Постанова № 95951508, 01.04.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Cправа №: 382/236/21

3/382/138/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 003883 від 19.02.2021 року гр. ОСОБА_1 19 лютого 2021 року о 22 годині 57 хвилин на 118 км автодороги Київ-Харків керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився у присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим, будь-яких заяв від нього не надходило.

Під час розгляду справи встановлено, що 19 лютого 2021 року о 22 годині 57 хвилин гр. ОСОБА_1 на 118 км автодороги Київ-Харків керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2), Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 3), рапортами інспектора взводу 2 роти БПП в м. Бориспіль Д. Довбенко (а.с. 4), поясненнями ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с. 5-6), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с. 7), розпискою ОСОБА_4 (а.с. 8), рапортами інспектора взводу 2 роти БПП в м. Бориспіль О.Семеняки та розпискою ОСОБА_1 (а.с. 9), довідками від 22.02.2021 року (а.с. 10-11).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (рішення від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» («Karakutsya v. Ukraine»), заява № 18986/06, § 71).

Наведені обставини дають підстави для критичної оцінки процесуальної поведінки гр. ОСОБА_1 свідчать про намір останнього у такий спосіб уникнути передбаченої законом відповідальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст.. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року, суди не вправі застосовувати позбавлення права керувати транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Оскільки постановою Яготинського районного суду Київської області від 16.03.2021 року по справі № 382/208/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відбулося 21 лютого 2021 року та даною постановою його піддано штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, то в частині позбавлення права керування транспортними засобами за цієї постанови слід керуватися ч.3 ст. 30 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 30, 40-1, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ідентифікаційний код і серія та номер паспорта невідомі, визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати штрафу на користь держави, стягнувши з нього 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік з врахуваннмя вимог ч.3 ст. 30 КУпАП, (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 грн., (отримувач коштів: ГУК у Київській обл../Яготинська міс./22030101, код отримувача: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA788999980313101206000010860, код класифікації бюджету 22030101 .

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП і може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Кисіль О. А.