Рішення № 95958960, 22.03.2021, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/3245/20

Провадження № 2/323/251/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2021 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого - судді Мінаєва М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Жидкової Л.І.

представника відповідача - адвоката Онищенко У.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Александр-Агро 2", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконавчий комітет Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом повернення та звільнення земельної ділянки і скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2020 року до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Александр-Агро 2» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 7,153 га з кадастровим номером 2323983700:01:002:0001 на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області шляхом покладення на відповідача обов`язку її звільнити та повернути позивачу, а також шляхом скасування державної реєстрації за відповідачем права оренди вказаної земельної ділянки на підставі Договору оренди землі від 29.12.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником вказаної земельної ділянки на підставі відповідного державного акту про право приватної власності на земельну ділянку. Позивачу стало відомо, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис № 26054222 про державну реєстрацію права оренди її земельної ділянки за ТОВ «Александр-Агро 2», яке була проведена 04.05.2018 року на підставі Договору оренди землі від 29.12.2017 року, за яким орендодавцем нібито є позивач. При цьому цей договір укладений на 49 років з орендною платою у розмірі 20000,00 грн. на місяць. Однак позивач такий договір з відповідачем не укладала, безпосередньо його не підписувала, ніяких розпоряджень щодо своєї земельної ділянки на користь відповідача не робила. З огляду на це, позивач вважає, що фактом державної реєстрації речового права оренди її земельної ділянки, а також у зв`язку з фактичним використанням землі без дозволу власника відповідач порушує її права та законні інтереси. При цьому, оскільки такий договір не укладався, вимог про визнання його недійсним не є ефективним способом захисту цивільних прав, і тому позивач, керуючись правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц, просить суд зобов`язати відповідача усунути позивачу перешкоди у вільному володінні, користуванні і розпорядженні її земельною ділянкою у спосіб, зазначений в позовній заяві.

Ухвалою від 30.12.2020 року було відкрите провадження у справі, а її розгляду визначений в порядку загального позовного провадження. Сторонам був наданий час для подання письмових заяв по суті спору та доказів на їх обґрунтування.

Під час підготовчого провадження, 27.01.2021 року до суду надійшов письмовий відзив відповідача із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких відповідач послався на те, що 29.12.2017 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір оренди землі. При цьому від імені та в інтересах позивача вказаний Договір уклала та безпосередньо представник позивача - ОСОБА_2 , яка діяла на підставі довіреності, посвідченої 05.12.2009 року приватним нотаріусом Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області Студенцовим О.В. (реєстр. № 2272). Ця довіреність була видана позивачем строком на 49 років і дійсна до 05.12.2058 року, з правом володіти (здати в оренду тощо, без права її відчуження) належною позивачу земельною ділянкою, в тому числі з правом подавати від імені позивача заяви у відповідні організації і установи, підписуватися за позивача, підписувати договори оренди, одержувати гроші та виконувати інші дії, пов`язані з дорученням. Відтак, ствердження позивача про те, що вона не укладала спірний договір, не відповідають дійсності, відповідач володіє та користується майном позивача на належній правовій підставі, його право зареєстроване у встановленому законом порядку, а тому позов є безпідставним.

Крім того, 26.01.2021 року надійшли письмові заперечення проти позову від виконавчого комітету Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, який просив у позові відмовити, посилаючись на те, що державна реєстрація права оренди належної позивачу земельної ділянки за відповідачем була проведена з дотриманням встановленого законом порядку та на підставі належного правовстановлюючого документа - Договору оренди землі від 29.12.2017 року.

Від позивача та його представника надходили документи про витребування доказів та зміну позовних вимог, які вони після обговорення в підготовчому судовому засіданні відкликали і просили процесуальних рішень за цими заявами не ухвалювати. Підтримали позовні вимоги в первісному вигляді.

Представник відповідача в підготовчому судовому засіданні позов не визнала.

Третя особа явку представника в підготовче судове засідання не забезпечила.

Ухвалою від 23.02.2021 року підготовче провадження у справі було закінчене, а справу було призначене до судового розгляду.

Під час судового розгляду позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю. Позивач пояснила, що раніше вона перебувала у договірних відносинах з ФГ «Скорпіон», як дійсно здавала в оренду свою земельну ділянку, але відповідний договір оренди від 31.03.2006 року припинився. У 2009 році, саме п`ятого грудня, позивач уклала з ОСОБА_2 договір позики, за яким отримала від неї в борг 23000,00 грн. Вони їздили до нотаріуса, але чи підписувала вона довіреність на ім`я ОСОБА_2 , позивач не пам`ятає. В будь-якому разі вона не мала наміру видавати таку довіреність. В подальшому належна позивачу земельна ділянка продовжувала оброблюватись, як вважала позивач, силами ФГ «Скорпіон». Тому позивач дуже здивувалась і обурилась, коли дізналась, що право оренди на земельну ділянку оформлене на ТОВ «Александр-Агро 2», та ще й з використанням довіреності, про яку позивач навіть не пам`ятала, та ще й на 49 років. Про факт укладення Договору оренди землі від 29.12.2017 року її ніхто не повідомляв, про його умови також.

