Постанова № 95963334, 01.04.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1027/21

3/583/462/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2021 року м. Охтирка Сумської області

Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Ярошенко Т.О., з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В., захисника Титаренка О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка матеріали, які надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 236559, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 13.03.2021 року об 11 годині 30 хвилин по вул. Першотравневій, 22 в м. Охтирка Сумської області керував транспортним засобом ВАЗ 211040 державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки шляхом продуву газоаналізатора ALKOTESTER DRAGER 6820 та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП не визнав та пояснив, що дійсно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, які пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в мед закладі, однак він відмовився.

Суд, проаналізував матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього кодексу та інших законів України, а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП), а завданнями провадження є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).

Факт скоєння правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 236559 від 13.03.2021 року, а також іншими матеріалами справи, а саме письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3-4), якими підтверджується, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду для встановлення факту алкогольного сп`яніння. Свідки своїми підписами підтвердили, що записано правильно та прочитано, підстав недовіряти таким показам суд не вбачає.

До протоколу додано оптичний диск з відеозаписом, який ретельно перевірено та досліджено судом, з якого чітко вбачається, що 13.03.2021 року об 11 годині 30 хвилин інспектором поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в закладі охорони здоров`я в присутності двох свідків, на що ОСОБА_1 відмовився (а.с. 9).

Крім того, суд бере до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що у їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, які також зазначені в протоколі та маються їх підписи, які повністю узгоджуються разом з іншими належними доказами.

Будь-яких сумнівів щодо достовірності доказів, доданих до протоколу, у суду не виникає, суд вказані докази приймає до уваги як належні та допустимі.

Судом відхилено клопотання захисника про виклик в судове засідання свідків, вказаних у протоколі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як необґрунтоване, оскільки їх письмові пояснення узгоджуються разом з іншими доказами в їх сукупності, в тому числі підтверджуються відеозаписом, доданим до протоколу, вони зазначені у протоколі, засвідчені підписами та не викликають сумнівів.

Крім того, захисником заявлялося клопотання про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які не вказані у протоколі, яке також судом відхилено як необґрунтоване, такі клопотання, на думку суду, направлені на затягування розгляду справи з метою уникнути відповідальності ОСОБА_1 за спливом строку.

Твердження захисника про те, що нібито не було законної вимоги інспектора поліції пройти огляд на стан сп`яніння, не було вручено копію протоколу ОСОБА_1 , суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого чітко проглядається, що ОСОБА_1 відмовився на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медзакладі, а також повідомив, що відмовляється від підпису у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу, яка його склала та особу правопорушника, свідків, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєному.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП), а згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Аналізуючи зазначені положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.

Зокрема, адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, згідно ст. 130 КУпАП настає у разі, коли така особа відмовляється від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортним засобом, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, а згідно п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Необхідно враховувати і усталену судову практику ЄСПЛ, який у рішенні від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02, 25624/02) наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КУпАП).

З огляду на викладене, враховуючи вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що працівником поліції при складанні стосовно водіяОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані у повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.

Наведені обставини дають суду підстави дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським у відповідності до вимог діючого законодавства, зазначені письмові докази, досліджені судом, суд вважає достатньо переконливими, чіткими та такими, що узгоджуються між собою, одержані законним шляхом, а тому у суду не виникло жодних сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у скоєному.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, такими, що не викликають жодних сумнівів.

Аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєному доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом, так як наведені вище докази є в їх сукупності вагомими, чіткими і узгодженими між собою.

Згідно довідки Державного підприємства національні інформаційні системи від 15.03.2021 ОСОБА_1 отримував посвідчення водія № НОМЕР_3 від 04.01.2019 року.

Згідно довідки начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області (Філія ГСЦ МВС) Територіального сервісного центру МВС № 5943 від 31.03.2021 року відповідно до облікових даних територіального сервісного центру № 5943 (на правах відділу м. Охтирка) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Сумській області ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії № НОМЕР_3 видане 04.01.2019 року.

При призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, зокрема те, що ОСОБА_1 скоїв грубе порушення правил дорожнього руху, має посвідчення водія, тому вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті за вказане правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами, так як саме такий вид стягнення буде достатнім для виправлення порушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 40-1, 130, 268, 276, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) в доход держави, що підлягає сплаті на рахунок: UA628999980313090149000018001, отримувач ГУК Сумській обл./Сумська обл./21081300, код за ЄДРПОУ 37970404, код бюджетної класифікації доходів 21081300, призначення: протокол серії ДПР18 № 236559 від 13.03.2021 року з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з моменту вилучення водійського посвідчення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір в сумі 454 грн. на користь держави, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду Т.О. Ярошенко