Ухвала суду № 95968626, 02.04.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5524/20

Провадження № 2/362/973/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02.04.2021 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Судом відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

01 квітня 2021 року судом отримано клопотання представника відповідача про розгляд даної справи із повідомленням (викликом) сторін.

Вирішуючи клопотання, слід виходити з наступного.

Суд наголошує на тому, що за своєю юридичною структурою дана справа не відноситься до складних.

При цьому, відповідач і його представник належним чином можуть скористатися своїми процесуальними правами, надавши суду заяви і клопотання будь-якого характеру.

Суд обов`язково їх дослідить, розгляне і врахує при винесенні рішення у справі.

Таким чином, сторона відповідача реалізує своє право надати пояснення, доводи і міркування та заявити клопотання.

Тобто, навіть при розгляді справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідач не позбавлений і має право надати пояснення, доводи і міркування у письмовому вигляді та заявити будь-які клопотання, які суд обов`язково розгляне.

Суд не вбачає перешкод для реалізації відповідачем його прав заявити клопотання будь-якого характеру та надати суду будь-які докази на підтвердження своїх доводів.

Вказані процесуальні дії абсолютно не залежать від виду і порядку провадження, що здійснюється судом.

Зокрема, і у спрощеному судовому провадження без повідомлення (виклику) сторін суд ретельно з`ясує всі обставини у справі, встановить характер і природу правовідносин між сторонами та детально розгляне спір по суті.

Той факт, що представник відповідача не погоджується із розглядом справи в порядку спрощеного провадження також не є підставою для розгляду справи за правилами загального провадження.

Одночасно, за умов спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідач не позбавлений і має такі ж процесуальні права і обов`язки як і при здійсненні загального судового провадження.

При вирішенні питання про порядок розгляду справи, суд керувався нормами частин 2, 3 і 4 статті 274 ЦПК України, які дозволяють проводити розгляд справи за даним позовом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Як наслідок відповідно до частини шостої статті 279, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:

1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, оскільки, предметом даного позову не є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та характер спірних правовідносин і предмет доказування у справі не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зауважує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи, суду достатньо дослідити письмові пояснення учасників процесу та дати аналіз письмовим доказам по справі.

При цьому, не проведення підготовчого судового засідання і судових дебатів, не змінить результату вирішення справи по суті та жодним чином не вплине на зміст судового рішення у справі щодо вирішення позовних вимог по суті.

До того ж, слід звернути увагу представника відповідача на таке.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 на всій території України установлено карантин, який в подальшому продовжено відповідними рішеннями Уряду України, до 30 квітня 2021 року.

Одночасно, з метою запобігання розповсюдженню особливо небезпечного вірусного захворювання серед відвідувачів та працівників у Васильківському міськрайнному суді Київської області, Розпорядженням Голови суду № 8 від 29 березня 2021 року запроваджено особливий режим роботи суду та тимчасово з 29 березня по 09 квітня 2021 року зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів; розгляд цивільних та адміністративних справ здійснюватиметься у письмовому провадженні без участі сторін, зокрема і справ про адміністративні правопорушення. У разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Тобто, у зв`язку із цим, обставини карантинних обмежень можуть бути підставою для багаторазового відкладення судових засідань, що призведе до тривалого розгляду справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Окремо слід звернути увагу на той факт, що відповідач не пропустив строк для подання відзиву на позов, оскільки як зазначає представник відповідача у своїй заяві, відповідач не отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позову з додатками.

За таких обставин, клопотання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 184 – 187, 274 – 277 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя