Рішення № 95954618, 01.04.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/330/21

Справа 226/330/21

Провадження № 2/226/260/2021

Р I Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2021 року м.Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючого суддi Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Гавчика А.М.,

учасники судового процесу:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в місті Мирнограді Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 19.02.2005 року. На підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02.06.2014 року шлюб між ними було розірвано. Під час перебування у шлюбі, 12 січня 2006 року, ними разом було придбано у власність двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 вартістю 15000 гривень та зареєстровано на ім`я відповідача. В теперішній час згоди на добровільний поділ майна з відповідачем не досягнуто. Вважає, що їх з відповідачем частки у спільній квартирі є рівними, тому з метою захисту своїх конституційних прав, просила поділити квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , визнавши за кожним з них право власності на 1/2 частину квартири.

Позивач у судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у позові. Також зазначила, що після юридичного розірвання шлюбу у 2014 році, з відповідачем вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з 2014 року. Остаточно сімейно-шлюбні відносини припинені наприкінці 2020 року. Оскільки вона не має на цей час матеріальної можливості відшкодувати відповідачеві його частку у спільному майні, просила поділити квартиру шляхом визнання за кожним з них права власності на Ѕ частини спірної квартири.

Відповідач вимоги позову визнав у повному обсязі.

Вислухавши учасників провадження, дослідивши письмові докази, надані позивачем, суд вважає встановленими у судовому засіданні такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 19 лютого 2005 року до 23 червня 2014 року перебували в юридичному шлюбі, зареєстрованому Красноармійським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02 червня 2014 року шлюб розірваний (арк.спр.10-11).

Згідно з договором купівлі-продажу від 12.01.2006 року, ОСОБА_2 придбав двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно до Витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є власником її цілої частини (а.с.12-14).

Згідно з договором купівлі-продажу та технічним паспортом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальна корисна площа квартири становить 41,2 м2, житлова площа квартири становить 26,8 м2 (а.с.15-16).

У спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 , 1982 року народження та сини: ОСОБА_3 , 2006 року народження та ОСОБА_4 , 2012 року народження (а.с. 17).

Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

За змістом ч.1 ст.70 СК України, ч.2 ст.372 ЦК у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи, що судом не встановлені обставини, вказані в ч.1 ст.61 СК України, суд вважає необхідним визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю сторін та поділити її, визнавши за кожним з них право власності на 1/2 частину квартири.

Згідно з частиною першою статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків від суми судового збору у 908 гривень, сплаченого нею при поданні позову до суду, а інші 50 відсотків судового збору, тобто 454 гривень, на підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі, ст.ст. 60-63, 69-71 СК України, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 141, 142, 259, 265, 280-288, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , про поділ спільного майна подружжя задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Управлінню Державної казначейської служби України у м.Мирнограді Донецької області повернути ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків якої НОМЕР_1 , з державного бюджету 50 відсотків від сплаченого нею відповідно до квитанції №34 від 03.02.2021 на рахунок номер UA688999980313111206000005690, отримувач платежу Донецьке ГУК/Мирноград. МТГ/ 22030101, ЄДРПОУ 37967785, судового збору, що становить 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків від сплаченого нею судового збору у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О.Коваленко