Ухвала суду № 95948512, 31.03.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/6610/19

Провадження №2/428/33/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Голуб Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» (далі – ТОВ - підприємство «Продмашстрой») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 25.03.2019 року вона подала особисто директору підприємства заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Питання її звільнення щодня обговорювалось на нарадах. Бухгалтер повідомила її, що 08.04.2019 року – це її останній робочий день. Цього дня керівник підприємства наказав передати корпоративну сім-картку та сказав прийти 09.04.2019 року за трудовою книжкою та розрахунком. Вранці 09.04.2019 року їй зателефонував інший працівник підприємства та повідомив, що охорона отримала усне розпорядження від директора підприємства ОСОБА_2 не пускати її на територію підприємства.

Враховуючи зазначене, 09.04.2019 року вона направила на ім`я директора лист з проханням надіслати на її адресу копію наказу про звільнення та трудову книжку, а належні при звільненні суми перерахувати на банківську картку, який відповідач отримав 18.04.2019 року.

30.04.2019 року вона отримала лист відповідача, який на її звернення від 09.04.2019 року повідомив, що з 09.04.2019 року вона не з`являється на роботі без поважних причин, про що були складені акти, а 12.05.2019 року вона отримала поштовим відправленням повідомлення від 07.05.2019 року про звільнення з роботи згідно наказу від 07.05.2019 року за п.4 ст.40 КЗпП України разом з копією наказу та трудовою книжкою. Зазначене повідомлення не містило інформації щодо належних їй до виплати сум. Відомості про належні їй при звільненні суми в розмірі 27382,90 грн. вона отримала з листа Інспекції з питань праці від 15.09.2019 року № 02-19/472.

Вважає, що наказ про звільнення є незаконним, а дата та причини звільнення, зазначені в наказі, є неправильними. Вона була відсутня через розірвання трудового договору з ініціативи працівника відповідно до заяви від 25.03.2019 року, також на територію підприємства її не пускали. Належні їй до виплати при звільнені гроші відповідач так і не виплатив.

Просила суд:

визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ - підприємство «Продмашстрой» про звільнення від 07.05.2019 року №9-к;

визнати неправильним формулювання причини звільнення та зобов`язати ТОВ - підприємство «Продмашстрой» змінити запис у її трудовій книжці із формулювання «звільнено за прогул без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням, ч.1 ст.38 КЗпП України», зазначивши дату звільнення 08.04.2019 року;

стягнути з ТОВ - підприємство «Продмашстрой» на її користь 27382,90 грн. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

15.03.2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, позивач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 просили розглянути справу без їх участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.

Позивач просить закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами про визнання незаконним та скасування наказу ТОВ - підприємство «Продмашстрой» про її звільнення від 07.05.2019 року №9-к; визнання неправильним формулювання причини звільнення та зобов`язання ТОВ - підприємство «Продмашстрой» змінити запис у її трудовій книжці із формулювання «звільнено за прогул без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням, ч.1 ст.38 КЗпП України», зазначивши дату звільнення 08.04.2019 року; стягнення з ТОВ - підприємство «Продмашстрой» на її користь 27382,90 грн. нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 2 ч.1 ст.255 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 10.04.2019 року у справі №456/647/18 (провадження №61-2018св19), від 13.05.2020 року у справі №686/20582/19-ц (провадження №61-1807св20), від 09.09.2020 року у справі №750/1658/20 (провадження №61-9658св20).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду або відмови від позову, укладення мирової угоди тощо.

За таких обставин підстави для закриття провадження у цій справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про закриття провадження у цивільній справі за її позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Продмашстрой» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, визнання неправильним формулювання причини звільнення та зміну запису у трудовій книжці, стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати, та компенсації за невикористану відпустку.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова