Рішення № 95962709, 01.04.2021, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1589/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Гладій Л.М.,

з участю секретаря Владюк Н.В.,

розглянув у спрощеному провадженні в м. Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівського районного відділу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Красилівського районного відділу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про зняття арешту. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ частини квартири за адресою АДРЕСА_1 . Вона є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 , але оформити право власності на спадкове майно не має можливості, у зв`язку з тим, що відповідно до ухвали Красилівського районного суду від 20 червня 2006 року в порядку забезпечення позову по справі 2-721/2006 накладений арешт на вказану Ѕ частину квартири. Листом № 19.10-32/17535 від 12 жовтня 2020 року Красилівського РВ Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) їй відмовлено у знятті арешту, у зв`язку з відсутністю станом на 12 жовтня 2020 року на виконанні виконавчого листа № 2-721 від 20 червня 2006 року та роз`яснено, що арешт з майна знімається державним виконавцем при отриманні виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Зважаючи на те, що арешт майна перешкоджає їй реалізувати своє право як спадкоємця, просить зняти арешт з нерухомого майна.

В судове засідання позивач не з`явилася, проте подала заяву в якій просить позов задовольнити, справу слухати її відсутності.

Представник відповідача Красилівського районного відділу Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі представника ДВС, щодо вимог позивачки покладається на думку суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі, справу просить слухати у його відсутності.

Справу розглянуто в порядку ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві на спадщину на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

З врахуванням викладеного, наявність арешту на майно боржника можлива при наявності відповідних підстав, зокрема наявності рішення суду про стягнення заборгованості на виконанні або наявності постанови про стягнення виконавчого збору.

На сьогодні позивач, яка прийняла спадщину, має намір оформити свідоцтво про право на спадщину, проте через наявність арешту на спадкове майно, позбавлена можливості це зробити. Таким чином, безпідставно накладений арешт на спадкове майно порушує право спадкоємця, позивача у справі, на отримання свідоцтва про спадщину.

Згідно із ч.2 ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Судом встановлено, що арешт на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 накладався на підставі ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 червня 2006 року в якості забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Разом з тим, Красилівський РВ Центрально-Західного управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) повідомив, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби виконавчого провадження по цивільній справі №2-721/2006 немає.

ОСОБА_2 , в інтересах та для забезпечення позову якого накладався арешт, проти скасування такого не заперечує.

При цьому будь-яких доказів, які б свідчили про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна, не надано.

Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арештів (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на отримання спадщини, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися спадковим майном, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 50, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 386, 391 ЦК України, ст.ст. 258, 259, 263-266 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Зняти (скасувати) арешт з нерухомого майна - Ѕ частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , та заборону здійснювати відчуження нерухомого майна, що накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, від 10 липня 2006 року, виданої державним виконавцем державної виконавчої служби Красилівського району Лазаруком Ю.В.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач – Красилівський районний відділ Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Театральна, 1, ЄДРПОУ 34971814.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М.Гладій