Ухвала суду № 95948225, 24.03.2021, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/884/20

н/п : 1-кп/397/6/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2021 смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий - суддя Івченко П.О.,

секретар судового засідання Тарануха А.М.,

розглянувши під час судового засідання клопотання адвоката Сторчоуса Олега Віталійовича, який діє в інтересах власника арештованого майна – ДП «Олександрівське лісове господарство» про скасування арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42020120000000014 за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю учасників судового провадження:

прокурора Запорожця С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Сторчоуса О.В.,

УСТАНОВИВ:

У судовому засіданні 24.03.2021 адвокат Сторчоус О.В., який діє в інтересах власника майна ДП «Олександрівське лісове господарство» заявив клопотання про скасування арешту на майно, а саме на системний блок «AL137567», який вилучений 10.04.2020 у ході проведення обшуку у службових приміщеннях державного підприємства «Олександрівське лісове господарство» та на нього ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2020 накладений.

Клопотання мотивоване тим, що арешт був накладений, в тому числі на майно ДП «Олександрівське лісове господарство», зокрема на системний блок марки «AL137567», але хоча системний блок і визнано речовим доказом, доказове значення має лише вміщена в ньому інформація, яка була скопійована слідчим на диск CD-R, а тому наявна на диску інформація має таке ж саме доказове значення, як і системний блок. При цьому, в судовому засіданні, яке відбулось 24.02.2021, вказаний системний блок та збережена на ньому інформація були оглянуті судом. Таким чином, на даний час немає необхідності у тривалому перебуванні системного блоку в органу досудового розслідування.

Адвокат Сторчоус О.В. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали заявлене клопотання та просили його задовольнити, скасувати арешт на майно – системний блок марки «AL137567» та повернути його власнику – ДП «Олександрівське лісове господарство».

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що Державним бюро розслідування здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020120000000014 від 16.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 України, за фактом службової недбалості, тобто неналежному виконані службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Інший власник або володілець майна, (…) які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді чи суду під час судового провадження (…) за клопотанням іншого власника або володільця майна, (…) якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Отже, при розгляді клопотання про скасування арешту, суд встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні такого арешту майна особа. В даному клопотанні адвокат вказує на відсутність подальшої потреби в арешті майна.

Згідно з ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2020 у справі № 487/2026/20, клопотання слідчого про накладення арешту на майно задоволено та накладений арешт на майно, зокрема на системний блок марки «AL137567», вилучений 10.04.2020 під час проведення обшуку у ДП «Олександрівське лісове господарство».

У частині 3 статті 170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як убачається із змісту ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2020, слідчий суддя визнав можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт. В ході огляду вилученого системного блоку було виявлено електронні копії документів, що стосуються робочої документації, яка має значення для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим доведено наявність підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а саме, що таке майно є речовим доказом у цьому кримінальному провадженні та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінюючи доводи клопотання адвоката Сторчоуса О.В., суд керується положеннями частини першої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

До того ж, як зазначено у частині третій статті 132 Кримінального процесуального кодексу України, потреби кримінального провадження повинні виправдовувати такий ступінь втручання у права і свободи особи та при цьому може бути виконане завдання, для виконання якого застосовується захід забезпечення.

Накладення арешту на майно становить втручання у право особи мирно володіти своїм майном, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому при його застосуванні суд повинен оцінювати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому втручання у права та свободи осіб завжди повинне бути мінімально необхідним для досягнення мети цього втручання.

Статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України передбачено право власника або володільця майна на подання клопотання про скасування арешту майна. Вказана норма передбачає дві альтернативні підстави для скасування арешту майна: в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому обов`язок доведення факту існування цих підстав покладено на особу, яка подає клопотання про скасування арешту майна. Однак це не звільняє сторону обвинувачення від необхідності доведення своїх доводів, якими вона аргументує позицію щодо клопотання.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці зазначав, що утримання владою речових доказів може бути необхідним в інтересах належного відправлення правосуддя. Однак повинно існувати розумне співвідношення пропорційності між застосованими заходами та метою, яку переслідує держава при їх застосуванні, у тому числі заходами, призначеними для контролю за використанням громадянином своєї власності. Ця вимога виражається у понятті «справедливий баланс», який повинен існувати між вимогами дотримуватися загальних інтересів населення та вимогами охорони фундаментальних прав особи (справа «Смирнов проти Росії», пункт 57).

Зважаючи на те, що у судовому засіданні 24.03.2021 був оглянутий в якості речового доказу системний блок «AL137567», який був вилучений під час проведення обшуку 10.04.2020 в приміщені «Олександрівське лісове господарство», та цифрові документи, що в ньому містились, тобто суд безпосередньо дослідив вказаний речовий доказ, при цьому в судовому засіданні встановлено, що цифрові документи, які містяться в зазначеному системному блоці скопійовано слідчим на CD-диск, який долучено до матеріалів кримінального провадження, тому за таких обставин суд уважає за можливе клопотання адвоката Сторчоуса О.В., який діє в інтересах власника майна – ДП «Олександрівське лісове господарство» про скасування арешту на майно, задовольнити. Окрім цього, суд звертає увагу, що в судовому засіданні сторона обвинувачення вказала, що на даний момент подальшої необхідності у такому арешті в цілях кримінального провадження немає та не заперечувала щодо задоволення клопотання про скасування арешту майна,

Керуючись вимогами ст. 2, 167-169, 170-173, 174, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Сторчоуса О.В., який діє в інтересах власника майна – ДП «Олександрівське лісове господарство», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42020120000000014 від 16.01.2020 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 квітня 2020 року, на системний блок AL137567.

Передати власнику майна, в особі директора ДП «Олександрівське лісове господарство» ОСОБА_2 , на відповідальне зберігання системний блок AL137567.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: /підпис/ П.О.Івченко

Згідно з оригіналом.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Рішення станом на «___»_____2021 року набрало законної сили.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області П.О.Івченко

Копію засвідчено «___»______2021 року.