Рішення № 95962495, 23.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2021 Справа №607/15110/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред`явив до суду позов до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», у якому просить стягнути із відповідача на його користь невиплачене страхове відшкодування у сумі 35264,03 гривень; моральну шкоду у розмірі 7000 гривень; пеню – 7163 гривні; збитки від інфляції – 70 гривень та 3% річних у сумі 1011 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 01 липня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода, у якій було пошкоджено належний йому на праві приватної власності автомобіль марки Volkswagen, модель Vento, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 26 вересня 2019 року Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування після остання страхового випадку і пошкодження автомобіля Volkswagen реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 36735,97 гривень. 21 жовтня 2019 року було здійснено експертну оцінку вище згаданого автомобіля. Відповідно до засновку експерта №438/19 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 72000 гривень. Таким чином, сума невідшкодованих збитків станом на дату подання позову становить 35264,03 гривень. Крім цього, позивач вказує на наявність у нього підстав для стягнення неустойки (пені), нарахування якої, на думку позивача, слід розпочинати із 26 вересня 2019 року, тобто з моменту, коли відповідач виплатив лише частину суми страхового відшкодування. Таким чином, згідно проведеного позивачем розрахунку, станом на 07 вересня 2020 року розмір пені складає 7163 гривень. Також, вважає, що з відповідача слід стягнути втрати від інфляції у сумі 70 гривень та 3% річних за період із 26 вересня 2019 року по 07 вересня 2020 року, розмір якої становить 1011 гривень. Крім цього, зазначає, що невиплата відповідачем страхового відшкодування у повному обсязі завдала йому моральної шкоди, оскільки він змушений був витрачати час та зусилля для пошуку великої суми коштів для здійснення ремонту автомобіля, він постійно відлучався з робочого місця, мало часу проводив із сім`єю, що негативно вплинуло на його родинні стосунки та відносини із керівництвом, а тому розмір завданої шкоди, він ( ОСОБА_1 ) оцінює у сумі 7000 гривень. За вказаних обставин просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 15 вересня 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

08 жовтня 2020 року від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» надійшов до суду відзив на позов, у якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що 01 липня 2019 року в м. Тернопіль о 04 год. 20 хв. по вул. Руській трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Шевроле, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу Фольцваген, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого обидва транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. 30 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ПАТ «СК «УСГ» був укладений Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8154073, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності особи, що експлуатує автомобіль Шевроле, реєстраційний НОМЕР_2 . 02 липня 2019 року до ПАТ «СК «УСГ» надійшло повідомлення про ДТП від ОСОБА_3 та пояснення щодо обставин настання події. 02 липня 2019 року до ПАТ «СК «УСГ» надійшло повідомлення про ДТП від ОСОБА_4 та пояснення від ОСОБА_2 щодо обставин настання події. 05 липня 2019 року транспортний засіб ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_3 було оглянуто. 08 липня 2019 року до ПАТ «СК «УСГ» надійшла заява про виплату страхового рання з реквізитами від ОСОБА_3 05 серпня 2019 року було складено Звіт №SOS-190703-181611 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. Відповідно до Звіту вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача становить 288921,97 гривень, в той час як ринкова вартість транспортного засобу Позивача до ДТП становить 51489,31 гривень. 12 грудня 2019 року було складено Звіт про розрахунок ринкової вартості пошкодженого і транспортного засобу № 790/12/18. Згідно Звіту 2 вартість транспортного засобу Позивача в пошкодженому стані становить 12580 гривень. Таким чином, представник відповідача вказує, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу позивача перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Відтак, розрахунок суми страхового відшкодування має наступний вигляд: 51489,31 гривень – 12580 гривень = 36909,31 гривень, з яких: 51489,31 гривень – ринкова вартість автомобіля до ДТП; 12580 гривень – вартість автомобіля після ДТП; 2 000 гривень – франшиза (сума, яку не відшкодовує страхова компанія відповідно до ст. 12 України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» та розмір якої встановлено Полісом №АК/8154073). З цих підстав, ПАТ «СК «УСГ» вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування 35 264,03 гривень за пошкоджений автомобіль є безпідставними та не підлягають задоволенню. Крім цього, вважають, що висновок експерта №438/19 від 21 жовтня 2019 року, який було надано позивачем на підтвердження вартості збитку взагалі не можна брати до уваги, оскільки висновок було складено на замовлення ОСОБА_1 , що свідчить про його необ`єктивність; зацікавлена особа ОСОБА_1 заплатив за вказаний висновок свої грошові кошти та зацікавлений у збільшенні вартості відновлювального ремонту, а також вважають, що вказаний звіт складено з порушенням норм Закону України «Про обов`язкове цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України). Крім цього, вказують, що страхова компанія при розрахунку моральної шкоди обмежена ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Тому, оскільки позивач не зазнав ушкоджень здоров`я та не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього, то у ПАТ «СК «УСГ» немає підстав відшкодовувати позивачу моральну шкоду у розмірі 7000 гривень. Також, представник відповідача вказує на відсутність підстав для стягнення пені у сумі 7163 гривень, інфляції у розмірі 70 гривень та 1011 гривень – 3% річних, оскільки вважає, що страхова компанія у повному обсязі виплатила суму страхового відшкодування. Посилаючись на наведені обставини просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

12 жовтня 2020 року представник позивача – адвокат Чудопалов Ю.Ю. подав до суду відповідь на відзив, у якій покликається на безпідставність та необґрунтованість тверджень представника відповідача, зазначених у відзиві на позов, зокрема вказує, що відповідачем не конкретизовано, які саме вимоги чинного законодавства не дотримані під час складання висновку експерта №438/19 від 21 жовтня 2019 року. Також вказує, що не є належним та допустимим доказом Звіт про оцінку вартості (розміру збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, на який посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, та, відповідно до якого ринкова вартість транспортного засобу Позивача після ДТП становить 51489,31 гривень, оскільки даний звіт виконаний не судовим експертом, а також не прирівнюється до висновку судового експерта, у ньому нічого не зазначено про юридичну відповідальність експерта. Натомість, висновок №438/19 від 21 жовтня 2019 року відповідає вимогам чинного законодавства. З цих підстав, просить позов задовольнити.

Від відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» надійшли до суду заперечення, у яких представником відповідача викладені обставини аналогічні тим, які зазначені у відзиві на позов. Та, разом із цим, представник відповідача зазначив, що ні у позовній заяві, ані у відповіді на відзив позивач не звертає увагу суду на той факт, що транспортний засіб останнього вважається таким, що конструктивно загинув. З цих підстав, на думку представника відповідача позивач бажає незаконно та безпідставно отримати від ПрАТ «СК «УСГ» грошові кошти. Крім цього, вказує, що висновок експерта №438/19 від 21 жовтня 2019 року, який було надано позивачем на підтвердження вартості збитку взагалі не може братися до уваги, оскільки експерт штучно завищив ціни на деталі, не скористався відповідною довідковою літературою та порушив методику проведення досліджень. Посилаючись на наведені обставини просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак його представник адвокат Чудопалов Ю.Ю. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - Василевський О.Л. у судове засідання не з`явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на його зайнятість у розгляді іншої цивільної справи.

Вирішуючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд бере до уваги наступне.

За змістом ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Беручи до уваги викладене, враховуючи вимоги закону щодо строків розгляду справ, а також те, що представник відповідача вчергове подає клопотання про відкладення розгляду справи, те, що представник відповідача скористався своїм правом на подання відзиву та письмових заперечень на відповідь на відзив, у яких висловив свої заперечення з приводу позовної заяви, з урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, визначених ст. ст. 223, 240 ЦПК України, та вважає за можливе розглянути справу без участі сторін по справі за наявних у ній доказів.

Судом установлено:

01 липня 2019 року о 05 годині 30 хвилин у м. Тернополі по вул. Руська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шевролет Авео», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Фольцваген» марки «Венто», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 . У вказаній дорожньо-транспортній пригоді, автомобілю «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач ОСОБА_3 завдано механічних пошкоджень.

Вказані обставини не заперечувались сторонами.

Власником автомобіля «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с. 99).

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Шевролет Авео», реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8154073.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АК/8154073, укладеного 30 липня 2018 року між ОСОБА_4 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності особи, що експлуатує автомобіль «Шевролет Авео», реєстраційний номер НОМЕР_2 , строк дії полісу із 31 липня 2018 року по 30 липня 2019 року, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200000 гривень; за шкоду, заподіяну майну – 100 000 гривень; розмір франшизи – 2000 гривень.

02 липня 2019 року ОСОБА_3 подав у Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що трапилася 01 липня 2019 року.

Також, 02 липня 2019 року ОСОБА_4 подав у Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що трапилася 01 липня 2019 року.

08 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав у Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» заяву про виплату страхового відшкодування.

05 серпня 2019 року оцінювачем ОСОБА_5 на замовлення Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» було складено Звіт №SOS-190703-181611 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, згідно якого вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 51489,31 гривень.

Згідно звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №790/12/18, зробленого 12 грудня 2018 року оцінювачем ОСОБА_6 на замовлення ТДВ «СТДВ «Глобус», ринкова вартість пошкодженого автомобіля «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 12580 гривень.

Із вказаного розрахунку убачається, що ринкова вартість транспортного засобу до пошкодження становить 51489,31 гривень, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу складає 288921,97 гривень , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу становить 135447,76 гривень.

На підставі зазначених звітів, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» здійснено розрахунок суми страхового відшкодування від 26 вересня 2019 року, згідно якого вирішено виплатити ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 36909,31 гривень (а.с.115).

Відтак, Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 36909,31 гривень, що стверджується Страховим актом №ЦВ-ЦВ-9257 від 26 вересня 2019 року

Згідно пояснень представника відповідача, викладених у відзиві на позов, сума страхового відшкодування у розмірі 36909,31 гривень, яка виплачена позивачу розрахована наступним чином: 51489,31 гривень – 12580 гривень = 36909,31 гривень, з яких: 51489,31 гривень – ринкова вартість автомобіля до ДТП; 12580 гривень – вартість автомобіля після ДТП; 2 000 гривень – франшиза.

Однак, згідно висновку експерта №438/19, складеного 21 жовтня 2019 року судовим експертом ОСОБА_7 за результатами судової автотоварознавчої експертизи, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , після ДТП, яка мала місце 01 липня 2019 року, станом на час ДТП становить 72000 гривень.

При цьому у вказаному висновку зазначено, що вартість необхідного відновлювального ремонту при ремонтному відновленні становить 174336,22 гривень значно перевищить ринкову вартість ідентичного транспортного засобу в Україні по його стану на момент ДТП, яка на момент ДТП визначена рівною 72 000 гривень, і відповідно проводити повноцінне ремонтне відновлення досліджуваного автомобіля економічно недоцільно – недоцільно вкладати в ремонт пошкодженого транспортного засобу суму більшу, ніж вартість за яку можна придбати ідентичний непошкоджений автомобіль. Тому вартість матеріального збитку, заподіяного власнику досліджуваного автомобіля «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження визначається у розмірі його ринкової вартості на момент пошкодження у сумі 72000 гривень.

Згідно висновку експерта №438/19 додаткової судової автотоварознавчої експертизи, складеного судовим експертом Мазур Михайлом Степановичем вартість придатних для вторинного використання запчастин/складових КТЗ «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП, яка мала місце 01 липня 2019 року станом на час ДТП приймається рівною 9454,70 гривень.

20 листопада 2019 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Чудопалов Ю.Ю. звернувся у Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» із заявою про виплату страхового відшкодування, у якій просив здійснити виплату різниці між завданим розміром майнової шкоди і сплаченим страховим відшкодуванням у сумі 35264,03 гривень, мотивуючи це тим, що 26 вересня 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» виплачено ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 36735,97 гривень. 21 жовтня 2019 року було здійснено експертну оцінку вказаного автомобіля, та, відповідно до висновку експерта №438/19 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок події, яка сталася 01 липня 2019 року станом на час дорожньо-транспортної пригоди становить 72000 гривень.

Однак, вказана вимога залишилась невиконаною відповідачем та різниця між завданим розміром майнової шкоди і сплаченим страховим відшкодуванням позивачу не виплачена.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До способів захисту цивільних прав та інтересів згідно п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України відноситься, зокрема, відшкодування збитків, відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Так, відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так, пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З урахуванням положень ч. 1ст. 990 ЦК України та ст. ст.25,26 Закону України «Про страхування», сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов`язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у задоволенні позову за умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (ст. 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування». До них згідно з п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» належить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Пунктами 2, 3 ч.1 ст. 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком. (ст. 990 ЦК України).

