Рішення № 95963397, 16.03.2021, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1397/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Токаревої В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом і свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 15.03.2010 року та при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25 000 грн. 00 коп.. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, на підставі яких відповідач при укладанні договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу. Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не погашає заборгованість, у зв`язку з чим станом на 08.06.2020 року має заборгованість 131 400 грн. 90 коп., яка складається з: 32 195 грн. 18 коп. – заборгованість за тілом кредита; в т.ч. 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредита; 32 195 грн. 18 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 11 249 грн. 68 коп. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 81 222 грн. 66 коп. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина); 6 233 грн. 38 коп. штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 131 400 грн. 90 коп. та понесені судові витрати у розмірі 2 102 грн..

Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 06.07.2020 року, у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 28.10.2020 року, позов було задоволено.

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 01.12.2020 року, заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі № 587/1397/20, була задоволена. Скасовано заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 28.10.2020 року у справі № 587/1397/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

11 січня 2021 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову повністю, застосувавши до спірних правовідносин строки позовної давності. Додатково подав заяву про поновлення строків на подання відзиву на позовну заяву.

01 лютого 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він звертає увагу на обґрунтованість позовних вимог.

Крім того, представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором № б/н від 15.03.2010 р. в розмірі 43 444 грн. 86 коп., з яких: 32 195 грн. 18 коп. – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 32 195 грн. 18 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту, грн.. 68 коп. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, а також понесені судові витрати.

Представник позивача змінені позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Від представника відповідача до суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він зазначив, що відповідач не підписував, а позивач не ознайомлював та не доводив до відома жодні документи, на які посилається у позовній заяві та відповіді на відзив, в тому числі умови, надані позивачем та наведені у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», так само і Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, «Тарифи Банку». Зі змістом вказаних документів відповідача не ознайомлювали і згоду щодо їх застосування він не давав. Тому заперечує та не визнає, що відповідач знав та визнавав умови кредитування, як зазначає позивач, лише з мотивів поповнення картки. Підписанням заяви № б/н від 15.03.2010 року між позивачем та відповідачем не було здійснено укладання кредитного договору та/або договору банківського рахунку з огляду на відсутність домовленості щодо всіх істотних умов відповідних договорів та висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17. Представник відповідача вважав, що позовна вимога заявлена передчасно, оскільки у заяві № б/н від 15.03.2010 року відсутній строк повернення коштів, а самої вимоги про повернення коштів позивач не ставить, тому і вимоги щодо стягнення заборгованості по відсоткам в розмірі 11 249 грн. 68 коп. безпідставні (а.с.142,143).

З`ясувавши правові позиції сторін, дослідивши письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності з ст. ст. 526, 527, 623 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання. В разі невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником він зобов`язаний відшкодувати кредитору завдані цим збитки. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, що 15.03.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулось підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.15).

Друкованим текстом анкети-заяви передбачено, зокрема, наступне - «Я згоден(-на) з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу було видано карту № НОМЕР_1 , терміном дії до листопада 2017 року (а.с.14).

Додані банком до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом №СП - 2010 - 256 від 06.03.2010 року, відповідачем не підписані (а.с.16-46).

Разом з тим, позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду, АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43 444 грн. 86 коп., з яких 32 195 грн. 18 коп. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 32 195 грн. 18 коп. – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 11 249 грн. 68 коп. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625) (а.с.127-130).

Відповідно до частини 3 статті 12,81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язань.

Згідно із ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зі ст.1054 ЦК України вбачається, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відтак, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 32 195 грн. 18 коп. є такими, що підлягають задоволенню.

У той же час, суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

До такого висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18.

Окрім того, ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний із певними юридичними фактами та їх оцінкою правомочною особою.

Так, згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає із моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

При цьому, згідно з частиною ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, стягненню не підлягає, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача належить стягнути на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 15.03.2010 року у розмірі 32 195 грн. 18 копійок, яка складається з: 32 195 грн. 18 коп. - заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення заборгованості суд відмовляє із вищезазначених мотивів.

На підставі ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 1 557 гривень 70 копійок судового збору.

Що ж стосується посилань представника позивача на пропуск позивачем строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку договору (Правова позиція Верховного Суду України, висловлена постанові від 19 березня 2014 по справі №6-14 цс 14).

За договором про надання банківських послуг (позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України). Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-61 цс 14.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що строк позовної давності позивачем порушений не був і позивач звернувся до суду з позовом про захист порушених прав в межах строку давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 623, 549, 550, 1049,1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, рах. № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в сумі 32 195 (тридцять дві тисячі сто дев`яносто п`ять) гривень 18 копійок.

В іншій частині позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, рах. № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1 557 (одну тисячу п`ятсот п`ятдесят сім) гривень 70 копійок витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко