Рішення № 95967045, 19.02.2021, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/3334/20

номер провадження 2-о/423/27/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Іваненко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці звернувся до суду із вказаною вище заявою, у якій просить встановити факт постійного проживання заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю по день смерті ОСОБА_2 , посилаючись на те, що заявниця ОСОБА_1 11 червня 1973 року укладала шлюб з ОСОБА_2 . З часу укладання шлюбу вони з ОСОБА_2 до 2014 року проживали разом у м.Первомайську Луганської області. Коли у 2014-2015 роках на території м.Первомайська здійснювалися активні бойові дії, вони разом із чоловіком у січні 2015 року були змушені виїжджати до рідних у Саратівську область Російської Федерації. У 2016 році знову повернулися в Україну. Так як бойові дії продовжувалися та м.Первомайськ так і залишався на території не підконтрольній українській владі, то вони разом з чоловіком у 2018 році прийняли рішення виїхати на територію, яка підконтрольна українській владі. З серпня 2018 року вони з чоловіком стали проживати за адресою: АДРЕСА_1 , та періодично їздити до м. Первомайська, щоб перевірити своє житло. Коли у липні 2020 року вона з чоловіком знову поїхали у м.Первомайськ, там стан її чоловіка погіршився та ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер. Там же у м.Первомайську він був похований і саме вона займалася його похованням. Після цього вже на території, яка підконтрольна українській владі, вона зверталася до суду за встановленням факту смерті її чоловіка та отримала свідоцтво про його смерть.

Так як її чоловік на час смерті отримував пенсію більше 9000 гривень, яка була майже у три рази більша за її пенсію, то вона під час його життя постійно отримувала від свого чоловіка допомогу як основне джерело засобів до існування, а у зв`язку з його смертю втратила цю допомогу.

На підставі цього вона у листопаді 2020 року зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою на призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника та подавала заяву на виплату їй недоотриманої її чоловіком пенсії за 2018 рік, як члену сім`ї, яка проживала разом з ним на день його смерті. Але на свої звернення вона отримала відмову УПФУ виплатити їй пенсію недоотриману її чоловіком на тій підставі, що згідно паспортів у неї та у її померлого чоловіка вказані різні місця реєстрації. За такою ж підставою їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Дійсно у її паспорті місце реєстрації вказано АДРЕСА_2 , а у паспорті її померлого чоловіка АДРЕСА_3 , однак проживали вони разом.

Провадження у справі відкрито 11.12.2020 суддею Лизенко І.В., ухвалено призначити справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.02.2021 року.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, у наданій до суду заяві просили розглянути справу без їх участі, вимоги підтриммали.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, надав відзив на заяву та клопотання про розгляд справи без його участі. У відзиві заперечив проти задоволення заяви, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонд України в Попаснянському районі Луганської області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (список №2), призначену їй з 22.06.2004 року безстроково. При зверненні до управління ОСОБА_1 не надала документ про перебування на утриманні померлого годувальника. Макет пенсійної справи померлого ОСОБА_2 теж знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області. В матеріалах макету його паперової пенсійної справи наявна копія паспорту ЕЛ 040157 від 16.09.2016 р., згідно якого ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно паспорта НОМЕР_1 від 30.09.2016 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто адреси реєстрації заявника та її померлого чоловіка не співпадають.

Дійсно, у довідках про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 8989 від 16.082018 року на ім`я ОСОБА_2 та № 8962 від 16.08.2018 року на ім`я ОСОБА_1 , виданих Управлінням соціального захисту населення Попаснянської РДА, зазначене однакове фактичне місце проживання / перебування, а саме: АДРЕСА_1 .

Щодо до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначають, що згідно з статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який набрав чинності з 22.11.2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Тобто, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, навіть з зазначеним в них місцем фактичного проживання/перебування осіб за однією адресою, аж ніяк не засвідчують факт проживання однією сім`єю та перебування на утриманні.

Представником заявниці надано відповідь на відзив заінтересованої особи в якому він зазначив, що ознайомившись з відзивом відповідача на заяву ОСОБА_1 , вважає посилання УПФУ на те, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, яка передчасно подана до суду, не відповідає фактичним обставинам та нормам законодавства. Заява ОСОБА_1 , з якою вона зверталася до суду свідчить, що вона зверталася до суду з вимогами про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлим чоловіком ОСОБА_2 по день його смерті. Будь яких інших вимог ОСОБА_1 у поданій заяві не заявляла.

Відповідно до статті 5 Закону "України №1706-УІІ від 20.10.2014 року «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що довідкою, що засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Тобто довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вважає досить повно підтверджують, що вони фактично проживали за однією адресою на день смерті ОСОБА_2 . А те, що вони перебували у шлюбі між собою також підтверджує, що вони проживали однією сім`єю.

Також це підтверджують і інші доказами, яки надавалися ОСОБА_1 до своєї заяви.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 11 червня 1973 року Макаропетрівською сільською радою Конишевського району Курської області укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що вчинено запис за №3. Після укладення шлюбу присвоєне прізвище дружині « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.9).

Згідно копії паспорту заявниці її зареєстрованим постійним місцем проживання є АДРЕСА_2 . (а.с.5).

З копії довідки від 16.08.2018р. №8962 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що зареєстрованим постійним місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 (а.с.7).

Згідно копії паспорту померлого ОСОБА_2 , його зареєстрованим постійним місцем проживання є АДРЕСА_3 . (а.с.10).

З копії довідки від 16.08.2018р. №8989 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи вбачається, що зареєстрованим постійним місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 (а.с.11).

З копій довідок від 16.08.2018р. №8962 та 16.08.2018р. №8989 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що подружжя перемістилися з АДРЕСА_1 (а.с.7,11).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Первомайськ Луганської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.8).

Отже, на час смерті ОСОБА_2 постійним місцем проживання заявниці та її чоловіка, як внутрішньо переміщених осіб, зареєстровано в АДРЕСА_1 .

Довідка складена депутатом Тошківської селищної ради від 01.12.2020 свідчить про те, що ОСОБА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 з серпня 2018 року мешкали за адресою АДРЕСА_1 та вели спільне господарство (а.с.22)

Отже, у судовому засіданні наведеними доказами підтверджено факт проживання заявниці з чоловіком ОСОБА_2 однією сім`єю по день його смерті.

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 89, 263-265, 293, 315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою, як внутрішньо переміщена особа АДРЕСА_4 ), заінтересована особа: Управління пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (адреса: 93300, Луганська область, м.Попасна, вул.Шкільна, буд.2, код ЄДРПОУ 21792608) про встановлення факту проживання однією сім`єю,задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали однією сім`єю по день смерті ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не скасоване.

Суддя І.В. Лизенко