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, у ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.2. ст.36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У пункті 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, суд вважає неспроможними твердження представника відповідача про те, що висновок експерта №438/19 є неналежним та недопустимим доказом, та вважає за можливе прийняти до уваги Висновок експерта №438/19 з додатком до нього від 21 жовтня 2019 року, як такий, що відповідає в повній мірі Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду Державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року та Національному стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, є повним, послідовним й об`єктивним, відповідає фактичним обставинам ДТП та її наслідкам. Експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, про що зазначено у висновку. Вказаний висновок не спростований відповідачем в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України. Заперечення представника відповідача стосовно вказаного висновку експерта, які викладені у відзиві на позов та у письмових запереченнях не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Разом із цим, суд критично сприймає наданий представником відповідача Звіт №SOS-190703-181611 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 05 серпня 2019 року, як такий, що не відповідає вимогам Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду Державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року, у ньому не міститься інформації про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність, що є обов`язковим. Також, критично сприймає наданий представником відповідача Звіт про розрахунок ринкової вартості пошкодженого колісного транспортного засобу №790/12/18, який датований 12 грудня 2018 року, натомість ДТП відбулося 01 липня 2019 року.

З урахуванням висновку автотоварознавчої експертизи №438/19 від 21 жовтня 2019 року, згідно якого вартість автомобіля «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 до ДТП складала 72000 гривень та висновку додаткової автотоварознавчої експертизи №438/19 від 25 лютого 2021 року, за яким вартість після ДТП складає 9454,70 гривень, розмір майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП складає 62545,30 гривень, з розрахунку: 72000 – 9454,70 = 25635,99 гривень.

Так, експертом визначено, що ремонт транспортного засобу Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 після ДТП перевищує його ринкову вартість, а тому проводити повноцінне ремонтне відновлення транспортного засобу є економічно недоцільним.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Так, судом установлено, що належний позивачу транспортний засіб «Volkswagen Vento», реєстраційний номер НОМЕР_1 є фізично знищеним, що підтверджується наданими стороною позивача висновком автотоварознавчої експертизи №438/19 від 21 жовтня 2019 року та висновком додаткової автотоварознавчої експертизи №438/19 від 25 лютого 2021 року.

Разом із цим, суд не погоджується розміром страхового відшкодування, яке підлягає стягненню із відповідача, який визначений позивачем у сумі 35264,03 гривень.

Зокрема на підставі зібраних судом доказів, з урахуванням висновків автотоварознавчої експертизи №438/19 від 21 жовтня 2019 року та висновком додаткової автотоварознавчої експертизи №438/19 від 25 лютого 2021 року та сплаченої відповідачем суми у розмірі 36909,31 гривень різниця між виплаченою сумою страхового відшкодування та розміром завданих збитків становить: 62545,30 гривень – 36909,31 гривень = 25635,99 гривень.

Враховуючи наведені обставини, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 25635,99 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності із вимогами статті 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до роз`яснень, наведених у п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення ст. 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (ст. 992 ЦК України).

Відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Постановою Верховного суду України від 01.10.2014 року по справі №6-113/цс14, викладена правова позиція №113цс14, згідно якої за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, суд не погоджується із періодом за який позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Так, позивач просить стягнути із відповідача штрафні санкції за період із 26 вересня 2019 року (дата, коли відповідачем виплачено частину страхового відшкодування) по 07 вересня 2020 року.

Так, 26 вересня 2019 року відповідачем було сплачено позивачу суму страхового відшкодування у сумі 36909,31 гривень, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування від 26 вересня 2019 року, яке, на думку відповідача, визначене у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідає розміру заподіяної позивачу шкоди.

При цьому, висновок автотоварознавчої експертизи №438/19 зроблений експертом 21 жовтня 2019 року, тобто після виплати відповідачем страхового відшкодування у сумі 36909,31 гривень.

