
Провадження № 2-а/760/859/21
Справа № 760/7082/21
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
/спрощене позовне провадження без виклику сторін/
29 березня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Мезенчука Ігоря Олексійовича /далі - Інспектор патрульної поліції Мезенчук І.О./ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9), Інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Паламарчука Віталія Анатолійовича /далі - Інспектор патрульної поліції Паламарчук В.А./ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9), Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
В С Т А Н О В И В:
23.03.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить:
- скасувати постанову серії ЕАН № 3950627 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) закрити у зв`язку з відсутністю подій і складу адміністративного правопорушення на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП;
- витребувати відеозапис з нагрудних камер Інспекторів патрульної поліції Мезенчук І.О. та Паламарчук В.А. ;
- визнати дії співробітників патрульної поліції незаконними.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л .
Щодо прийняття позовної заяви до розгляду
Розглянувши матеріали справи суд враховує наступне.
Справа підсудна Солом`янському районному суду міста Києва в силу приписів ч. 1 ст. 25, ст. 26 КАС України.
Позовна заява відповідає вимогам, передбаченим ст. 160, 161 КАС України.
Підстав, установлених КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження в цивільній справі суддею не виявлено.
Щодо форми судового провадження
Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 9 ст. 171 КАС України, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За змістом ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому у ч. 4 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
За змістом п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - це розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Згідно з ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020
№ 1082-IX з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 270 грн, отже для заяв, які надійшли у 2021 році, в контексті п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227 000,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
З огляду на те, що дана справа підпадає під критерії, визначені у п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені у ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України і те, що клопотання сторін про розгляду такої справи в порядку загального провадження відсутні, суд вважає, що дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1 ст. 260 КАС України).
Разом з тим, ч. 5 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на зазначене, предмет спору та характер спірних правовідносин, суд вважає, що відповідна справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).
Щодо витребування доказів
Відповідно до ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд наголошує, що частиною 6 ст. 80 КАС України регламентовано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
При цьому за змістом ч.ч. 7, 8 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Разом з тим ч. 9 ст. 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 2.5 Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаментом патрульної поліції Національної поліції України від 03.02.2016 № 100 (далі - Інструкція № 100) нагрудною відеокамерою забезпечується кожен працівник патрульної поліції, який заступає на зміну, в будь-якому випадку хоча б однією нагрудною відеокамерою забезпечується екіпаж.
Відповідно до п. 3.3 Інструкції № 100 нагрудна відеокамера повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись в режимі відео зйомки при будь-якому контакті з особами.
Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних» від 24.11.2015 № 14/1 відео, що знаходиться на сервері чи відеореєстраторі є службовою інформацією та може надаватись третім особам виключно на підставі ухвали суду, що набрала законної сили, щодо надання у розпорядження суду фрагменту відеозапису.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про витребування відеозапису нагрудної камери поліцейських для повноти та об`єктивності розгляду справи.
Щодо залучення співвідповідача у справі
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 (адміністративне провадження № К/9901/4436/17) зазначено наступне:
«Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 96 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 244-6 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 96.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду касаційної інстанції про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17.
Положення статті 52 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачають, що суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 96 КУпАП, пред`явлений до посадової особи, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача».
Суд звертає увагу, що згідно ч.ч. 3, 4, 5, 7 ст. 48 КАС України (у чинній редакції) якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи вказану правову позицію Верховного Суду та приписи ст. 48 КАС України, суд вважає за доцільне залучити до розгляду справи в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 19, 25, 26, 31, 48, 80, 160, 161, 168-171, 248, 250, 256, 257, 260, 261, 294 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити спрощене позовне провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Мезенчука Ігоря Олексійовича, Інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Паламарчука Віталія Анатолійовича, Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Залучити співвідповідача - Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції.
Витребувати у Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції відео з нагрудних камер, які були у Інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Мезенчука Ігоря Олексійовича та Інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Департаменту патрульної поліції Паламарчука Віталія Анатолійовича під час складання постанови серії ЕАМ № 3950627 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.03.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності
Витребувані докази направити (надати) на адресу Солом`янського районного суду міста Києва (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1) протягом двох днів з дня отримання ухвали суду.
Позивачу направити копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачам направити копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів (ст. 174 КАС України).
Визначити відповідачам строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 162 КАС України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 261 КАС України).
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 3 ст. 162 КАС України).
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 163 КАС України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов (ч. 2 ст. 261 КАС України).
Відповідачі мають право подати до суду заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення, в порядку, передбаченому ст. 164 КАС України, протягом 15 днів з дня отримання відповіді на відзив (ч. 2 ст. 261 КАС України).
Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником провадження заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд розглядатиме дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Інформацію щодо розгляду справи сторони можуть отримати на веб-сайті Солом`янського районного суду міста Києва за посиланням: https://sl.ki.court.gov.ua/sud2609/.
Суддя Л. Л. Зуєвич
Судове рішення № 95958355, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 29.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/7082/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: