Ухвала суду № 95951953, 01.04.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 01.04.2021 Справа № 554/349/21

Єдиний унікальний номер 554/349/21

Провадження №1-кс/554/5697/2021

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2021 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Бугрій В.М., при секретарі судового засідання Сорока Ю.Г., за участю прокурора Марковецького Ю.Б.., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Збарської І.В., Іонкіна Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Тоічкіна Сергія Миколайовича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020170000000910 від 24.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368, ч. 2 ст. 365 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в обґрунтування якого зазначав, що Третім слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020170000000910 від 24.06.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч. 2 ст. 365 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області (далі — ВП № 1), будучи службовою особою та представником правоохоронного органу, наділеним владними повноваженням, умисно вчинив тяжкі злочини у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Таким чином, ОСОБА_1 має владні повноваження і відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та ч. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, 06.01.2021 приблизно о 10:00 год. до адміністративної будівлі відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Новоселівська, 17, оперуповноваженими сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було доставлено громадянина ОСОБА_3 .

06.01.2021 приблизно о 10:00 год., перебуваючи в службовому кабінеті № 310 адміністративної будівлі ВП № 1, ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги вказаних правових норм Конституції України, законів та підзаконних нормативних актів, умисно наніс декілька ударів ОСОБА_3 , після чого завів йому руки за спину та безпідставно застосував до нього спеціальний засіб — кайданки. Надалі, ОСОБА_2 , несподівано для ОСОБА_3 наніс останньому один удар кулаком руки в грудну клітину, а ОСОБА_1 наніс декілька ударів кулаками обох рук по задній поверхні ребер ОСОБА_3 .

Після цього оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 повалив ОСОБА_3 на підлогу обличчям донизу, натягнув капюшон куртки на голову останньому та почав душити та притискати його обличчя до підлоги. В цей же час ОСОБА_2 наносив чисельні удари кулаками рук по задній частині тулуба в область нирок ОСОБА_3 .

У зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 19.03.2021 ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, зокрема в перевищенні влади, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, які супроводжувалися насильством та застосуванням спеціальних засобів.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручено у спосіб, передбачений статтями 135, 278, главами 6, 11 КПК України, за місцем його роботи - начальнику відділення поліції № 1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, а також співмешканці за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .

Крім того, на неодноразові виклики до слідчого для проведення необхідних слідчих, процесуальних дій ОСОБА_1 не з`явився, поважні причини свого неприбуття слідчому не повідомив.

Відповідно до інформації УСБУ у Дніпропетровській області місцезнаходження ОСОБА_1 не відомо.

Враховуючи вищевикладене, підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: заявою громадянина ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , протоколами пред`явлення осіб для впізнання, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 впізнали оперуповноважених СКП ВП № 1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як таких, які спричинили ОСОБА_3 тілесні ушкодження, протоколом проведення НСРД та іншими матеріалами кримінального провадження, що також підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, за вчинення вказаного кримінального правопорушення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, а саме ч. 2 ст. 365 КК України караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, також вказаний злочин віднесений, відповідно ст. 12 КК України, до категорії тяжких злочинів. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 10.09.2018 органом 1471 видано паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1 , у зв`язку з чим останній може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, підозрюваний ОСОБА_1 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 365 КК України є тяжким, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, навіть при здачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, одним із ризиків можливого його зникнення та можливість незаконного перетину ним державного кордону, є відсутність контролю за частиною державного кордону на сході країни.

Водночас, ОСОБА_1 , використовуючи службові зв`язки набуті під час проходження служби в правоохоронних органах Дніпропетровської області, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Той факт, що у разі засудження за вчинення даного кримінального правопорушення, ОСОБА_1 , як основне покарання, судом може бути застосоване лише покарання у виді позбавленні волі на строк від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що саме по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_1 у майбутньому та у зв`язку з чим підозрюваний може впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Також, потерпілий ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_4 є мешканцями м. Дніпра, що вказує на те, що існує ризик того, що ОСОБА_1 , знаходячись на свободі може впливати на вказаних осіб та схиляти їх до зміни показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини по справі, та використовуючи своє службове становище може впливати на потерпілого та свідків.

Також вважаємо, що наявний ризик можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 вже обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів окрім тримання під вартою не забезпечать запобігання існуючим у кримінальному провадженні ризикам.

Так, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування зі значною кількістю причетних до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 осіб, а також тиску на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_1 і надалі матиме можливість контактувати з ОСОБА_2 й надалі узгоджувати з ним свої дії за допомогою різного роду засобів зв`язку, у тому числі, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю.

Таким чином, у провадженні встановлені ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуванням викладених обставин жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу – тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_1 слід обрати максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки не дивлячись на значний обсяг проведених слідчих та процесуальних дій, складність провадження не дозволяє завершити досудове розслідування у коротший строк.

Беручи до уваги викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; особисто чи через спільників незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою приводу останнього для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та захисника дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_1 19.03.2021 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, який є тяжким злочином, передбачено позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

26.03.2021р. ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді від 29.03.2021р. було надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

При цьому, згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного.

У обґрунтування клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу, як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а саме: через усвідомлення втрати свободи, за скоєння ним злочину підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків, потерпілого кримінального правопорушення; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням особи підозрюваного, його віку, стану здоров`я, економічно-соціального становища, та того факту, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, існують вищезазначені ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками.

Враховуючи викладене, розмір застави, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та має бути призначений у розмірі, що становить 181 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Беручи до уваги дані про особу підозрюваного, стан його здоров`я, наявність повідомлення про підозру, інші обставини справи, та з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, слідчий суддя дійшов до висновку про неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193-194, 196, 197, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, Тоічкіна Сергія Миколайовича за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020170000000910 від 24.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368, ч. 2 ст. 365 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань № 4.

Строк тримання під вартою рахувати з 31 березня 2021 року з 08 год. 46 хв.

Строк дії ухвали – до 08 год. 46 хв. 30 травня 2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , визначених КПК України обов`язків.

Призначити заставу в розмірі 181 600 грн. 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 , звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA 398201720355289002000015950, В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, Отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі в Державній установі Дніпропетровська установа виконання покарань № 4.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа в Державній установі Дніпропетровська установа виконання покарань № 4 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа в Державній установі Дніпропетровської установа виконання покарань №4 у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з міста у якому проживає підозрюваний ОСОБА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України; утриматися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій