Рішення № 95962516, 01.04.2021, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/76/21

2/609/124/2021

01 квітня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого - судді Катерняк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Аніпчук В.Р.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Сідорова В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадження у залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання колишнього непрацездатного чоловіка,-

В С Т А Н О В И В :

22 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 17 червня 2008 року перебував у шлюбі з відповідачем, 08 серпня 2018 року шлюб розірвано згідно з рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.08.2018 справа № 601/613/18. З 27.07.2016 року йому встановлено інвалідність 1 групи підкатегорії «Б» внаслідок загального захворювання, терміном дії - довічно. Розмір його пенсії по інвалідності складає 2067,50 грн. щомісячно, інших джерел доходів не має, крім того, сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі ј частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму доходів громадян, а тому його матеріальне становище є вкрай нужденним. Його колишня дружина ОСОБА_3 є працездатного віку, офіційно працевлаштована в Кременецькому медичному професійному коледжі імені Арсена Гірчинського, отримує заробітну плату, тому має можливість надавати йому матеріальну допомогу. Посилаючись на те, що його власної пенсії недостатньо для забезпечення життєвих потреб та додаткових витрат на лікування, харчування та догляд, просив стягувати щомісячно з відповідачки аліменти на його утримання, як колишнього чоловіка, у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян, починаючи дня подачі до суду позову.

Ухвалою від 26 січня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали в повному об`ємі, просять задоволити їх.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 подали до суду письмовий відзив, у якому просили відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у ньому. Разом з тим представник відповідачки у судовому засіданні вказав, що позивач окрім пенсії по інвалідності 2067,50 грн. отримує щорічно орендну плату від здавання в оренду власної земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,56 га, яка перебуває в оренді ТзОВ «Ленд Прайд».

Також повідомив, що відповідно до ч.2 ст.76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу, тоді як відповідачка проживає разом із їх спільним з позивачем неповнолітнім сином в найманому житлі, щомісячно оплачує за проживання грошові кошти, крім того синові було поставлено діагноз – серединна кіста шиї та в грудні 2020 року було проведено оперативне втручання, на даний момент триває реабілітаційний період, що потребує значних витрат з її сторони, тоді як відповідач матеріальної допомоги не надає.

Одночасно, звертає увагу суду, що позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі, що забезпечує визначений законодавством прожитковий мінімум, що встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, а тому в силу вимог ст. ст. 75, 76 СК України у позові слід відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони з 26 жовтня 2006 року перебували у шлюбі (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , повторно видане Відділом РАЦС Кременецького РУЮ Тернопільської області 17.06.2008р.)

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 08.08.2018, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

Відповідно до довідки Кременецької міжрай МСЕК серії АВ № 0621860 від 27.07.2016 ОСОБА_1 було встановлено І групу інвалідності загального захворювання на термін : до 01 серпня 2018 року.

Як вбачається з пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 09.09.2020, та довідки МСЕК серії 12 АВ № 488989 від 30.07.2020, ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності як інваліду І групи загального захворювання на термін : довічно.

Відповідно до довідки про доходи № 1011870223061063, виданої Кременецьким об`єднаним управлінням ПФУ в Тернопільській області від 16.02.2021, ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує пенсію по інвалідності, а саме за період 01.01.2020 по 31.12.2020 отримав пенсію в розмірі 26058,15 грн., за грудень -2249,75 грн.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №244019205 від 11.02.2021 у приватній власності ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 2,56 га, кадастровий номер 6125886500:001:0016, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Радошівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, яка передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Ленд Прайд», код ЄДРПОУ 38043852, відповідно до договору оренди землі від 22.05.2017р. строком дії на 7 років.

Відповідно до довідки про доходи №9 від 16.02.2021, виданої ТзОВ «ЛЕНД ПРАЙД», дохід ОСОБА_1 , як орендодавцю землі, за період січень 2020 року по грудень 2020 року становить 8695,65 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів згідно виконавчого листа №601/2476/18 від 15.01.2019 Кременецького райсуду, виданого Шумським районним відділом державної виконавчої служби від 16.02.2021 та 10.03.2021 вбачається, що з позивача в користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання однієї неповнолітньої дитини в розмірі ј частини зі всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 11.12.2018 року, які нараховуються в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та станом на березень 2021 рік розмір нарахованих до сплати аліментів становить 1197,50 грн.

