Постанова № 95961712, 30.03.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/8474/19

Провадження №1-кс/487/1555/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2021 Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Щербина С.В., за участю секретаря судового засідання - Гузан Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Подорожнього Андрія Сергійовича про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

10.03.2021 представник ОСОБА_1 – адвокат Подорожній А.С. звернувся до суду з клопотанням, в якому просив скасувати арешт на майно а саме: ноутбук «МАК БУК» serial C02TL04PGTFL, мобільний телефон «Айфон XS max», який накладено ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва 10.04.2020 року.

В обґрунтування клопотання заявник посилався на наступне.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2020 року клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Саєнка В.В. у кримінальному провадженні №62019150000000437 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України про накладення арешту на тимчасове вилучене майно було задоволено частково. Накладено арешт зокрема на ноутбук «МАК БУК» serialC02TL04PGTFL, мобільний телефон «Айфон XS max», які належать ОСОБА_1 . Вважає що на теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на вказане майно. Так ОСОБА_1 є законним власником арештованого майна, разом з цим не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні, в рамках якого накладено арешт на майно. Вилучений ноутбук та мобільний телефон є особистими речами ОСОБА_1 , містять особисту і конфіденційну інформацію, яка стосується її приватного життя. Дані речі не використовувались під час її робочої діяльності та не мають жодного відношення до обставин кримінального провадження, та ніякого значення для кримінального провадження. Крім того зазначав, що вказані речі перебували у розпорядженні органів досудового розслідування більше 10 місяців, що є достатнім часом для призначення та проведення усіх необхідних досліджень та експертиз. Крім того відповідні експортні дослідження були проведені ще у 2020 року, однак вилучені речі власнику не повертались.

В судове засідання представник ОСОБА_1 не зявився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності та відсутності власника майна - ОСОБА_1 , клопотання підтримує, наполягає на його задоволенні.

Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Миколаєві) ТУ ДБР розташованого у м.Миколаєві Белза А.К. у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Заперечує проти задоволення клопотання, просить відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).

Крім того, згідно з вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештованомайно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000437 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2020 року клопотання слідчого Першого слідчого відділу Слідчого управління ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві Саєнка В.В. у кримінальному провадженні №62019150000000437 від 06.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України про накладення арешту на тимчасове вилучене майно було задоволено частково. Накладено арешт на тимчасове вилучене майно в ході обшуку 28.11.2019 за адресою: м.Одеса, площа Соборна,1, а саме: 1. Жорсткі диски «Вестерн Діджитал», s\n:WCASY2332585; «Вестерн Діджитал», s\n:WXD1E63UFCD1; «ГУД РАМ» sn:GOW073695; «Самсунг», s\n:S2SVNX0H407145; «HGST» s\n: 4M2YHVJE; «Тошиба» s\n 63G7P0V3T; «Микрон» s\n:1322037B5313; зовнішній диск червоного кольору «ВД»; 2. 3 Флеш накопичувача: APACER чорного кольору, жовтий накопичувач у вигляді «Лего», чорний накопичувач «Самсунг»; 3. Ноутбуки: «МАК БУК» serialC02TL04PGTFL; «ДЕЛЛ» s\n: 2SS42C2; 4. Мобільні телефони: СяоміРедмі 3С»; «Самсунг чорного кольору»; «Самсунг А50»; «Айфон XS max»; «Ван плюс 7».

Як вбачається з ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2020 року вилучене майно відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовими доказами.

Досудове слідство у кримінальному провадженні триває.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що існує ризик втрати та передачі майна, що підлягає арешту.

Відповідно до ухвали слідчого судді арешт на зазначене в ухвалі майно накладений на підставі п.1 ч.1 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч.2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Тому суд не приймає до уваги доводи представника ОСОБА_1 про відсутність у останній будь-якого статусу у кримінальному провадженні, як на підставу для скасування арешту.

За такого, встановлені під час досудового розслідування обставини свідчать про необхідність накладення арешту на зазначене в ухвалі майно, оскільки це майно відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, зазначеним в ст. 98 КПК України та можливо є об`єктом кримінально протиправних дій, що відповідно до п.1 ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України є підставою для накладення арешту.

Таким чином, враховуючи, що вказаний арешт на ноутбук та мобільний телефон було накладено обґрунтовано, незважаючи на проведену експертизу, потреба в подальшому його застосуванні не відпала, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту на арештоване майно є необґрунтованим та передчасним а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Подорожнього Андрія Сергійовича про скасування арешту майна, який був накладений на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.04.2020 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В.Щербина