Постанова № 95950706, 25.03.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/3149/20

Провадження № 3/163/72/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,

особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_1 ,

захисника Кривошея А.М.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0770/20500/20 про притягнення до відповідальності за ст.472 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , водія польської компанії "Agat", РНОКПП невідомий, закордонний паспорт НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

Інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 , прямуючи 16 жовтня 2020 року з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм рейсового автобуса "EOS", номерний знак НОМЕР_2 , сполученням "Гдиня-Кропивницький", вказав у власній митній декларації про відсутність товарів, не задекларувавши за встановленою формою ручну клейову машину в розібраному вигляді вартістю 64 401 гривня, що знаходилась в салоні автобуса і була виявлені під час митного контролю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.472 МК України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні своє винуватості не визнав і пояснив, що запчастини до клейової машини взяв для перевезення інший водій автобуса ОСОБА_3 . Під час митного контролю після виявлення цих запчастин інспектор митниці дав для заповнення декларації і на їх питання про спосіб декларування цих речей конкретної поради не надав. Оскільки товари не становили неподільну річ, а їх вартість була нижчою 500 євро на кожного, ці товари і недекларували.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кривошей А.М. висловив свою правову позицію про відсутність в діях підзахисного складу порушення митних правил.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Дослідженням доказів встановлено таке.

Факт переміщення товару, вказаного в протоколі про порушення митних правил як ручна клейова машина в розібраному стані в комплекті з інструкціями, стверджений цим протоколом, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, письмовими поясненнями ОСОБА_1 складанні протоколу та в судовому засіданні, письмовими поясненнями іншого водія ОСОБА_3 і по справі не оспорюється.

Згідно з висновком експерта СЛЕД Держмитслужби №1420003301-0962 переміщуваний товар ідентифіковано як машину для нанесення клею на палітурні матеріали виробництва "PS Project" (Республіка Польща) в розібраному стані. При цьому в машині відсутні вал, який збирає клей з ванни; вал, що переносить шар клею на паперовий виріб; два вали, що направляють папір (з кислотостійкої сталі), пристрій для відділення паперу з клеєм (сепаратор). Вартість машини визначено у 64 401 гривню або 1 941,17 євро за офіційним курсом НБУ станом на 16 жовтня 2020 року.

З досліджених в судовому засіданні польських фактур №№ FP/01/10/2020, FP/03/09/2020, листа польської компанії "PS Project" в сукупності з поясненнями одержувача товарів в Україні ОСОБА_2 вбачається, що вартість переміщуваних товарів в Республіці Польща становить 4259,70 злотих або 31044,69 гривні або 935,75 євро за офіційним курсом НБУ на дату їх переміщення через митний кордон.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, ви-рішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України визначено, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно із ч.1 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п/п."б" п.5 ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості: … звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.05.2012 року № 614 затверджено Порядок заповнення митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності (далі – Порядок).

Згідно із п.1.10 Порядку з моменту прийняття декларації посадовою особою митного органу для оформлення вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а громадянин або уповноважена особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до п.п.2.4, 2.5 Порядку у графі 2 "Відомості про спосіб переміщення товарів" наводяться дані про ручну поклажу, супроводжуваний і несупроводжуваний багаж громадянина (у тому числі ручну поклажу та багаж осіб, яких він супроводжує) та вантажне відправлення. У підпункті 2.1 "Супроводжуваний багаж, ручна поклажа" зазначаються дані про наявність (відсутність) супроводжуваного багажу та ручної поклажі, а також про кількість їх місць.

З досліджених по справі доказів і, насамперед, власних пояснень ОСОБА_4 встановлено, що переміщувані товари йому не належать, отримані ним в Республіці Польща, переміщувались з метою передачі в Україні іншим особам.

Згідно із ч.1 ст.374 МК України … товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Пунктом 52 ст.4 МК України встановлено, що ручна поклажа - товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів.

Згідно з п.54 ст.4 МК України супроводжуваний багаж - товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних або інших перевізних документів.

Відповідно до п.34 ст.4 МК України несупроводжуваний багаж - товари, що відправляються їх власниками - громадянами з оформленням багажних або інших перевізних документів та переміщуються через митний кордон України окремо від цих громадян.

Згідно з п.63 ст.4 МК України уповноважена особа (представник) - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

В цій справі встановлено, що вилучені товари не належали ОСОБА_1 та іншому водію ОСОБА_3 , а переміщувались ними двома з ознаками несупроводжуваного багажу. При цьому кожен з них не вказав у власній митній декларації наявність такого несупроводжуваного багажу в будь-якій кількості та вартості.

Такі обставини свідчать про ознаки передбаченого ст.472 МК України правопорушення в діях ОСОБА_1 і спростовують твердження сторони захисту про відсутність його в діях складу правопорушення з тих підстав, що він переміщував товари меншою за 500 євро вартістю.

В той же в протоколі не міститься обґрунтування, а до протоколу не додано доказів, які давали б підстави для твердження про недекларування всіх товарів саме одним ОСОБА_1 . При цьому в поясненнях і ОСОБА_1 , і ОСОБА_3 вказано про прийняття ними для перевезення коробки із запчастинами до копіювального станка. Крім цього, одержувач товарів ОСОБА_2 надав роздруківку телефонної переписки з польським відправником товарів, де є зображення автобуса "EOS" та номер телефона саме ОСОБА_3 як особи, якій товари передано для перевезення.

Санкція ст.472 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості незадекларованих товарів та їх конфіскацію.

Зміна змісту правопорушення та визначення меж відповідальності ОСОБА_1 з огляду на вищенаведені обставини в межах цього провадження не відповідатиме ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з врахуванням рішень Європейського Суду з прав людини у справі "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" про порушення таких положень Конвенції національним судом шляхом самостійної зміни на шкоду особі фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

За таких обставин через неконкретність та суперечність змісту протоколу про порушення митних правил зробити висновок про зміст правопорушення в діях ОСОБА_1 під час розгляду протоколу неможливо, що виключає доведеність його винуватості у вчиненні порушення митних правил.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Оскільки під час розгляду протоколу встановлено ознаки порушення правил переміщення вилученого товару через митний кордон, його долю належить вирішувати митному органу шляхом порушення провадження в справі про порушення митних правил щодо винних осіб за наявності для того законних підстав або повернення товару для проведення митного оформлення.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0770/20500/20 щодо ОСОБА_1 за ознаками ст.472 МК України закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вилучену за цим протоколом ручну клейову машину в розібраному вигляді передати Волинській митниці Держмитслужби для вирішення питання про її долю в порядку ст.243 МК України або ст.ст.488, 511 МК України.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата виготовлення повного тексту постанови – 29 січня 2021 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій