Ухвала суду № 95954063, 01.04.2021, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 494/220/19

Провадження № 1-кп/508/21/21

У Х В А Л А

Іменем України

"01" квітня 2021 р. смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Банташ Д.С.

за участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Гушан В.А.

захисника – Тодоріка О.Ю. (в режимі відеоконференції )

обвинуваченого – ОСОБА_1

перекладача – Нікішова О.О. (в режимі відеоконференції )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Миколаївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12018160260000196 від 25.06.2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України,

встановив:

В провадженні Миколаївського районного суду Одеської області, перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до ЄРДР 25.06.2018 року за № 12018160260000196, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

У судовому засіданні прокурор Гушан В.А. заявив клопотання про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки він може ухилятися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обвинувачений раніше неодноразово судимий. Вважає, що запобіжний захід до обвинуваченого застосований вірно, підстав для його зміни, скасування немає, ризики не зменшилися, а тому просить продовжити строк застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

Крім того, прокурор Гушан В.А. заявив клопотання про призначення стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тодоріка О.Ю. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили скасувати запобіжний захід випустивши обвинуваченого в залі суду, посилаючись на те, що клопотання є необгрунтованим, а прокурором не надано суду жодного доказу на підтвердження існування ризиків. Щодо клопотання прокурора про призначення стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого просили в задоволенні клопотання також відмовити посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Згідно положень ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч. 4 ст. 194 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

В судовому засіданні встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово обирався і продовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не працевлаштований, в зареєстрованому шлюбі не перебуває, а отже соціальні зв`язки обвинуваченого не можна визнати стійкими.

Суд приймає до уваги і стадію даного судового провадження, в межах якого обвинувачений, та свідки на даний час судом не допитані, відтак докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Суд, заслухавши думку прокурора, який просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, заслухавши думку обвинуваченого та захисника, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.

Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження.

При цьому, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, роз`яснивши, що у відповідності до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена сума застави звертається на користь держави.

Що стосується клопотання про призначення стаціонарної судово-психолого- психіатричної експертизи обвинуваченого, суд зазначає таке.

Ухвалою Миколаївського районного суду Одеської області від 05 лютого 2021 року, призначено у даному кримінальному провадженні амбулаторну комплексну судово психолого-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 . Проведення експертизи доручено КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» (65009, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ АКАДЕМІКА ВОРОБЙОВА, будинок 9).

19 березня 2021 року на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта за № 101 від 23.02.2021 року. Згідно висновку вбачається, що за результатами проведеного амбулаторного комплексного судового психолого-психіатричного дослідження експертна комісія дійшла висновків, що відповісти на питання суду, що стосується психічного стану обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не уявляється можливим, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , для визначення його актуального психічного стану, як на момент інкримінованого йому діяння, так і на теперішній час, потребує проведення йому стаціонарного комплексного судового психолого-психіатричного обстеження, з проведенням додаткових методів обстеження і тривалим спостереженням за поведінкою випробуваного в умовах психіатричного стаціонару.

Крім того, КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» листом від 21.12.2020 року за № 614, повідомляло суд, що наказом головного лікаря № 67-А від 07.11.2019 року, на підставі вказівки начальника відділу прокуратури Одеської області, була зупинена робота відділення судово-психіатричних експертиз в частині проведення стаціонарних судово-психіатричних і стаціонарних комплексних судових психолого-психіатричних експертиз особам, яким обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому при наявності всіх обставин для проведення судово-психіатричної експертизи або комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, обвинуваченому ОСОБА_1 у відділені судово-психіатричних експертиз КНП «ООМЦПЗ`ООР» можливо проведення лише амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи. Додатково зазначали, що в разі потреби проведення суто стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, особі якій обрано запобіжний захід тримання під вартою, то на теперішній час в Україні можливо проведення стаціонарної комплексної судово-психіатричної експертизи у – Відділенні № 5 судово-психіатричної експертизи КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» і Відділенні № 9 судово-психіатричної експертизи КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради».

З огляду на вищевказаний лист і висновок експерта за № 101 від 23.02.2021 року, прокурор Гушан В.А. просив провести обвинуваченому ОСОБА_1 у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» стаціонарну комплексну судово психолого-психіатричну експертизу.

