Рішення № 95958009, 25.03.2021, Старобільський районний суд Луганської області

25.03.2021

Справа: 431/5316/19

Провадження: 2/431/23/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

25 березня 2021 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Ткач О.В.,

за участю секретаря с/з Кустової О.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Жученко М.Н., Холодова Л.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старобільську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ «Агрофірма Лугань» про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду 10.09.2019 року з позовною заявою до ТОВ «БОСФОРА АГРО» в особі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу. В подальшому, позивач 23.03.2020 р. уточнив позовну заяву й звернувся до СТОВ «Агрофірма Лугань» в особі директора Жученко М.Н. з позовом про стягнення боргу. Відмовився від позовних вимог щодо стягнення боргу з ТОВ «БОСФОРА АГРО» через припинення діяльності цього підприємства через зміну його засновника й власника й від вимог щодо ОСОБА_4 через її смерть.

В обґрунтування уточненого позову позивач вказав, що 15.05.2019 р. між ОСОБА_1 та СТОВ «Агрофірма Лугань» (колишня назва ТОВ «БОСФОРА АГРО») був укладений договір позики №1, згідно якого позивач надав ТОВ «БОСФОРА АГРО» позику у розмірі 50000 грн. на умовах строковості, звітності, цільового використання. Винагорода за користування позикою згідно до п. 1 становить 10000 грн. Строк повернення позики визначено до 01.08.2019 року й договір діє до виконання зобов`язань ТОВ «БОСФОРА АГРО». Відповідно до п. 2.2 цього договору в разі прострочення повернення позики відповідачем, він виплачує позивачеві штраф в розмірі 100% від суми заборгованості станом на 01.08.2019 р. Крім того, у разі прострочення виконання зобов`язання у строки, визначені договором нараховується пеня у розмірі 3% за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Цього ж дня між позивачем й ОСОБА_4 був укладений договір поруки №1 про солідарну відповідальність з ТОВ «БОСФОРА АГРО», яку вона несе в разі неналежного виконання умов договору позики №1 від 15.05.2019 р. Згідно до розрахунків позивача сума заборгованості по сплаті позики згідно договору №1 складає:

-50 000 грн. – сума позики;

- 10 000 грн. – сума винагороди;

- 50 000 грн. – сума 100% штрафу від основного зобов`язання станом на 01.08.2019 р.;

-421 200 грн. – сума пені за кожен день прострочення станом на 23.03.2020 р. (60 000 х 3% = 1800 грн. х 234 дні, починаючи з 01.08.2019 р.).

Всього заборгованість за договором позики №1 від 15.05.2019 р. складає 531 200 грн. 26.06.2019 р. між позивачем та ТОВ «БОСФОРА АГРО» був укладений договір позики №2, згідно до якого позивач надав ТОВ «БОСФОРА АГРО» позику в розмірі 600 000 грн. на умовах строковості, зворотності та цільового використання. Винагорода за користування позикою відповідно до п. 1 договору позики №2 становить 50 000 грн. Строк дії договору позики визначено до 01.08.2019 р. та діє до повного виконання зобов`язань. Відповідно до п. 2.2. Договору позики №2 у випадку прострочення повернення позики відповідач виплачує позивачу штраф 100% від суми заборгованості станом на 01.08.2019 р., крім того, у разі прострочення повернення позики у строки визначені цим договором позики справляється пеня у розмірі 3 % за кожний день прострочення заборгованості від суми основного зобов`язання.

Цього ж дня був укладений договір позики №2 між позивачем та ОСОБА_4 про солідарну відповідальність згідно якого вона несе в разі неналежного виконання умов договору позики № 2 від 26.06.2019 р.

Станом на 23.03.2020 р. поточна сума заборгованості по сплаті позики згідно договору позики №2 становить:

-600 000 грн. – сума позики;

-50 000 грн. - сума винагороди за договором;

-600 000 грн. – сума штрафу 100% від суми основного зобов`язання станом на 01.08.2019 р.;

-4563000 грн. – сума 3 % пені за кожний день прострочення від суми заборгованості на 23.03.2020 р. (650 000 грн. х 3%=19500 грн. х 234 дні).

Всього станом на 23.03.2020 р. сума заборгованості складає 5813000 грн., яку також позивач просить стягнути з відповідача. Всього, позивач просить стягнути з відповідача - СТОВ «Агрофірма Лугань» 6 344 200 грн. боргу та 10 510 грн. витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги, уточнені 23.03.2020 р. підтримав частково, просив стягнути суму позову з ТОВ «Агрофірма Лугань». До ОСОБА_4 претензій не має, відмовляється від підтримання позову через смерть останньої 09.11.2020 р. В обґрунтування позовних вимог додав, що відповідно до договору позики №1 від 15.05.2019 р. 50 000 грн. були надані позивачем особисто готівкою, а у касі підприємства ТОВ «БОСФОРА АГРО» ці кошти були прийняті касовим ордером №1 від 15.05.2019 р., скріпленому печаткою ТОВ «БОСФОРА АГРО» та підписами головного бухгалтера та касира ОСОБА_3

600 000 грн. позики відповідно до договору позики №2 від 26.06. 2019 р. було позивачем надано готівкою, рівними частинами по 50 000 грн. за раз в день у касу ТОВ «БОСФОРА АГРО»: 26.06.2019 р., 27.06.2019 р., 01.07.2019 р., 02.07.2019 р., 03.07.2019 р., 04.07.2019 р., 05.07.2019 р., 06.07.2019 р., 08.07.2019 р., 09.07.2019 р., 10.07.2019 р., 11.07.2019 р., що підтверджено касовими ордерами й скріплено печаткою ТОВ «БОСФОРА АГРО» та підписами головного бухгалтера та касира ОСОБА_3 . Позивач вважає, що відповідач не виконав зобов`язань, передбачених договорами позики №1 та №2 й просив на підставі ст.ст. 623, 1048, 1046, 1050 ЦК України стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представники відповідача СТОВ «Агрофірма Лугань» Холодов Л.Ю. й ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що позивач не надав доказів, які б підтверджували факт отримання коштів СТОВ «Агрофірма Лугань» від позивача або від ОСОБА_3 . В касовій книзі підприємства з 01.05.2019 р. по 01.09.2019 рух грошей не відображено; за період з 01.05.2019 р. по 01.09.2019 року у бухгалтерії товариства не зафіксований обмін прибуткових чи видаткових касових ордерів, виписка з АТ КБ «Приватбанк» свідчить про внесення 1000 грн. ОСОБА_3 14.05.2019 р. та 15.05.2019 р. платіж внесений ОСОБА_3 на 700 грн. Також, згідно інформації: від 12.02.2020 р. на всі рахунки гроші з 01.05.2019 р. по 01.09.2019 року не надходили й не перераховувалися у зв`язку з їх арештом згідно ухвали по кримінальному провадженню. Представники відповідача пояснили, що СТОВ «Агрофірма Лугань» не укладала договорів позики з позивачем. Щодо правовідносин між сторонами, то представники відповідача пояснили, що 16.04.2019 року скориставшись відсутністю ОСОБА_5 за межами Луганської області, не встановлені особи незаконно переоформили частки у статутному капіталі товариства, призначили незаконно керівника, змінили назву підприємства з СТОВ «Агрофірма Лугань» на ТОВ «БОСФОРА АГРО», внаслідок таких дій ОСОБА_5 втратив свою частку у статутному капіталі товариства СТОВ «Агрофірма Лугань». 16.04.2019 р. Старобільським ВП ГУНП в Луганській області до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження №12019130580000236 за ч. 3 ст. 190 КК України. Рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 р. позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 ; ТОВ «БОСФОРА АГРО»; ОСОБА_7 про витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі товариства задоволений повністю. Враховуючи ці обставини, представники вважають пред`явлений позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Суд, з`ясував позицію сторін, дослідив письмові докази, надані сторонами, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити за необґрунтованістю позовних вимог за слідуючими обставинами:

Взаємовідносини між сторонами регулюються вимогами ст.ст. 202, 207, ч. 1, 4 ст. 545, 610-612, 614, 1046, 1047, 1051 ЦК України.

Судом встановлено, не оспорюється сторонами й доведено в порядку ч. 3 ст. 61 ЦПК України, як обставини, встановлені рішенням суду й доказуванню не підлягають. А саме, рішенням Господарського суду Луганської області від 01.08.2019 року (а.с. 39-44 т. 1) встановлено, що ОСОБА_6 звернувся з позовом до ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю «БОСФОРА АГРО», ОСОБА_7 про витребування з незаконного володіння відповідача частки у статутному капіталі товариства. Суд дійшов висновку (а.с. 43 т. 1), що ОСОБА_6 був власником 100% частки у статутному капіталі ТОВ «БОСФОРА АГРО» (СТОВ «Агрофірма Лугань») й вказана частка на підставі сфальшованого акту вибула поза його волею та переоформлена на ОСОБА_8 , змінена назва підприємства з СТОВ «Агрофірма Лугань» на «БОСФОРА АГРО», змінена юридична адреса підприємства. Через незаконне переоформлення частки у статутному капіталі товариства та призначення незаконного керівника, ОСОБА_6 встратив свою частку. 16.04.2019 р. Старобільським ВП ГУНП в Луганській області до Єдиного державного реєстру кримінальних розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12019130580000236 за ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 39 зворот – 40 т. 1) 18.04.2019 року ухвалою Старобільського райсуду Луганської області у вищевказаному кримінальному провадженні накладено арешт на рухоме й нерухоме майно СТОВ «Агрофірма Лугань» - назва ТОВ «БОСФОРА АГРО». Суд вирішив позов ОСОБА_6 задовольнити, витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 100% частки у статутному капіталі ТОВ «БОСФОРА АГРО» (попередня назва СТОВ «Агрофірма Лугань» вартістю 174 930 грн. (а.с. 44 т. 1). Таким чином вбачається, що з 28.03.2019 року в СТОВ «Агрофірма Лугань» в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесені чисельні зміни стосовно назви, юридичної адреси, переоформлення частки у статутному капіталі, що призвело до призначення незаконного керівника – ОСОБА_3 та інших. Фактичне повернення назви підприємства - СТОВ «Агрофірма Лугань», повернення 100% частини у статутному капіталі, поновлення Господарської діяльності СТОВ «Агрофірма Лугань», зміна керівника відбулося в січні 2020 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 67-72 т. 1).

З договору позики № 1 від 15.05.2019 р. (а.с. 73 т. 1) вбачається, що він укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «БОСФОРА АГРО» в особі директора Журавльова Юрія Тихоновича, згідно до якого предметом договору 50 000 грн. та визначений штраф, пеня у разі невиконання зобов`язань. При огляді оригіналу цого договору в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив власний підпис на договорі й вказав, що особисто передав 50 000 грн. директору ТОВ «БОСФОРА АГРО» ОСОБА_3 , підпис якого не оспорює. Договір завірений печаткою ТОВ «БОСФОРА АГРО».

З договору позики №2 від 26.06.2019 р. (а.с. 10 т. 1) вбачається, що ОСОБА_1 передає ТОВ «БОСФОРА АГРО» в особі директора Журавльова Юрія Тихоновича 600 000 грн. на умовах строковості, з правом стягнення пені, штрафів в разі несвоєчасного виконання зобов`язань.

В судовому засіданні оглянутий оригінал договору позики № 2. Позивач вказав, що передав 600 000 грн. не одноразово, а рівними частинами по 50 000 грн. з дати, що відображені в наданих ним в якості доказів приходними ордерами. Договір підписав він й ОСОБА_3 й завірив печаткою ТОВ «БОСФОРА АГРО». Підпис ОСОБА_3 на договорі позивач не оспорює.

Між ОСОБА_1 26.06.2019 р. та ОСОБА_4 був укладений договір позики №2 (а.с. 11 т. 1) згідно до якого поручитель ОСОБА_4 зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання зобов`язань, що виникли з Договору позики № 2 від 26.06.2019 р., який був укладений між кредитором та ТОВ «БОСФОРА АГРО».

Договір позики № 1 від 15.05.2019 р., на який посилається позивач в уточненій позовній заяві відсутній в матеріалах справи, суду не наданий.

Оглянув договори позики № 1 та № 2 суд встановив, що СТОВ «Агрофірма Лугань», директор ОСОБА_6 не є сторонами даних договорів.

Позивачем в підтвердження позовних вимог надані докази, що підтверджують на його думку роботу підприємства ТОВ «БОСФОРА АГРО» за період з 03-30.07.2019 року, а саме: копію квитанції Ощадбанку № 21 від 03.07.2019 р. про сплату ТОВ «БОСФОРА АГРО» через ОСОБА_3 єдиного внеску; копія квитанції Ощадбанку № 22 від 03.07.2019 р., податку на доходи фізичних осіб, копія квитанції Ощадбанку № 23 від 03.07.2019 р. про сплату військового збору, копія квитанції Ощадбанку № 5 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, копія квитанції Ощадбанку № 7 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, копія квитанції № 8 від 30.07.2019 р. про сплату єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників; копія товарного чеку від 03.07.2019 р. № 35 та № 53 від 11.07.2019 р. (а.с. 189-195 т. 1). В підтвердження того, що за період з квітня 2019 по серпень 2019 року підприємство ТОВ «БОСФОРА АГРО» працювало, тобто здійснювала господарську діяльність й витрачало кошти, надані позивачем ОСОБА_1 на потреби підприємства позивач надав відомості з ДПС у Луганській області – копії податкових розрахунків сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податків за формою 1ДФ, поданих ТОВ «БОСФОРА АГРО» за період з 01.07.2019 по 14.02.2020 р. (а.с. 5-7 т. 2).

З документів вбачається, що підприємством ТОВ «БОСФОРА АГРО» сплачувались податки, згідно даних на а.с. 5-7 т. 2 на загальну суму 4 660 грн., що не може свідчити про використання грошових коштів у розмірі 650 000 грн., наданих ОСОБА_1 на розвиток господарської діяльності ТОВ «БОСФОРА АГРО». Крім того, ці суми сплачувались ТОВ «БОСФОРА АГРО», а не СТОВ «Агрофірма Лугань».

Судом досліджені оригінали прибуткових касових ордерів, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 145-157 т. 1), а саме: прибуткові касові ордери на суму по 50 000 грн.:

-№ 1 від 15.05.2019;

-№ 37 від 26.06.2019;

-№ 41 від 01.07.2019;

-№ 43 від 02.07.2019;

-№ 45 від 03.07.2019;

-№ 47 від 04.07.2019;

-№ 49 від 05.07.2019;

-№ 51 від 06.07.2019;

-№ 53 від 08.07.2019;

-№ 55 від 09.07. 2019;

-№ 57 від 10.07.2019;

-№ 59 від 11.07.2019.

Прибуткові ордери містять інформацію про прийняття від ОСОБА_1 50 000 грн. за договорами позики № 1 та № 2. На кожному з них містяться підписи в графі «Головний бухгалтер» та «одержав касир» ОСОБА_3 . По лінії відрізу прибуткового касового ордеру міститься неповна печатка ТОВ «БОСФОРА АГРО».

