Постанова № 9596591, 11.05.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2010 р. м. КиївК-45960/09

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої - судді доповідача Васильченко Н.В.

суддів - Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Розваляєвої Т.С., Кравченко О.О.

при секретарі Сорокіній Л.В.

за участю представника третіх осіб Нижника О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вард", Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної компанії "Бізнес-Інвест" на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р. у справі за позовом прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Укрзалізобетонбуд", за участю третіх осіб Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Дніпропетровського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вард", Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної компанії "Бізнес-Інвест" про визнання установчих документів недійсними, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2007 року прокурор Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до суду із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізобетонбуд»; визнання недійсними установчих (статутних) документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізобетонбуд» з моменту їх реєстрації та Свідоцтва про державну реєстрацію з моменту його видачі; визнання недійсним запису про державну перереєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд»; визнання недійсними установчих (статутних) документів Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд»з моменту їх реєстрації та Свідоцтва про державну реєстрацію з моменту його видачі; визнання недійсною реєстрації випуску акцій Відкритим акціонерним товариством «Укрзалізобетонбуд» з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; визнання недійсним Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відкритим акціонерним товариством «Укрзалізобетонбуд» з моменту його видачі; припинення державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що створення та державна реєстрація відповідача відбулись з порушенням вимог закону, які не можна усунути.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р. адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Судові рішення мотивовані тим, що на момент проведення державної реєстрації ТОВ «Укрзалізобетонбуд»(16 вересня 2005р.) статутний фонд останнього не було сформовано, а документ, який підтвердив би внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом, державному реєстратору не було надано, оскільки статутний фонд товариства було сформовано засновниками лише 30 листопада 2005р.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що державна реєстрація ТОВ «Укрзалізобетонбуд»відбулась з порушенням закону, запис про державну реєстрацію цього товариства визнано недійсним, таким чином усі подальші записи щодо перетворення товариства також визнаються недійсними, а визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Укрзалізобетонбуд»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»є підставою для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Консіст", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вард" та Товариство з обмеженою відповідальністю інвестиційна компанія "Бізнес-Інвест" звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, якими просять скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 р., ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р. та відмовити в задоволенні позовних вимог з мотивів невірного застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обгрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення з огляду на наступне.

Вирішуючи питання щодо правомірності звернення прокурора з даним позовом, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно діючого законодавства України міська рада є єдиним органом, який уповноважений державою здійснювати функції з приводу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців через створені для цього управління з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які мають статус виконавчого органу міської ради, а тому оскільки міська рада є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, інтереси цього органу є інтересами держави, захист яких покладено на органи прокуратури.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком судів з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Частинами 1, 2 статті 60 КАС України встановлено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що враховуючи те, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року, справа N 1-1/99).

Як вбачається із ч. 2 резолютивної частини вищевказаного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 10 вищевказаного закону встановлює, що зокрема міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. В свою чергу, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка визначає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад не відносить до повноважень відповідних рад здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Таку реєстрацію відповідно до приписів ст. 1, 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»проводить державний реєстратор - посадова особа у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця. Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Укрзалізобетонбуд" (ідентифікаційний код 33806648) зареєстровано державним реєстратором - Яворською Н.Б. 02.12.2005р., місцем проведення державної реєстрації є Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради.

Таким чином, системний аналіз приписів Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»та інших законодавчих актів дає підстави стверджувати, що міська рада не є органом місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади щодо здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а тому зазначення прокурором в якості позивача - органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Дніпропетровської міської ради є безпідставним та необґрунтованим.

Судами попередніх інстанцій проігноровано приписи пункту 4 ч. 1 статті 17 КАС України, згідно якого компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Частина 4 статті 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Діюче законодавство України, що регулює повноваження органів місцевого самоврядування не наділяє міські ради правом звернення до суду із позовом до субєктів господарської діяльності юридичних осіб про припинення їх державної реєстрації або визнання недійсними установчих документів тощо. Вимоги, заявлені прокурором, виходять за межі повноважень міської ради, а тому не можуть бути задоволені.

Адміністративний позов прокурора містить вимоги до Відкритого акціонерного товариства "Укрзалізобетонбуд" про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізобетонбуд»; визнання недійсними установчих (статутних) документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзалізобетонбуд»з моменту їх реєстрації та Свідоцтва про державну реєстрацію з моменту його видачі; визнання недійсним запису про державну перереєстрацію Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд»; визнання недійсними установчих (статутних) документів Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд»з моменту їх реєстрації та Свідоцтва про державну реєстрацію з моменту його видачі; визнання недійсною реєстрації випуску акцій Відкритим акціонерним товариством «Укрзалізобетонбуд» з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів; визнання недійсним Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Відкритим акціонерним товариством «Укрзалізобетонбуд» з моменту його видачі; припинення державної реєстрації Відкритого акціонерного товариства «Укрзалізобетонбуд». Натомість, відповідач у справі - Відкрите акціонерне товариство "Укрзалізобетонбуд" жодної із перерахованих дії не вчинив. Всі дії, які оскаржує прокурор вчинені не відповідачем, а субєктом владних повноважень державним реєстратором .

Вирішуючи спір по суті, суди виходили з того, що на момент проведення державної реєстрації ТОВ «Укрзалізобетонбуд»-16.09.2005р., статутний фонд цього товариства не було сформовано, документ, який підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом, державному реєстратору не надавався та не міг бути наданий, оскільки статутний фонд товариства було сформовано засновниками лише 30.11.2005р. На підставі викладене суди дійшли висновку про необхідніять визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ «Укрзалізобетонбуд».

Колегія суддів вважає такий висновок судів помилковим, оскільки згідно матеріалів справи 16 вересня 2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзалізобетонбуд», про що було видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ. 02 грудня 2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради було зареєстровано Відкрите акціонерне товариство «Укрзалізобетонбуд». Згідно Акту ДКЦПФР та передавальних розпоряджень, передача права власності на цінні папери, які є внеском до статутного фонду Відповідача відбулася 30 листопада 2005 року. Тобто, порушення Відповідача щодо не внесення до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу було усунено 30 листопада 2005 року, що підтверджується вищевказаним актом ДКЦПФР. При державній реєстрації відповідача була допущена помилка, яка не є суттєвою та не вплинула на господарську діяльність останнього, на його відносини з іншими суб'єктами господарювання, вказане порушення відповідачем усунуто.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущенні при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

З огляду на викладене, позовні вимоги прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до Відкритого акціонерного товариства "Укрзалізобетонбуд" про визнання установчих документів недійсними є безпідставними та необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консіст", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вард" та Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційної компанії "Бізнес-Інвест" задовольнити.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2009 р. у справі № А8/435-07 скасувати.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 237-239 КАС України.