Ухвала суду № 95948700, 31.03.2021, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1185/20

Провадження № 1-в/553/37/2021

У Х В А Л А

Іменем України

31.03.2021м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді – Чистик І.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Павленко І.В.,

прокурора – Коннова О.В.,

засудженого – ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника колонії – Котова Є.О. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення, -

В С Т А Н О В И В:

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення, посилаючись на те, що він відбуває призначене судом покарання в ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» та на даний час в нього настало право на умовно-дострокове звільнення.

Засуджений ОСОБА_1 , приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, подане клопотання підтримав з викладених в ньому підстав. Просив суд задовольнити клопотання та застосувати до нього умовно-дострокове звільнення.

Представник ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)», приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив суд відмовити в задоволенні клопотання із врахуванням поведінки засудженого.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого клопотання, зазначив, що подане клопотання є безпідставним, крім того, ухвалою суду від 16 вересня 2020 року, яка набрала законної сили, засудженому відмовлено в умовно-достроковому звільненні, а тому повторний розгляд клопотання з цього самого питання можливий не раніше як через рік.

Заслухавши думку засудженого, представника колонії, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання. Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням довів своє виправлення.

Судом встановлено, щовироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 грудня 2016 року ОСОБА_1 засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі. Вирок суду набрав законної сили.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення (а.с. 71-72).

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2021 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2020 року змінено, виключено з мотивувальної частини ухвали посилання на застосування ст. 107 КК України. В іншій частині ухвалу районного суду залишено без змін (а.с. 73-75).

Таким чином, ухвала Ленінського районного суду м. Полтави від 16 вересня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення набрала законної сили 11 січня 2021 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 539 КПК України у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених – не раніше як через шість місяців.

Згідно з ч. 7 ст. 154 КВК України у разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші кримінальні правопорушення та неповнолітніх засуджених – не раніше як через шість місяців.

З урахуванням викладеного, положень ч. 7 ст. 539 КПК України, ч. 7 ст. 154 КВК України, досліджених матеріалів провадження, висловленої в судовому засіданні позиції учасниками судового розгляду, суд визнає клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, статті 81 КК України, керуючись статтями 537, 539 КПК України, 154 КВК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом семи діб з дня проголошення,а засудженим – в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиІ. О. Чистик