Обвинувачений, ОСОБА_1 , і захисник, адвокат Тодоріка О.Ю., заперечували проти проведення експертизи взагалі. Зазначали, що такої необхідності немає.

Захисник, Тодоріка О.Ю., підтримав обвинуваченого. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Статтею 332 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності. До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі. Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Так, згідно положень ст. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов`язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо). У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.

Суд зазначає, що під час судового провадження встановлені обставини, які б давали підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Згідно вироку Дарницького районного суду м. Києва від 08 лютого 2013 року, зазначено, що відповідно до акту комісійної стаціонарної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи № 38 від 31.01.2012 року, ОСОБА_1 в період часу, який відноситься до інкримінуємого йому злочину (2010 рік), страждав на емоційно неврівноважений розлад особистості.

Крім того, з висновку судово-психіатричного експерта за № 101 від 23.02.2021 року вбачається, що для об`єктивного визначення психічного стану ОСОБА_1 потребує тривалого спостереження в умовах психіатричного стаціонару з наступним проведенням стаціонарної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про призначення стаціонарної судово психолого-психіатричної експертизи обвинуваченого є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 244 КПК України, проведення експертизи слід доручити лікарям-експертам, з поставленням перед ними запитань, які вказані у клопотанні прокурора.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 91, 242, 244, 332, 509 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого та про призначення стаціонарної судово-психолого- психіатричної експертизи обвинуваченого – задовольнити частково.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) діб, тобто до 30 травня 2021 року, включно.

Залишити визначений розмір застави обвинуваченому ОСОБА_1 в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168160,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят гривень).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомити суд;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Призначити у кримінальному провадженні за № 12018160260000196 внесене до ЄРДР 25.06.2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, стаціонарну комплексну судово психолого-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

1. Чи страждав обвинувачений ОСОБА_1 , під час інкримінованих йому діянь психічним розладом, внаслідок якого він не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними? Якщо так, то якими саме?

2. Чи заважало це захворювання обвинуваченому ОСОБА_1 віддавати собі звіт в своїх діях і керувати ними?

3. Чи знаходився обвинувачений ОСОБА_1 у момент інкримінованих йому кримінальних правопорушень в тимчасово хворобливому стані і чи міг віддавати собі звіт в своїх діях і керувати ними?

4. Чи страждає обвинувачений ОСОБА_1 у даний час психічною хворобою, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії або керувати ними ? Якщо так, то коли почалась ця хвороба?

5. До якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад - хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства, іншого хворобливого стану психіки?

6. Чи потребує обвинувачений ОСОБА_1 у застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Проведення експертизи доручити КНП "ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. АКАД. О.І. ЮЩЕНКА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" (РНОКПП 01982264, 21037, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Пирогова № 109).

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України та привести до присяги.

Для проведення стаціонарної комплексної судово психолого-психіатричної експертизи направити обвинуваченого ОСОБА_1 до медичного закладу.

Перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у медичному закладі для проведення стаціонарної комплексної судової психолого-психологічної експертизи не може перевищувати двох місяців, який рахувати з моменту поміщення обвинуваченого у вказаний заклад.

У випадку неможливості завершення експертизи в межах строку дії ухвали, зобов`язати КНП "ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. АКАД. О.І. ЮЩЕНКА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" завчасно (не пізніше 10-денного строку до кінцевої дати) повідомити про це Миколаївський районний суд Одеської області та сторін кримінального провадження.

Копію ухвали та матеріали кримінального провадження внесені до ЄРДР 25.06.2018 року за № 12018160260000196 направити до КНП "ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. АКАД. О.І. ЮЩЕНКА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" для виконання в частині проведення експертизи.

Виконання постанови в частині етапування обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до або з КНП "ВІННИЦЬКА ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА ЛІКАРНЯ ІМ. АКАД. О.І. ЮЩЕНКА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ" доручити Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» і Державній установі «Вінницький слідчий ізолятор».

Розгляд кримінального провадження за № 12018160260000196 від 25 червня 2018 року відносно ОСОБА_1 відкласти до отримання судом висновку експерта.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Березівської окружної прокуратури Одеської області.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому.

Копію ухвали надіслати ДУ «Одеський слідчий ізолятор (№ 21)» - для виконання.

На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня наступного після її проголошення, а особою, що утримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: Д.С. БАНТАШ