Ухвала суду № 95957467, 01.04.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/4176/21

Провадження № 1-кс/344/1664/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т. М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Євчук М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бортника Л.І., розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в межах кримінального провадження № 12020095010000493 від 30.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. В період часу з 01 год 33 хв по 01 год 39 хв, ОСОБА_1 , з метою таємного викрадення чужого майна, яке знаходилось у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , прийшов до вхідних дверей вищевказаного приміщення. Перебуваючи на вказаному місці ОСОБА_1 , шляхом підбору коду до замка вхідних дверей приміщення, незаконно проник всередину приміщення. Піднявшись на другий поверх вказаного приміщення ОСОБА_1 , шляхом вільного доступу зайшов до кухні. Всередині приміщення кухні ОСОБА_1 , побачив на стіні з лівого боку телевізор марки “GRUNHELM G32 HSFL7, Frameless, SMART HD”, після чого в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, таємно викрав майно потерпілого юридичної особи громадської організації “ ОСОБА_2 48.24”, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/109/14/2-787ТВ/20 від 29.10.2020, становить 3900 гривень. Після вчинення крадіжки, ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину, а з викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому, юридичній особі громадській організації “Д.О.М.48.24” майнову шкоду на суму 3900 гривень.

У клопотанні зазначено про те, що органом досудового розслідування вживалися низка передбачених КПК України заходи для встановлення місця перебування ОСОБА_1 на території Івано-Франківської області та у зв`язку із відсутністю його за місцем проживання, та органом досудового розслідування 31.12.2020 року з відміткою про вручення, передано підозру ОСОБА_3 яка є сестрою ОСОБА_1 для вручення йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Як слідує з матеріалів клопотання, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець Черкаської області, Христинівського району, с. Мала Іванівка та жителя АДРЕСА_2 , непрацюючий, неодружений, з середньою освітою, раніше судимий: 06.07.2018 року Надвірнянським районним судом Івано- Франківської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 4 місяця 10 днів, 28.05.2019 року Івано-Франківським міським судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 5 днів, 27.06.2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України направлено на розгляд в Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Матеріалами клопотання зазначено, що Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними в ході кримінального провадження доказами, а саме даними, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколах огляду місць події, протоколах допиту потерпілих, протоколах пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколах пред`явлення речей для впізнання за фотознімками, протоколах огляду речей та предметів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до шести років.

Прокурором в судовому засіданні наведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі; п. 3 - незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки він знає їх місцеперебування; п. 5 – вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки

ОСОБА_1 офіційно не працює, міцних соціальних зв`язків і постійного джерела доходу не має, та з метою отримання коштів може знову вчинити кримінальне правопорушення.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 102 150 (сто дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, оскільки, на переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави, необхідно покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів — до 28 травня 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу у розмірі 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 102 150 (сто дві тисячі сто п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — шістдесят днів.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 01.04.2021 року.