Рішення № 95967233, 30.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12221/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

30 березня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання – Просяник В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Закарпаттяобленерго» в особі заступника начальника Ужгородського РЕМ Медве Федора Бейловича звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому уточнивши вимоги, просить стягнути з відповідача на користь позивача залишок заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 196 грн. 69 коп. та 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що що в силу ст. ст. 6, 11, 714 ЦК України, глави 52 та 53 ЦК України, на підставі положень ЗУ «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357 (станом на сьогодні вже втратили чинність), між ПрАТ Закарпаттяобленерго та ОСОБА_1 склалися фактичні договірні відносини. Позивачем, за адресою відповідача, було відкрито особовий рахунок на ім`я ОСОБА_1 , підключено до своєї електромережі електроустановку (помешкання) за адресою: АДРЕСА_1 , до якої безперебійно позивачем постачалася електрична енергія, щомісячно відправлялися боржнику рахунки на оплату спожитої ним електричної енергії. Відповідач в свою чергу, споживав поставлену йому позивачем електричну енергію, однак оплату за надані послуги не проводив. Так, у відповідача внаслідок неналежного виконання передбачених зобов`язань, за період з листопада 2017 року по листопад 2020 року виникла перед позивачем заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 4397,19 грн. оплату якої відповідач у порядку та строки, вказані в розрахунковому документі в добровільному порядку не здійснив. 28.08.2019 р. відповідачу рекомендованим листом було надіслано вимогу та рахунок про сплату заборгованості за спожиту електроенергію, проте вказана вимога була залишена без реагування. Разом з тим після пред`явлення вказаного позову до суду відповідачем добровільно сплачено частину заборгованості, в розмірі 4200,50 грн., а саме 16.11.2020 – в сумі 3000,00 грн. та 20.01.2021 в сумі 1200 грн., залишок непогашеної суми складає 196,69 грн., яку просить стягнути.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

10.03.2021 року до суду начальником Ужгородського РЕМ Юращук О.М. подано заяву в порядку ст.ст. 43, 182 ЦПК України, до якої долучено докази направлення такої іншим учасникам справи. Згідно прохальної частини заяви просять, провадження в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 4200,50 грн. – закрити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача залишок заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 196 грн. 69 коп. та 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, при цьому подала до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги в обсязі вказаному у заяві з процесуальних питань від 09.03.2021р. підтримує у повному обсязі, просить провести розгляд справи без участі представника позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, в тому числі і шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

Крім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність у поданих заявах заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що між ПрАТ "Закарпаттяобленерго" та ОСОБА_1 склалися фактичні договірні відносини.

Позивачем, було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та підключено до своєї електромережі електроустановку (помешкання) за адресою: АДРЕСА_1 , до якої безперебійно позивачем постачалася електрична енергія, щомісячно відправлялися боржнику рахунки на оплату спожитої електричної енергії.

Із загальної картки долученої до позову вбачається, що станом на 10.2020 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість по оплаті за електричну енергію за період з 10.2017 р. по 10.2020 р. в розмірі 4397,19 грн.

28.08.2019 р. позивачем на адресу ОСОБА_1 надіслано рекомендованим листом вимогу № 18/в про сплату заборгованості за спожиту електричну енергію в семиденний термін з дня отримання вимоги та рахунок за електроенергію №1905177 від 22.07.19р., №1696831 від 07.05.19р.

Карткою банківських виписок по особовому рахунку № НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_2 здійснено оплату за електроенергію, а саме: 16.11.2020 в розмірі 3000,00 грн. та 21.01.2021 – 1200,50 грн.

Позиція суду та оцінка доводів:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року за № 312 (редакція яких чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом статті 11 ЦК України факт відкриття особового рахунку та постачання електричної енергії вважається укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про електроенергетику», що узгоджується з постановою Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 509/3536/15-ц та постановою від 15.07.2019 р. у справі №347/713/17.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги – результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За замістом п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги – послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Крім того у відповідності до ст. 68 Житлового кодексу України відповідач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги, в тому числі за послуги постачання та розподілу електричної енергії.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, позивачем надавалися послуги з постачання електричної енергії відповідачеві ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідач споживала електричну енергію, однак не сплачувала її вартості вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем за електричну енергію у розмірі 4397,19 грн. за період з 10.2017 р. по 10.2020 р.

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку частково погасила заборгованість в розмірі 4200,50 грн.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що позивачем доведено порушення ОСОБА_1 своїх зобов`язань щодо сплати вартості за електричну енергію, а також те, що відповідачем добровільно сплачено частину заборгованості в розмірі 4200,50 грн., суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача залишок заборгованості за електричну енергію в розмірі 196 грн. 69 коп.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279-284, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 526, 610, 611, 714 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (місцезнаходження: 89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с.Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529 на р/р НОМЕР_3 в ЗОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 00131529, МФО 312356) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 196 (сто дев`яносто шість) грн. 69 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго», місцезнаходження: 89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення суду складено – 01 квітня 2021 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило