Вирок № 95947247, 31.03.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 180/1662/18

Номер провадження 1-кп/184/17/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді - Гукової Р.М.,

за участю секретаря судового засідання - Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12018040330000358 від 05.06.2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

судимий:

-вироком Марганецького міського суду від 24.02.2020р. за ч.2 ст.185, ст..75, 76 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 2 роки,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судимий:

- вироком Марганецького міського суду від 27.11.2018р. за ч.3 ст.185, 75 КК України засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

-вироком Марганецького міського суду від 24.02.2020р. за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, вирок Марганецького міського суду від 27.11.2018р. за ч.3 ст.185, 75 КК України, яким ОСОБА_2 засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік - ухвалено виконувати самостійно;

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Михайлов С.П., обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисники обвинувачених - Чуприна Т.Ю., Чуприна Є.А.

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018 року у нічний час приблизно о 23:10 годині в м. Марганці Дніпропетровської області ОСОБА_1 знаходився в гостях у своєї знайомої в квартирі АДРЕСА_3 , куди саме в цей час прийшов його знайомий ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, та між якими в ході бесіди виник умисел на заволодіння транспортним засобом, після чого останній вступив в злочинну змову з ОСОБА_2 та невстановленою особою, попередньо домовившись про спільне вчинення злочину та в загальних рисах обговорили план незаконного заволодіння транспортним засобом - скутером «НОNDA DIO 27» із приміщення гаражу, розташованого неподалік будинку АДРЕСА_4 . На виконання свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаного з проникнення до приміщення за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 та невстановленою особою, 31.05.2018 року приблизно о 23:30 годині прийшов до приміщення гаражу, розташованого неподалік будинку № 5 по Східному кварталу в м. Марганці. Після чого, ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, знаходячись за вищевказаною адресою, в той час коли ОСОБА_2 , використовуючи заздалегідь заготовлений предмет «фомку металеву» відгинав стулку вхідних воріт гаражу, належного ОСОБА_4 , спостерігав, щоб ніхто зі сторонніх осіб не бачив їх злочинних дій. В подальшому після того, як ОСОБА_2 відігнув стулку воріт гаражу, таким чином надавши змогу невстановленій особі проникнути через утворений отвір до гаражу, з якого вона, відчинивши його ворота зсередини, викотила з нього скутер «НОNDA DIO 27». Після чого ОСОБА_2 , виконуючи єдиний злочинний умисел, діючи всупереч волі власника, не маючи будь-якого права на керування, а також права на розпорядження вказаним транспортним засобом, порушуючи суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху механічного транспорту, ввімкнув двигун запалення вищевказаного скутера «HONDA DIO 27» ключем, який знайшов в ємності для речей під сидінням скутеру та розпочав на ньому рух, після цього з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим заволодівши зазначеним транспортним засобом. Таким чином, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою особою незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме скутером марки «HONDA DIO 27», 2016 року випуску, рамою № НОМЕР_1 , належним ОСОБА_4 , вартістю 4714 грн. 05 коп.

Крім того, 05.06.2018 року у нічний час приблизно 02:45 годині ОСОБА_1 разом з невстановленою особою проходили через двір будинку №25 по вул. Лєрмонтова в м. Марганці Дніпропетровської області, де поруч із під`їздом №2 вищевказаного будинку помітив транспортний засіб - мопед марки «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, рама № НОМЕР_2 , після чого у ОСОБА_1 та у невстановленої особи повторно виник умисел на заволодіння вищевказаним транспортним засобом. Після чого останні вступили в злочинну змову та попередньо домовились про спільне вчинення злочину та в загальних рисах обговорили план незаконного заволодіння транспортним засобом - мопедом «Musstang» моделі XY48Q - 1, розташованого поруч з під`їздом №2 будинку №25 по вул. Лєрмонтова в м. Марганець. На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1 зупинився у дворі будинку АДРЕСА_1 та, впевнившись, що ніхто зі сторонніх осіб за ним не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання 05.06.2018 року приблизно о 02:50 годині, знаходячись біля під`їзду №2 будинку №25 по вул. Лєрмонтова в м. Марганці Дніпропетровської області, підійшов до розміщеного навпроти вищевказаного під`їзду мопеда марки «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, рама № НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 та який перебував у володінні ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння даним транспортним засобом, ОСОБА_1 разом з невстановленою особою, тримаючи за кермо та заднє колесо, заблоковане тросом відкотили з місця його зберігання до території будинку АДРЕСА_5 де демонтували блокувальний трос та спробували завести вищевказаний транспортний засіб, але не змогли цього зробити, внаслідок чого ОСОБА_1 разом з невстановленою особою вирішили звернутись за допомогою до раніше їм знайомого ОСОБА_2 . Після цього, невстановлена особа, направилась до раніше знайомого їм ОСОБА_2 , який перебував в гостях у своєї знайомої за адресою: АДРЕСА_3 , а ОСОБА_1 залишився на місці стерегти раніше ними відкочений мопед марки «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску. В наступному невстановлена особа приблизно о 02:55 годині зустрівся з ОСОБА_7 та повідомив йому про обставини вчинення ним та ОСОБА_1 злочину та, що вони потребують його допомоги, щоб завести вказаний транспортний засіб, на що ОСОБА_2 надав свою згоду, та, таким чином, вступив у попередню змову на заволодіння вищевказаним транспортним засобом. На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_1 , дочекавшись ОСОБА_2 разом з невстановленою особою, які приїхали до будинку АДРЕСА_5 , де впевнившись, що ніхто зі сторонніх осіб за ним не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, 05.06.2018 року приблизно о 03:00 годині ОСОБА_2 шляхом поєднання проводів керма завів транспортний засіб, а саме мопед марки «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, з рамою № НОМЕР_2 , який зареєстровано на ім`я ОСОБА_5 та який перебував у володінні ОСОБА_6 , який попередньо був відкочений з місця його зберігання ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою та в подальшому, діючи всупереч волі власника, не маючи будь-якого права на керування, а також права на розпорядження вказаним транспортним засобом, порушуючи суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху механічного транспорту, передав керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 , який розпочав на ньому рух та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим заволодівши зазначеним транспортним засобом. Таким чином ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з невстановленою особою та ОСОБА_2 , незаконно заволоділи транспортам засобом, а саме мопедом марки «Mustang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, рама № НОМЕР_2 , належного ОСОБА_6 , вартістю 11000 грн. 00 коп.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