Представник відповідача позов не визнала, пославшись на факти та норми права, викладені у відзиві на позов. На питання про те, чи повідомлялась позивач про умови договору оренди землі і взагалі про факт його укладання, представник позивача надати пояснення не змогла. Пояснила також, що раніше спірна земельна ділянка дійсно була в оренді в іншого підприємства та на підставі іншого договору оренди, який ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від 05.12.2009 року як представник позивача, розірвала, та уклала Договір оренди землі від 29.12.2017 року з відповідачем.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані ними докази та проаналізувавши відповідні норми матеріального права, суд приходить до такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 7,153 га з кадастровим номером 2323983700:01:002:0001 на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку серії ЗП № 047930, виданим Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області 20.02.2004 року.

05.12.2009 року приватним нотаріусом Студенцовим О.В. була посвідчена довіреність, видана позивачем ОСОБА_1 громадянці ОСОБА_2 . За змістом цієї довіреності, позивач, діючи на підставі усного укладеного з ОСОБА_2 безоплатного договору доручення, уповноважила останню володіти (здати в оренду тощо, без права її відчуження) вказаною земельною ділянкою. Для цього ОСОБА_2 була уповноважена подавати від імені позивача заяви у відповідні організації і установи, в тому числі до Державного земельного кадастру, одержувати довідки і документи, підписуватися за позивача, підписувати договори оренди, одержувати гроші і виконувати інші дії, пов`язані з дорученням. Також у цій довіреності зазначено, що вона була видана строком на 49 років, без права передоручення.

29.12.2017 року ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від 05.12.2009 року як представник позивача, уклала з ТОВ «Александр-Агро 2» Договір оренди землі щодо спірної земельної ділянки, належної позивачу, за яким відповідач отримав цю земельну ділянку в оренду на 49 років.

При цьому ОСОБА_2 водночас була і залишається станом на час розгляду справи директором ТОВ «Александр-Агро 2», а також кінцевим бенефіціарним співвласником цього підприємства із часткою 44,5%.

Крім того, спірний Договір оренди землі від 29.12.2017 року від імені відповідача безпосередньо підписала представник Онищенко У.Ю. , яка діяла на підставі довіреності, виданої 04.11.2016 року відповідачем в особі директора - тієї ж ОСОБА_2 .

В подальшому, 04.05.2018 року право оренди спірної земельної ділянки було зареєстровано за відповідачем, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно був внесений запис про речове право № 26054222.

Відповідно до ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

За змістом ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю , яка є письмовим документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Відтак, видача довіреності є одностороннім правочином, на який розповсюджуються загальні правила щодо укладання правочинів, визнання їх недійсними та наслідків цього.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що Договір оренди землі від 29.12.2017 року, на підставі якого за відповідачем було зареєстровано право оренди належної позивачу земельної ділянки строком на 49 років, був укладений і є чинним, тобто таким, що створює права та обов`язки для позивача, поки не доведено іншого, у зв`язку з чим відповідні посилання позивача та її представника на його неукладення є безпідставними і суперечать матеріалам справи.

При цьому позивач в межах цієї справи не порушували перед судом питання про дійсність довіреності від 05.12.2009 року та самого договору, не заявляли клопотань, спрямованих на перевірку обставин її складання та використання ОСОБА_2 повноважень за цією довіреністю. Просте й нічим не підтверджене посилання позивача на те, що вона не памятає, чи підписувала вона таку довіреність, та що вона не мала наміру надавати ОСОБА_2 вказані у довіреності повноваження, не може бути взяте судом до уваги через ненадання позивачем жодного доказу на підтвердження цього.

Водночас, відповідно до ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Суд констатує, що оцінка того, чи порушила ОСОБА_2 вказане обмеження, укладаючи від імені позивача спірний Договір оренди землі від 29.12.2017 року з ТОВ «Александр-Агро 2», директором та кінцевим бенефіціарним співвласником якого вона є, виходить за межі судового розгляду у цій справі.

Відтак, підстави для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог - відсутні, а обраний позивачем спосіб захисту своїх прав виявився неефективним, що не позбавляє його права звернутись до суду з іншими вимогами, які б відповідали характеру порушеного права.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 82, 84, 19, 141, 176, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Александр-Агро 2", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - виконавчий комітет Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 7,153 га з кадастровим номером 2323983700:01:002:0001 на території Новоандріївської сільської ради Оріхівського району Запорізької області шляхом покладення на ТОВ «Александр-Агро 2» обов`язку її звільнити та повернути власнику, а також шляхом скасування державної реєстрації за ТОВ «Александр-Агро 2» права оренди вказаної земельної ділянки на підставі Договору оренди землі від 29.12.2017 року, - відмовити.

Повний текст рішення складений 01.04.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду безпосередньо або через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення, а разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, - протягом 30 днів з вручення копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв