Рішення № 95960438, 01.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/11629/19

Провадження № 2/643/359/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021 Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Московського районного суду міста Харкова з позовом про стягнення з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» заборгованості в розмірі 597000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором страхування від 09 листопада 2017 року № 000557 з виплати страхового відшкодування позивачу в розмірі 597000,00 грн., у зв`язку з настанням страхового випадку - викрадення застрахованого автомобіля "Toyota RAV 4", державний номерний знак НОМЕР_1 .

18 вересня 2020 року до суду надійшов відзив представника ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на позовну заяву, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в діях відповідача відсутній факт порушення прав позивача. Крім того, зазначив, що позивачем не було виконано умов договору страхування щодо надання оригіналу свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ, у зв`язку з чим, позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.

Розглянувши подані матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

У свою чергу, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У даному випадку, ст. 20 Закону України «Про страхування» визначені обов`язки страховика. Так, зокрема, страховик зобов`язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Аналогічні правові норми встановлені ст. ст. 979, 982, 988 ЦК України.

Таким чином, з огляду на приписи Закону України «Про страхування» та положення Глави 67 ЦК України, призначення страхування - це страховий захист страхувальника, матеріальна складова якого проявляється в разі настання страхового випадку.

У правовідносинах страхування, закон сприяє захисту інтересів страхувальника та зобов`язує страховика вчиняти дії щодо сприяння страхувальнику у отриманні страхового відшкодування (надати страхувальнику консультації з питань отримання страхового відшкодування, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику, здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк).

При цьому, підстави для відмови страховика у здійсненні страхової виплати або страхового відшкодування, встановлені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», згідно з якими страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Також договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Аналізуючи зазначені приписи закону, суд приходить до висновку, що відмова у виплаті страхового відшкодування може бути здійснена лише в межах, визначених законом, за умови дії страхувальника в порядку визначеному законом.

У свою чергу, відмова у виплаті страхового відшкодування на підставі «інших підстав» допускається за відповідності таких підстав, критеріям для відмови, що визначені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування».

Так, судом встановлено, що між ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_1 09.11.2017 року було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Каско» № 000557.

Страхувальником та вигодонабувачем визначений позивач.

Предметом договору є майнові інтереси позивача, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Toyota Rav4», 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Страхові ризики, перелічені п. 6 договору страхування, одним з яких є незаконне заволодіння. Страхова сума - 1000000 грн., франшиза за ризиком «незаконне заволодіння» - 10% від страхової суми, строк дії договору страхування з 12.11.2017 року по 11.11.2018 року.

В період часу між 23.00 годин 22.09.2018 року по 02.00 годин 23.09.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа незаконно заволоділа автомобілем «Toyota Rav4», 2016 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Про дану подію нею було повідомлено 28.09.2018 року Дворічанське ВП Куп`янського ВП ГУНП в Харківській області, котрим за фактом викрадення автомобіля відкрило кримінальне провадження № 12018220740000270 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

За результатами розгляду заяви позивача про виплату страхового відшкодування, відповідач направив останній лист вих. №6233 від 04.10.2018 року, яким відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування на підставі наступного: «Згідно п. 11.3. та п. 11.4. Правил страхування: 11.3. У разі настання ризику «Незаконне заволодіння» додатково до відповідних документів, які визначені в п. 11.2 цих Правил Страхувальник в обов`язковому порядку надає Страховику предмети та документи, що визначені в п, 11,3.1. - п. П.3,2. цих Правил згідно з Актом приймання - передачі, що складений між Сторонами. Не надання Страхувальником Страховику визначених в цьому пункті предметів та документів дає право Страховику відмовити у виплаті страховою відшкодування, крім випадків, визначених в п. 11.4. цих Правил. 11.3.1. Оригінал свідоцтва про реєстрацію застрахованого ТЗ (тимчасовий реєстраційний талон), сервісна книжка, інструкція по експлуатації тощо. 11.4. Визначені у п. 11.3.1. - п. 11.3.2. цих Правил предмети та документи не надаються в наступних випадках: 11.4.1. Якщо вони залучені правоохоронними органами до матеріалів кримінальної справи - з обов`язковим документальним підтвердженням факту їх вилучення у Страхувальника та залучення до справи. 11.4.2. Якщо вони викрадені шляхом розбою/грабежу разом із застрахованим ТЗ - з обов`язковим відображенням цієї події у постанові правоохоронних органів про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ. Якщо вони були викраденні або загублені до моменту незаконного заволодіння застрахованим ТЗ - з обов`язковим документальним підтвердженням виконання обов`язків Страхувальника щодо повідомлення Страховика, встановлених Договором страхування.