Із заявою про виплату недоплаченої суми страхового відшкодування представник позивача – адвокат Чудопалов Ю.Ю. звернувся 20 листопада 2019 року. Матеріали цивільної справи не містять інформації щодо того, коли отримана відповідачем вказана письмова вимога позивача. При цьому, факт отримання такої вимоги відповідачем не оспорювався.

За вказаних обставин, суд вважає за доцільне здійснити розрахунок пені, 3% та інфляційних витрат, починаючи із 20 листопада 2019 року, тобто із моменту звернення до відповідача із вимогою про сплату недоплаченої частини суми страхового відшкодування по 07 вересня 2020 року.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: [Пеня] = [Сума боргу] [Ставка пені (подвійна облікова ставка НБУ)] / 365 днів [Кількість днів].

із 20.11.2019 року по 12.12.2019 року: 25635,99 х (15,5% х 2) / 365 х 23 = 500,78;

із 13.12.2019 року по 30.01.2020 року: 25635,99 х (13,5% х 2) / 365 х 49 = 929,22 гривень;

із 31.01.2020 по 12.03.2020 року: 25635,99 х (11% х 2) / 365 х 42 = 648,98 гривень;

із 13.03. 2020 по 23.04.2020 року: 25635,99 х (10% х 2) / 365 х 42 = 589,98 гривень;

із 24.04.2020 по 11.06.2020 року: 25635,99 х (8% х 2) / 365 х 49 = 550,65 гривень;

із 12.06.2020 по 23.07.2020 року: 25635,99 х (6% х 2) / 365 х 42 = 353,97 гривень; із 24.07.2020 по 07.09.2020 року: 25635,99 х (6% х 2) / 365 х 46 = 387,70 гривень.

Таким чином, загальна сума пені за період із 20 листопада 2019 року по 07 вересня 2020 року складає 4143,29 гривень.

Щодо розрахунку 3% річних за період 20 листопада 2019 року по 07 вересня 2020 року, то вказаний розрахунок становить: сума заборгованості х 3 х кількість днів / 365 / 100.

Тобто: 25635,99 гривень х 3 х 293 / 365 / 100 = 617,37 гривень.

Розрахунок інфляційних втрат за період із 20 листопада 2019 року по 07 вересня 2020 року розраховується за формулою: [Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період; [Збитки від інфляції] = [Сума боргу] [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу].

Сукупний індекс інфляції за період із 20 листопада 2019 року по 07 вересня 2020 року становить 101,20.

Таким чином,сума інфляційних втрат становить: 25635,99 х 101,20 / 100% - 25635,99 = 307,62 гривень.

За вказаних обставин, зазначені суми підлягають стягненню із відповідача ПрАТ «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 .

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди.

За приписами пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому, врегульовано статтею 26-1 Закону № 1961-IV, згідно з якою, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Однак позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, не посилався як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров`я під час ДТП, як і не зазначав про завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу. За твердженням представника позивача моральна шкода спричинена тривалою невиплатою різниці сум страхового відшкодування.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Відтак, суд вважає неспроможними доводи представника відповідача про те, що при розрахунку розміру моральної шкоди страхова компанія обмежена ст. 26-1 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки вказаною нормою закону чітко передбачено розмір моральної шкоди, яка підлягає виплаті, у випадку ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди. Та, крім спеціальної норми закону, стаття 1167 ЦК України встановлює загальне правило щодо настання відповідальності за заподіяння моральної шкоди.

З огляду на тривалість невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором страхування щодо виплати у повному обсязі завданої позивачу шкоди, що призвело до завдання позивачу душевних хвилювань, керуючись принципами розумності та справедливості, враховуючи те, що доказів на підтвердження факту завдання моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі у сумі 7000 гривень суду не надано, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду розмірі 3000 гривень.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до задоволених відносно них позовних вимог.

Відтак, із відповідача на користь позивача слід сплатити 840,80 гривень судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 352-356 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 25635,99 (двадцять п`ять тисяч шістсот тридцять п`ять) гривень 99 копійок, пеню у розмірі 4143,29 (чотири тисячі сто сорок три) гривні 29 копійок, 3% річних у сумі 617,37 гривень та інфляційні втрати у розмірі 307,62 гривень.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_1 840,80 гривень судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 23 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», адреса місцезнаходження – вул. І. Федорова, 32-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 30859524.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка