Рішення № 95960950, 31.03.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/76/21

Провадження № 2/459/366/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

31 березня 2021 року м. Червоноград

Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Мельникович М.В.

з участю секретаря судового засідання Мандрик І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

12.01.2021 року представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача 17 796,73 грн. кредитної заборгованості. В обґрунтування позову послався на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав заяву № б/н від 03.08.2013 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 22 000 грн. Відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість. Однак, відповідач допустив порушення виконання зобов`язань за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 22.11.2020 року становить 17 796,73 грн., а саме: 13 999, 45 грн. заборгованості за тілом кредиту; 3 797,28 грн. заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором. Тому, просить задовольнити позов та стягнути з відповідач суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою від 26.01.2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд на 16.02.2021 року з повідомленням сторін.

16.02.2021 року та 10.03.2021 року розгляд справи відкладався у зв`язку із неявкою відповідача по справі.

26.03.2021р. сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача подав разом із позовною заявою письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання 16.02.2021 року, 10.03.2021 року та 26.03.2021 року не з`явився, однак як вбачається із рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправленняна 16.02.2021 року, 10.03.2021 року та 26.03.2021 року, останні повернулися із відміткою про відсутність адресата. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також, відповідачем не було подано відзиву на позов. Виклик відповідача здійснювався також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

У відповідності положень ст.247, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, ураховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінивши докази, вважає, що позов необхідно задовольнити частково, з огляду на наступне.

Судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Судом встановлено, що 03.08.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладено кредитний договір, з згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту, який у подальшому було збільшено до 22 000,00 грн. на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку.

У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 22.11.2020 року становить 17 796,73 грн., яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту – 13 999, 45 грн.; 3 797,28 грн. – заборгованості за простроченими відсотками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Велика Палата Верховного Суду (постанова від 03 липня 2019 року, справа №342/180/17, провадження № 14-131цс19) вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Разом з тим вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом, є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів не містять підпису ОСОБА_1 , а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги про стягнення заборгованості за відсотками не підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених у цій справі обставин, а саме, що належними доказами підтверджено лише погодження сторонами умов, зазначених у анкеті-заяві, тому відсутні підстави для застосовування висновків Верховного Суду України про те, що правила користування платіжною карткою також є складовою кредитного договору, оскільки у справі відсутні будь-які докази на підтвердження погодження сторонами такої умови.

У свою чергу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 13 999,45 грн., оскільки з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем прострочено повернення тіла кредиту.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 необхідно задоволити частково, а саме в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 13 999,45 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1653,49 грн. (з розрахунку 13999,45 грн./ 17 796,73 х 2102.00 = 1653,49 грн.).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625, 634, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 353,354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського,1Д в м.Києві, 01001) заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2013 року у сумі 13 999 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять ) грн. 45 коп., що становить суму непогашеного тіла кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судові витрати в розмірі 1653,49 грн.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31.03.2021 року.

Суддя: М. В. Мельникович