Згідно п. 22.2. та п. 22.3. Договору: у разі настання ризику «Незаконне заволодіння» додатково до відповідних документів, які визначені в п. 22.1. цього Договору Страхувальник надає: Письмове пояснення Страхувальника (водія) про настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, з хронологією подій, що відбувалися за добу до її настання. Оригінал свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ (тимчасовий реєстраційний талон). 22.3Ненадання Страхувальником Страховику документів та предметів, визначених в п.22.2.2 - п. 22.2.3 Договору, дає право Страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування, крім наступних випадків:

Якщо ці документи та предмети залучені правоохоронними органами до матеріалів кримінальної справи - з обов`язковим документальним підтвердженням факту їх вилучення у Страхувальника та залучення до справи. Якщо ці документи та предмети викрадені шляхом розбою/грабежу разом із ЗТЗ - з обов`язковим відображенням цієї події у постанові правоохоронних органів про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння ЗТЗ. Якщо вони були викрадені або загублені до моменту незаконного заволодіння ЗТЗ - з обов`язковим документальним підтвердженням виконання обов`язків Страхувальника щодо повідомлення Страховика, встановлених Договором.

Згідно п. 25.1.6. Договору страхування: підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є невиконання або неналежне виконання Страхувальником обов`язків, передбачених умовами Договору.

За думкою відповідача, ОСОБА_1 порушено умови Договору та правил Страхування, оскільки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Toyota RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишено і викрадено разом з вказаним автомобілем. Керуючись п. 11.3. та п. 11.4. Правил страхування, п. 22.2., п. 22.3 та п. 25.1.6. Договору страхування ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовляє у виплаті страхового відшкодування в даному випадку».

З огляду на приписи ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», суд вважає лист ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» рішенням про відмову у виплаті страхового відшкодування, що викладене у письмовій формі, а тому аналізує правомірність відмови у виплаті страхового відшкодування позивачу, відповідно до викладених у зазначеному рішенні причин відмови.

Так, із зазначеного листа вбачається, що підставою для відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування позивачу стало невиконання чи неналежне виконання позивачем обов`язків за договором страхування.

Таким невиконанням чи неналежним виконанням, що унеможливило виплату страхового відшкодування, відповідач вважає ненадання позивачем оригіналу свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ.

Разом з тим, на думку суду, зазначені дії, самі по собі, не підпадають під підстави та критерії для відмови у виплаті страхового відшкодування, що визначені ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування», с саме:

- не є навмисними діями страхувальника, що були спрямовані на настання страхового випадку;

- не є вчиненням злочину, що призвів до страхового випадку;

- не є поданням страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

За таких обставин, враховуючи наведені приписи закону, суд вважає, що сам по собі факт невиконання/неналежного виконання позивачем обов`язків по договору страхування не може бути автоматичною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Виходячи з характеру правовідносин страхування, визначених законом цілей страхування та нормативного визначення обов`язків страховика, зокрема щодо підстав здійснення страхового відшкодування, суд вважає, що у разі настання страхового випадку, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком. Несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку або надання ним неправдивих відомостей про факт настання страхового випадку можуть бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише у тому разі, якщо вони позбавили страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

До вищезазначених правових висновків прийшов Верховний суд у своїй постанові від 26.03.2018 року по справі № 916/4613/15.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23.09.2018 року позивач звернулася до правоохоронних органів з заявою про скоєння злочину, в якій зазначено, що автомобіль було викрадено разом з оригіналом свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ.

Тому, суд не приймає доводи відповідача про те, що ненадання позивачем оригіналу свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ, порушує умови договору та правил страхування, так як умовами договору передбачено, що визначені у п. 11.3.1. - п. 11.3.2. правил предмети та документи не надаються, якщо вони викрадені шляхом розбою/грабежу разом із застрахованим ТЗ.

Згідно ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику.

Таким чином, відповідно до вимог закону правомірною поведінкою страховика є сприяння страхувальнику у наданні усіх документів, що підтверджують його право на отримання страхового відшкодування, зокрема надання консультацій, витребування відповідної інформації, інформування страхувальника про перелік інформації, яку потрібно надати тощо.

Натомість, ухилення від виплати страхового відшкодування, є неправомірною поведінкою страховика.

При визначенні розміру страхового відшкодування суд враховує, що згідно п. 23.5.2. договору у разі настання страхового випадку «незаконне заволодіння» розмір прямого матеріального збитку встановлюється в розмірі дійсної вартості ЗДС (ЗДО) на дату настання страхового випадку, яка визначається на підставі звіту про оцінку ТЗ.

Відповідно аналітичної довідки від 31.01.2019 року, ринкова вартість майна, а саме автомобіля «Toyota Rav4», 2016 року випуску становить 597000,0 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 597000 грн. (п`ятсот дев`яносто сім тисяч грн.) 00 коп.

Стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави судовий збір у розмірі 5970,00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження: 61045, м. Харків, пров. Отакара Яроша, буд. 12-А.

Суддя - Н.В. Єрмак