Ухвала суду № 95951675, 01.04.2021, Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

_____________ 528/230/21

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2021 р. м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі судового засідання Коваленко О.В.,

за участі:

представника органу пробації Туманевич Л.Г.,

прокурора Горбенка Г.В.,

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з повною технічною фіксацією подання начальника Гребінківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» Туманевич Л.Г. про вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гребінка Полтавської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, працюючого монтером коліїї виробничого підрозділу «Гребінківської дистанції колій», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК Ураїни раніше не судимого, по справі засудженого вироком Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 за ч. 2 ст.125, ч.1 ст.286, ч.1 ст.70 КК України до покаранння у виді 2 років обмеження волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

в с т а н о в и в:

Вироком Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року ОСОБА_1 засуджено ч. 2 ст.125, ч.1 ст.286, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язано протягом іспитового строку періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

22.03.2021 року, начальник Гребінківського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області Туманевич Л.Г. звернулася до суду з поданням про звільнення ОСОБА_1 від покарання призначеного вироком Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року, на підставі ч. 1 ст. 78 КК України та ч. 2 ст.165 КВК України у зв`язку із закінченням іспитового строку.

У поданні вказано, що засуджений ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Гребінківського районного сектору з 26.04.2029 року. За час перебування на обліку офіційних застережень у вигляді письмових попереджень не мав. Три рази притягувався до адміністартивної відповідальності, а саме: 21.05.2019 - за ч.4 ст.126 КУпАП; 29.07.2019 – за ч.1 ст.126 КУпАП; 29.07.2019 – за ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно характеристики Гребінківської міської ради Полтавської області, письмових заяв та скарг від жителів міста на гр. ОСОБА_1 до міської ради не надходило. Станом на момент подачі подання, іспитовий строк у засудженого закінчився, що є підставою для звільнення від покарання призначеного вироком суду.

У судовому засіданні представник Гребінківського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області Туманевич Л.Г. подання підтримала, просила задовольнити.

Прокурор Гребінківського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, Горбенко Г.В. у судовому засідання проти задоволення подання заперечував, оскільки засуджений ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, крім того зазначив, що засуджений ОСОБА_1 під час іспитового строку вчинив новий злочин, за що вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.12.2020 року його визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначено покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України з урахуванням вироку Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року. Також просив суд взяти до уваги абз.3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначенням судом кримінального покарання».

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні подання органу пробації підтримав, зазначив, що вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.12.2020 року не набрав законної сили, а тому він не може вважатись таким, що вчинив новий злочин, оскільки його вина не доведена обвинувальним вироком.

Заслухавши позицію учасників справи, дослідивши подання та матеріали особової справи засудженого ОСОБА_2 №17/2019, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні подання виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року ОСОБА_1 засуджено ч. 2 ст.125, ч.1 ст.286, ч.1 ст.70 КК України до покаранння у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки. Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язано протягом іспитового строку періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (а.о.с 2-5). Згідно розпорядження даний вироку набув законної сили 20.04.2019 року (а.о.с.1)

06.05.2019 в Гребінківському районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» в Полтавській області, засудженому ОСОБА_1 було роз`яснено порядок та умови відбуття іспитового строку з випробуванням, ознайомлено з обов`язками покладеними на нього судом та попереджено про наслідки їх невиконання (а.о.с.14).

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

На момент направлення подання іспитовий строк випробування, визначений вироком суду, відносно засудженого ОСОБА_1 закінчився.

Статтею 78 КК України регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Вказане положення спрямоване на стимулювання засудженого до законослухняної поведінки та виправлення. Якщо протягом іспитового строку засуджений довів своє виправлення, то суд зобов`язаний звільнити засудженого від призначеного йому покарання.

З огляду на ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Тобто підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до нього ст. 78 КК України.

Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч. 2 ст. 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов`язків, визначених в ч. 1 ст. 76 КК України, а також обов`язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.

Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст. 75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст. 78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.

При цьому, частиною 3 ст.78 КК України в разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

З матеріалів особової справи вбачається, за час перебування на обліку засуджений ОСОБА_1 обов`язки покладені на нього судом не порушував.

З відповідей Гребінківського ВП ГУНП в Полтавській області від 23.07.2019 та 25.10.2019 (а.о.с.37,44) слідує, що засуджений ОСОБА_1 притягувася до адміністративної відповідальності, а саме: 21.05.2019 – за ч.4 ст.126 КУпАП; 29.07.2019 – за ч.1 ст.126 КУпАП; 29.07.2019 – за ч.1 ст.130 КУпАП.

З даних довідок-характеристик, які видані виконавчим комітетом Гребінківської міської ради (а.о.с. 57, 68) слідує, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 . Письмових скарг від жителів міста на громадянина ОСОБА_1 не надходило (а.о.с. 47).

Разом з цим, в матеріалах особової справи (а.о.с.36) міститься витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 29.07.2019 зареєстровано кримінальне провадження № 12019170150000221, по факту ухиленння засудженого ОСОБА_1 від покарання призначеного за вироком суду, що не пов`язане з позбавленням волі, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.389 КК України.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні, вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.12.2020 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину основного покарання за вироком Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 року і остаточно призначено покарання у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.

Станом на дату розгляду даного подання вказаний вирок не набрав законної сили і переглядається в апеляційній інстанції.

Відповідно до абз. 3 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначенням судом кримінального покарання», якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК) ( 2341-14 ), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.

За таких обставин, на думку суду, вирішення питання про звільнення засудженого ОСОБА_1 від покарання, призначеного вироком Пирятинського pайонного суду Полтавської області від 20.03.2019 до вирішення по суті нового кримінального провадження щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, та набрання законної сили вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.12.2020 року є передчасним, оскільки це має вирішальне правове значення щодо можливості застосування положень ст. 78 КК України, яке в даному випадку застосував суд при ухваленні вироку.

Таким чином, ініціатор подання – начальник Гребінківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» Туманевич Л.Г., в порушення зазначених вище вимог законодавства, передчасно дійшла висновку про доцільність звільнення засудженого від покарання, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Щодо доводів засудженого ОСОБА_1 порушення принципу презумпції невинуватості, то в даному випадку суд не може з цим погодитись, оскільки жодним чином не вказує про наявність в діях ОСОБА_1 складу іншого кримінального правопорушення та доведення його вини у вчинені злочину в період іспитового строку, а лише вказує, що дане клопотання є передчасним.

Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 165 КВК України, ст. ст. 71, 76, 78 КК України, ст. ст. 2, 372, 537-539 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні подання начальника Гребінківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» Туманевич Л.Г. про вирішення питання про звільнення від відбування покарання з випробуванням стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Cуддя М. О. Вітківський