Ухвала суду № 95951519, 01.04.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4156/20

Провадження 1-кп/524/145/21

УХВАЛА

01.04.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області

у складі: головуючого судді: Олейнікової Г.М.

при секретарі: Денисенко Н.В.

за участю прокурора: Мельника В.О.

захисника Мусієнка Ж.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Кременчука Полтавської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170090003641 від 12.06.2020 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень , передбачених ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

08.07.2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019170090003641 від 12.06.2020 року відносно вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 186 ч.2, ст. 185 ч.3 КК України, який був розподілений судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Олейніковій Г.М.

09.02.2021 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого відраховується до 09.04.2021 року.

У зв`язку з тим , що судовий розгляд справи відкладається на 19.04.2021 року , так як по справі не допитані усі потерпілі та свідки , не досліджені письмові докази, а у обвинуваченого ОСОБА_1 - 09.04.2021 року сплине строк тримання під вартою, також головуючий суддя Олейнікова Г.М. 09.04.2021 року буде перебувати у додатковій відпустці за вислугу років, тому суд вважає у даному судовому засіданні розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, прокурора, який вважає, що треба обвинуваченому ОСОБА_1 продовжити строк тримання під вартою, оскільки ризики , передбачені ст.. 177 КПК України є актуальними, а саме обвинувачений може ухилитись від явки до суду, так як вчинив тяжкі злочини проти власності, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити нові кримінальні правопорушення , також має непогашені судимості, захисника Мусієнка Ж.Ю., який заперечує проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки прокурором ризики , передбачені ст.177 КПК України не доведені, останній має постійне місце проживання, майже всі потерпілі по справі вже допитані, обвинуваченого ОСОБА_1 , який підтримує думку свого захисника, просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ст.331 ч.3 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 09.02.2021 року спливає 09.04.2021 року.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів.

За даним кримінальним провадженням, суд враховує також обсяг пред`явленого обвинувачення, всі ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які не змінилися до теперішнього часу, а також превалювання суспільного інтересу над індивідуальним інтересом у даному провадженні.

Згідно вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку , судом згідно усталеної практики Європейського суду , ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

У зв`язку з викладеним, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки заявлені ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, не зменшилися та до обвинуваченого не можуть бути застосовані більш м`які альтернативні запобіжні заходи.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що останньому висунуте обвинувачення у вчиненні тяжких злочинів проти власності , у разі доведення його вини йому може бути призначено покарання за ст. 186 ч.2 КК України від чотирьох до шести років позбавлення волі , за ст.185 ч.3 КК України від трьох до шести років позбавлення волі, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків , офіційно не працює , немає постійного джерела доходу, він не одружений , на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає , має непогашені судимості, обвинувачується у вчиненні злочинів в період іспитового строку, тому вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливості скоювати інші злочини, можливості незаконно впливати на потерпілих і свідків, які не допитані в судовому засіданні.

Вирішуючи клопотання захисника Мусієнка Ж.Ю. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, суд враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , а альтернативні запобіжні заходи, як вище зазначив суд не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.Також наявність постійного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_1 не свідчить про відсутність ризиків , зазначених прокурором . Більше того , обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів не визнає , з висунутим обвинуваченням не погоджується , а тому може перешкоджати об,єктивному встановленню обставин провадження .

Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на шістдесят днів, а саме з 01.04.2021 року до 30.05.2021 року включно .

Згідно з ст. 183 ч.3 КПК України слідчий суддя , суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави , достатньої для забезпечення виконання підозрюваним , обвинуваченим обов`язків , передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 182 ч.4 КПК України зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України зазначено , що розмір застави визначається щодо особи підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Враховуючи встановлені обставини та приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 та ризики передбачені ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у виді тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 177,178 ,194,369, 392 , 394 ч.5, ст. 395 ч.2 п. 1-1 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 01.04.2021 року до 30.05.2021 року включно .

У задоволенні клопотання захисника Мусієнка Ж.Ю. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Визначити суму застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 грн.

Застава може бути внесене у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, р\р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО:820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23»

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області підполковника поліції Бебка О.І., прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури та головуючого суддю Автозаводського районного суду м. Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду, через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Головуючий суддя : Г.М. Олейнікова