З долучених до письмового відзиву на позовну заяву документів вбачається наступне:

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області 16.08.2012 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_6 , і його батьками вказано – позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 .

У відповідності до довідки Кременецького медичного фахового коледжу №18 від 29.01.2020 ОСОБА_3 за 2020 рік отримала заробітну плату 129391,25 грн.

Відповідно до довідки про склад сім`ї, виданої Кременецьким медичним фаховим коледжем від 08.02.2021р., склад сім`ї зареєстрованих за адресою АДРЕСА_1 наступний: відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син її ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до довідки Кременецької ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 –ДНЗ №33 від 08.02.2021, ОСОБА_6 навчається у 3-А класі та відповідачка проводить оплату за харчування (обід та сніданок) свого сина.

Відповідно до консультативного висновку дитячого хірурга Поліщука М.Ф. від 07.11.2020 ОСОБА_6 поставлено діагноз серединна кіста шиї та рекомендовано оперативне лікування в плановому порядку.

Відповідно до довідки №6047, виданої КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» від 14.12.2020 про звільнення ОСОБА_6 від відвідування навчального закладу з 08.12.2020 по 14.12.2020 та занять фізкультурою на один місяць.

Виписка з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_6 №6047 про знаходження в стаціонарі з 08.12.2020 по 14.12.2020 та проведення операції 09.12.2020 «висічення серединної кісти шиї».

Так, відповідачкою надано докази на підтвердження того факту, що на даний час вона не має можливості у розумінні ч. 2 ст. 76 СК України надавати матеріальну допомогу позивачеві.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом І групи безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 09.09.2020, та довідкою МСЕК серії 12 АВ № 488989 від 30.07.2020 та індивідуальною програмою реабілітації інваліда №410, виданою Кременецькою між рай МСЕК 29.07.2020 року, відповідно до якої позивачу внаслідок загального захворювання встановлена перша група інвалідності та потребує стороннього догляду.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV, непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами. Отже, позивач є непрацездатною особою і набув цей статус під час перебування в шлюбі з відповідачкою.

Аналіз норм статей 75, 76 СК України дає підстави дійти висновку, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення.

Отже, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначено у таких розмірах: з 01 січня 2021 року – 1 769 грн., з 01 липня 2021 року - 1 854 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, щомісячний розмір якої згідно з довідкою Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1011870223061063 з січня 2020 року з розміру 2028,67 грн. підвищувався та станом на грудень 2020 року становить 2249,75 грн., що відповідає прожитковому мінімуму, визначеному законодавством України, а тому позивача не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги в розумінні ч. 4 ст. 75, ч. 2 ст. 76 СК України. Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, викладеним у постановах від 13 квітня 2016 року (справа № 6-3066 цс 15) та від 16 серпня 2017 року (справа № 6-1111 цс 17).

Посилання ОСОБА_1 в своїй позовній заяві на те, що з нього стягуються аліменти на утримання сина, суд до уваги взяти не може, оскільки позивач не позбавлений права звернутися до суду із позовом про зменшення розміру аліментів з урахуванням погіршення його матеріального стану.

Крім того посилання позивача на понесені ним витрати на лікування з додаванням копій касових чеків від придбання ліків, отриманих з аптечних установ, суд також до уваги взяти не може, оскільки відсутні будь-які підтвердження медичних установ про необхідність Позивачу приймати зазначені в чеках ліки.

Отже, як на день пред`явлення позову, так і як на день ухвалення рішення розмір пенсії ОСОБА_1 забезпечував та забезпечує йому прожитковий мінімум, встановлений законом, а відтак ОСОБА_1 не вважається таким, що у розумінні частини четвертої статті 75 Сімейного кодексу України потребує матеріальної допомоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Крім цього, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивач звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 141, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання колишнього непрацездатного чоловіка - відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк