Рішення № 95968015, 17.03.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/796/20

Провадження №2/932/106/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

«17» березня 2021 року м.Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського І.В.

за участю секретаря: Іванової А.Є.,

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м.Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська 20.01.2020 надійшов вищезазначений позов в якому позивач просив суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

12.11.2020 суддею Цитульським В.І. постановлено ухвалу про прийняття справи до свого провадження, після повторного автоматизованого розподілу, та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Від відповідача повернувся конверт.

Ухвалою суду від 17.03.2021 вирішено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Стислий виклад позиції позивача зазначеної у позові.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 в якій зареєстрований її син, який по справі є відповідачем.

З огляду на те, що відповідач протягом 7-10 років не проживає у вказані квартирі та місце його перебування наразі не відоме, вимушена звернутися до суду з даним позовом оскільки реєстрація останнього покладає на неї додаткові обов`язки щодо сплати комунальних послуг.

В судовому засіданні позивач та її представник надали пояснення аналогічні викладеним письмово.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що є сусідами ОСОБА_1 . Речей ОСОБА_3 в квартирі не має. Не бачили ОСОБА_3 протягом останніх десяти років. Свідок ОСОБА_4 був присутнім при складанні акту, речей відповідача в квартирі не має.

Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_6 належить квартира АДРЕСА_1 .

Згідно з копією свідоцтва про зміну імені ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Відповідно до копії довідки про склад сім`ї №19737, зареєстрованим, з 30.04.2010, за адресою: АДРЕСА_2 значиться ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з копією акту про проживання від 06.12.2019, який підписано ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , речі ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 відсутні.

Норми права, що застосував суд.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У пункті 33 постанови ВП/ВС від 04 вересня 2019 року у справі № 761/5115/17 (провадження № 14-391цс19) вказано, що: «одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права.

Згідно з висновком до якого дійшла колегія суддів ВС/КЦС у постанові від 16.12.2020 прийнятій за результатами розгляду справи №182/7347/18, до регулювання житлових відносин підлягають застосуванню положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, а не положення ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року, оскільки останній не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України. Також у вказані постанові зазначено, що сутність негаторного позову полягає в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом до суду, з огляду на, що з таким позовом особа може звернутися в будь-який час поки існують правовідносини та правопорушення.

Тобто, з аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод,у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю на підставі приписів ЦК України.

Частиною 1 статті 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Частиною першою статті 401 ЦК України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Згідно ч. 1 ст. 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

За положеннями ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі, зокрема, припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту.

Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до висновку до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у постанові від 13.10.2020 прийнятій за результатами розгляду справи № 447/455/17, при розгляді питання про припинення права користування колишнього члена сім`ї власника житла, суди мають приймати до уваги як формальні підстави, передбачені статтею 406 ЦК України, так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін. Припинення права користування житловим приміщенням колишнього члена сім`ї власника житлового будинку може бути підтверджено у судовому порядку, якщо це право пов`язане із захистом права власності відповідно до статті 391 ЦК України, за змістом якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до норм матеріального права члени сім`ї - це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі

Оцінка суду.

З огляду на те, що відповідач не є членом сім`ї власника квартири, оскільки не пов`язаний з нею спільним побутом, не має взаємних прав та обов`язків та не проживає у вказаній квартирі тривалий час, що свідчить про наявність іншого житла, з метою недопущення порушення прав власника на вільне розпорядження належним їй майном, заявлені вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи – Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Запорізьке шосе 80» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду складено та підписано 17.03.2021

Суддя : В.І.Цитульський