Оцінюючи вищевказані прибуткові касові ордери, суд вважає, що вони не можуть слугувати доказами внесення ОСОБА_1 грошей ТОВ «БОСФОРА АГРО» в рахунок виконання зобов`язань за договором позики, виходячи з наступного:

Згідно «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України» затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковим касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї установи (підприємства). Тобто, особі, яка передає в касу товариства готівку за прибутковими касовими ордерами, видається відривна частина прибуткового касового ордеру, що завіряється підписом головного бухгалтера, касира та печаткою – видається особою, що внесла готівкові кошти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надані в якості доказів «корінці» квитанцій – прибуткових касових ордерів про прийняття грошей ОСОБА_3 . Позивач відмовився від виклику й допиту в якості свідка ОСОБА_3 . З заявою до поліції про можливе привласнення грошових коштів, отриманих від позивача, позивач не звертався.

Крім того, твердження позивача про надання коштів за договором позики спростовується наданими відповідачем доказами:

-довідкою про рух грошей № 3 від 12.02.2020 р., яка вказує на те, що в період з 01.05.2019 до 01.09.2019 в касовій книзі СТОВ «Агрофірма Лугань» рух грошей не відображено (а.с. 118 т. 1);

-довідкою № 4 від 12.02.2020 р., згідно до якої в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 р. не зафіксований облік прибуткових чи видаткових касових ордерів у бухгалтерії СТОВ «Агрофірма Лугань» (а.с. 119 т. 1);

-довідкою про наявність рахунків СТОВ «Агрофірма Лугань», де вбачається, що 14.05.2019 р. ОСОБА_3 внесено 1000 грн. та платіж 700 грн. 15.05.2019 р. (а.с. 120 т. 1);

-довідкою № ВАЧ/42-018 від 12.02.2020 р. про те, що на всі рахунки в період з 01.05.2019 по 01.09.2019 р. грошові кошти не надходили у зв`язку з їх арештом на підставі ухвали ЄУН 431/2440/19 – 0482814 від 18.04.2019 р. (а.с. 121, 122 т. 1);

-касовою книгою на 2019 рік, де не відображено надходження на підприємство грошових коштів від ОСОБА_1 (а.с. 124-135 т. 1).

Цими доказами, наданими відповідачем підтверджується, що на підприємстві - СТОВ «Агрофірма Лугань» не було активів підприємства, не велась господарська діяльність з 2 кварталу 2019 р. по ІV квартал 2019 р. внаслідок шахрайських дій осіб, які фактично заволоділи підприємством СТОВ «Агрофірма Лугань», змінили власника, назву, юридичну адресу підприємства.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до Постанови ВС № 524/4946/16ц від 08.07.2019 р. у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильно застосовування положень ст. 1046, 1047 ЦК України необхідно встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладання договору позики й його умов. При цьому, факт отримання коштів у борг підтверджується не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо встановити, що відбулася передача повної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не надав розписки чи будь-якого іншого документу, який би підтверджував факт передачі коштів у борг, а саме, від ОСОБА_3 до СТОВ «Агрофірма Лугань», що означало б виникнення у останнього обов`язку з їх повернення на вимогу кредитора, не доведене існування між сторонами договірних правовідносин за договором позики.

За ч. 1 ст. 61 ЦПК України сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Судом враховується, що сторона не побажала залучати до участі у справі ОСОБА_3 , який за доводами позивача особисто брав в нього гроші. Цієї обставини, як й підпису ОСОБА_3 на приходних ордерах та договорах позики № 1 й № 2 не оспорюється сторонами.

Позивач відмовився від вимог до ОСОБА_4 , через її смерть, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 243 т. 1), що є його правом й не впливає на спірні взаємовідносини між сторонами.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивач не довів в суді факт існування договорів позики між ним та відповідачем, а тому його вимоги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 30, 60, 61, 62, 258-259, 265, 270 ЦПК України, ст.ст. 202, 207, ч. 1, 4 ст. 545, 610-612, 614, 1046, 1047, 1051 ЦК України, суд –

Ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до СТОВ «Агрофірма Лугань» про стягнення суми боргу в повному обсязі за необґрунтованістю.

Повне рішення виготовлене й проголошено 01.04.2021 р. об 11-00 год.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд шляхом подачі скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. В. Ткач