОСОБА_3 , виконав обстеження повітряної лінії на АДРЕСА_1 та виявив, що опора, яка встановлена між будинками № 44 та № 44-А не належить мережі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», про що складений відповідний акт.

Відповідно до паспорту точки розподілу електричної енергії від 21 січня 2020 року споживачем послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником об`єкту житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:79:317:0028, є ОСОБА_2 .

Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до положень статей 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, та застосування інших, передбачених законом, способів.

Частина перша статті 125 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадку і в порядку, встановлених законом.

Позивач не підтвердив права користування чи володіння земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , не надав доказів, що опора, яка розташована біля будинку № 44 на вул. Листопадній у м. Києва встановлена із порушення вимог законодавства та не визначив особу, яка несе відповідальність за порушення умов технічної можливості встановлення зазначеної опори, оскільки остання на балансі у ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не перебуває.

Фотозображення опори, на яке посилається позивач, обгрнутовуючи підстави позову, не дозволяє ідентифікувати конкретне місце розташування спірної ділянки із зазначенням необхідних параметрів земельної ділянки з прив`язкою до місцевості.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав як землекористувача спірної земельної ділянки і об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав, то в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 386, 391 ЦК України, статтями 125, 152 ЗК України, статтями 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав землекористувача відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 30 березня 2021 року.

Суддя І. А. Кахно