31.05.2018 року у нічний час приблизно о 23:10 годині в м. Марганці Дніпропетровської області ОСОБА_2 разом з невстановленою особою прийшли до своєї знайомої, а саме у квартиру АДРЕСА_3 , де в цей час перебував ОСОБА_1 та між якими в ході бесіди виник умисел на заволодіння транспортним засобом, після чого ОСОБА_2 вступив в злочинну змову з ОСОБА_1 та невстановленою особою, попередньо домовившись про спільне вчинення злочину та в загальних рисах обговорили план незаконного заволодіння транспортним засобом - скутером «НОNDA DIO 27» із приміщення гаражу, розташованого неподалік будинку АДРЕСА_4 . На виконання свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднаного з проникненням до приміщення за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 , діючи спільно з ОСОБА_1 та невстановленою особою, 31.05.2018 року приблизно о 23:30 годині прийшов до приміщення гаражу, розташованого неподалік будинку №5 по Східному кварталу в м. Марганці. Після чого, впевнившись, що ніхто зі сторонніх осіб за ним не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, знаходячись за вищевказаною адресою, використовуючи заздалегідь заготовлений для вказаних цілей предмет «фомку металеву», в той час, коли ОСОБА_1 стояв на вулиці та спостерігав за тим, щоб ніхто зі сторонніх осіб не бачив їх злочинних дій, відігнув ним одну стулку вхідних воріт гаражу, належного ОСОБА_4 , до якого через утворений отвір всередину проникла невстановлена особа, яка, відчинила вхідні ворота гаражу з середини, тим самим даючи змогу іншим учасникам кримінального правопорушення безперешкодно проникнути всередину гаражу. Після чого ОСОБА_2 виконуючи єдиний злочинний умисел, діючи всупереч волі власника, не маючи будь-якого права на керування, а також права на розпорядження вказаним транспортним засобом, порушуючи суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху механічного транспорту, ввімкнув двигун запалення вищевказаного скутера «НОNDA DIO 27» ключем, який знайшов в ємності для речей під сидінням скутеру та розпочав на ньому рух, після цього з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим заволодівши зазначеним транспортним засобом. Таким чином, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою особою незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме скутером марки «НОNDA DIO 27», 2016 року випуску, рамою № НОМЕР_1 , належним ОСОБА_4 , вартістю 4714 грн. 05 коп.

Крім того, 05.06.2018 року у нічний час, приблизно о 02:45 годині ОСОБА_2 перебував в гостях у своєї знайомої за адресою: АДРЕСА_3 , куди в цей час прийшла невстановлена особа, якою при зустрічі було запропоновано останньому допомогти завести транспортний засіб, який нею та ОСОБА_1 було помічено у дворі будинку АДРЕСА_1 , поруч з під`їздом №2 вищевказаного будинку, та відкочено з місця попереднього зберігання до території прилеглої до будинку №2 10-го кварталу в м. Марганці, а саме мопедом марки «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, рама № НОМЕР_2 , та таким чином, спільно заволодіти ним, на що ОСОБА_2 надав свою згоду та таким чином повторно вступив у попередню змову на заволодіння вищевказаним транспортним засобом. На виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_2 разом з невстановленою особою приїхав у двір будинку №2 10-го кварталу в м. Марганці Дніпропетровської області, де впевнившись, що ніхто зі сторонніх осіб за ним не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, 05.06.2018 року приблизно о 03:00 годині шляхом поєднання проводів керма завів транспортний засіб, а саме мопед марки «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, з рамою № НОМЕР_2 , який зареєстрований на ім`я ОСОБА_5 та який перебував у володінні ОСОБА_6 , який попередньо був відкочений з місця його зберігання ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою. Після чого, діючи всупереч волі власника, не маючи будь-якого права на керування, а також права на розпорядження вказаним транспортним засобом, порушуючи суспільні відносини, які забезпечують безпеку дорожнього руху механічного транспорту, передав керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 , який розпочав на ньому рух та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим заволодівши зазначеним транспортним засобом. Таким чином, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та невстановленою в ході проведення досудового слідства особою, незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме мопедом «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, рама № НОМЕР_2 , належним ОСОБА_6 , вартістю 11000 грн. 00 коп.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся.

Показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачені та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинувачених та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують їх особу, визнавши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже суд, допитавши обвинувачених, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують їх особу, приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, «поза розумним сумнівом» у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення, доведена повністю.

Умисні дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожного окремо, підлягають кваліфікації за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у приміщення.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття, визнання вини.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, визнання вини.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення був не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання, має міцні соціальні зв`язки, а саме дружину та дитину, враховуючи пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередить вчинення ним нових злочинів.

При цьому суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки як встановлено у судовому засіданні завдані кримінальним правопорушенням збитки відшкодовані у повному обсязі під час досудового розслідування шляхом повернення майна потерпілим, жодних матеріальних претензій потерпілі до обвинуваченого не мають, ні під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду цивільні позови потерпілими не заявлялись.

Підстав для застосування ст..69 КК України суд не вбачає.

Як встановлено судом ОСОБА_1 засуджений вироком Марганецького міського суду від 24.02.2020р. за ч.2 ст.185, ст..75, 76 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком 2 роки.

За таких обставин, остаточне поркарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами, передбаченими ч.4 ст..70 КК України, оскільки після постановлення вироку в справі встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17 кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК України, не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, того факту, що обвинувачений вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, що в силу ст. 66 КК України визнано судом обставинами, які пом`якшують покарання, приймаючи до уваги позитивну характеристику за місцем мешкання, відповідно до якої скарг від сусідів на ОСОБА_1 не надходило, а також прийнявши до уваги проявлені під виховним впливом судового процесу зміни в його особистості, що вказують на готовність винного до самоконтролю і правослухняної поведінки, на підставі чого суд вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання зі звільненням від такого згідно з ст. 75 КК України з іспитовим строком, поклавши на нього обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , у відповідності до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення був не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, і вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі, адже саме це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередить вчинення ним нових злочинів.

При цьому суд вважає за можливе не призначати додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, оскільки як встановлено у судовому засіданні завдані кримінальним правопорушенням збитки відшкодовані у повному обсязі під час досудового розслідування шляхом повернення майна потерпілим, жодних матеріальних претензій потерпілі до обвинуваченого не мають, ні під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду цивільні позови потерпілими не заявлялись.

Водночас клопотання обвинуваченого та захисника про застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 при призначенні покарання вимог ст..69 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.289 КК України, до задоволення не підлягає.

Так, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Разом з тим стороною захисту у судовому засіданні не обґрунтовано наявність обставин, які у своїй сукупності та з урахуванням особи винного істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Натомість наявність таких пом`якшуючих обставин як щире каяття та визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, які були встановлені судом, не впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину, а є лише суб`єктивним ставленням винного до вчиненого злочину, що свідчить про усвідомлення останнім протиправності свого діяння.

Як встановлено судом ОСОБА_2 засуджений вироком Марганецького міського суду від 24.02.2020р. за ч.2,3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, вирок Марганецького міського суду від 27.11.2018р. за ч.3 ст.185, 75 КК України, яким ОСОБА_2 засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік - ухвалено виконувати самостійно.

За таких обставин, остаточне покарання ОСОБА_2 слід призначити за правилами, передбаченими ч.4 ст..70 КК України, оскільки після постановлення вироку в справі встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

У зв`язку із наведеними вище обставинами підстав для застосування ст..75 КК України суд не вбачає.

Цивільні позови не заявлені.

Питання про речові докази по справі слід вирішити відповідно до ст..100 КПК України.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експертів підлягають стягненню солідарно з обвинувачених на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 31, 349, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 року більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3-річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов"язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.4 ст.70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 24.02.2020 року більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ст..72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання період тримання під вартою з 30 січня 2019р. по 10 липня 2019р. включно.

Вирок Марганецького міського суду від 27.11.2018р. за ч.3 ст.185, 75 КК України, яким ОСОБА_2 засуджено до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік - виконувати самостійно.

Згідно ст. 124 ч. 2 КПК України стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 2288 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень) 00 коп.

Речові докази по справі: - мопед «Musstang» моделі XY48Q - 1, 2008 року випуску, рама № НОМЕР_2 після набрання вироком законної сили залишити потерпілому ОСОБА_6 , - скутер «НОNDA DIO 27» - залишити потерпілому ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.

За правилами, встановленими ч. 2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова