Рішення № 95961205, 01.04.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/474/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зими І.Є.

при секретарі Вітрук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік» про стягнення матеріальної шкоди , -

встановив:

25.01.2021р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 2000 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 1155 грн. матеріальної шкоди, пов`язаної з судовим розглядом та 908 грн. судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.08.2020р. у м. Львові трапилась дорожньо-транспортна пригода, при якій відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з належним йому автомобілем марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 ., що призвело до пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

ОСОБА_2 свою вину у скоєнні пригоди визнав та сторони погодились на оформлення ДТП без участі представників поліції, шляхом складання Європротоколу.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік» за полісом обов`язкового страхування № AO 1838970.

Так, ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік», на підставі страхового акту та ремонтної калькуляції, було встановлено суму страхового відшкодування в розмірі 7 270 грн., з яких 2000 грн. становила франшиза, тобто частина витрат, яка не виплачується страховою компанією.

16.11.2020р. страховиком йому було відшкодовано 5 270 грн., відтак розмір франшизи в сумі 2000 грн., що не відшкодовується страховиком, просить стягнути з відповідача.

Окрім того, просить суд стягнути з відповідача 1155 грн. Зазначає, що готуючи позов, мав матеріальні витрати та втратив прибуток , оскільки як самозайнята особа не працював у цей час. Розмір вказаного відшкодування обґрунтовує середньою вартістю години його роботи, що становить 230 грн. за викладання української чи російської мови , як іноземної . Оскільки на підготовку позову він витратив 6 годин, просить задовольнити вимоги в цій частині.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Не подав відзив на позовну заяву.

Не з`явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки і представник третьої особи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, суд розглянув справу на підставі представлених доказів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 20.08.2020р. у м. Львові трапилась дорожньо-транспортна пригода, при якій відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Peugeot 307», д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв зіткнення з належним позивачу автомобілем марки «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 ., що призвело до пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.

Даний факт вбачається із спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в матеріалах справи (а.с. 10), у якому відповідач також зробив запис про те, що свою вину у скоєнні пригоди визнає.

Згідно п. 33.2 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Скориставшись даним правом, за наявності сукупності вище перелічених підстав, сторони погодились на оформлення ДТП без участі представників поліції, шляхом складання спільного повідомлення про ДТП (Європротоколу), (а.с. 10).

На момент ДТП , цивільно-правова відповідальність водія «Ford Transit», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік» за полісом обов`язкового страхування № AO 1838970.

Даний факт не потребує доказування в силу ч.3 ст. 82 ЦПК України, оскільки є загальновідомим, інформація про що міститься у вільному доступі на веб-сайті МТСБУ – « https://policy-web.mtsbu.ua/.».

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 22.1 даного Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так, згідно розрахунку страхового відшкодування (а.с.16), була визначена сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті потерпілій стороні в розмірі 7 270 грн. За виключенням розміру франшизи в 2000 грн., остаточна сума, що підлягає виплаті склала 5 270 грн., яка була перерахована страховиком ПрАТ «Страхова компанія «Ван Клік» на користь ОСОБА_1 16.11.2020р., згідно дублікату квитанції № 1824422134 АТ «Універсалбанк» від 16.11.2020р., (а.с.12).

Згідно п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. (п. 36.6 даного Закону).

Таким чином, суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача в частині стягнення з відповідача в його користь матеріальної шкоди, тобто невиплаченої страховиком франшизи в розмірі 2000 грн., яка страховиком не виплачується, в силу вищенаведених норм Закону.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 1155 грн. , як втраченого ним прибутку за час готування позовної заяви, суд вважає безпідставною та необґрунтованою.

Позивачем, у підтвердження своїх вимог в цій частині не подано жодних доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність відповідних обставин чи фактів. А згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову, тому слід стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2000 грн. матеріальної шкоди, як компенсацію суми франшизи, яка не виплачується страховиком.

Судовий збір, згідно ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову – покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 76, 81, 82, 89, 137, 141, 223, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 979 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за безпідставністю.

Позивач: ОСОБА_1 , прож: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , прож: Львівська область, Буський район, с. Закомар`я. РНОКПП та серія і номер паспорту невідомі.

Третя особа : ПрАТ «Страхова компанія «ВАН КЛІК», адреса: м. Полтава, вул. Пушкіна, 47, код ЄДРПОУ: 13934129.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його ухвалення до Львівського апеляційного суду, через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя І. Є. Зима