Ухвала суду № 95969797, 02.04.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/3046/21

провадження 2/201/1950/2021

УХВАЛА

02 квітня 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання відшкодувати завдану шкоду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 25 березня 2021 року звернувся до суду з позовом до відповідача Держави в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання відшкодувати завдану шкоду.

З інформації отриманої автоматизованої системи документообігу суду та матеріалів цивільної справи за номером 201/2655/21 витікає, що 16 березня 2021 року ОСОБА_2 було подано до суду аналогічну позовну заяву.

Ухвалою від 17 березня 2021 року суддею Ткаченко Н.В. по справі № 201/2655/21 було заявлено самовідвід та передано до канцелярії для визначення судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021 р. головуючим суддею визначено Антонюка О.А., матеріали позовної заяви 19.03.2021 р. передані судді для розгляду .

Ухвалою від 19 березня 2021 року позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, тобто зазначеним вище позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Відповідно частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 44 ЦПК України вказує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Виходячи з наведеного та ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання відшкодувати завдану шкоду, вважаю за необхідне позивачу повернути позовну заяву, оскільки в провадженні судді Антонюка О.А. перебуває аналогічна справа № 201/2655/21, яка ухвалою від 19 березня 2021 року залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Враховуючи те, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська вже перебуває справа № 201/2655/21 із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та наявна ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2021 року про надання позивачу строку для усунення її недоліків, а тому вважаю за необхідне повернути матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання відшкодувати завдану шкоду позивачу.

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 185, 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави в особі Державної казначейської служби України про зобов`язання відшкодувати завдану шкоду – повернути позивачу.

Ухвала набрала законної сили 02 квітня 2021 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк