Рішення № 95946937, 05.03.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7425/20

№ провадження 2/208/828/21

РІШЕННЯ

Іменем України

05 березня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., при секретареві Грищенко О.Л.,

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 ,

-відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

в с т а н о в и в:

I.Стислий викладпозиціїпозивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Позивач, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» на його користь 45 800, 34 грн. заборгованість по заробітній платі та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 20 вересня 2018 року він працював оператором - екстракторником на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Солома». До квітня 2020 року заробітна плата перераховувалась відносно стабільно, але надалі заробітна плата припинилась виплачуватись. Невиплата заробітної плати спонукала його до звільнення, 12 жовтня 2020 року він звільнився за власним бажанням. На час його звільнення заборгованість по заробітній платі складає 45 800, 34 грн., а саме: заборгованість по заробітній платі станом на 01.10.2020 р. - 16 753,88 грн.; компенсація за невикористані відпуски - 8 582, 08 грн.; вихідної допомоги при звільненні - 29 216, 88 грн.

II. Заяви, клопотання позивача, відповідача.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» в судове засідання не з`явився, причини не явки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

III. Процесуальні дії по справі.

05 жовтня 2020 р. ухвалою суду позовна заява залишалась без руху.

28 грудня 2020 р. ухвалою суд відкрито провадження по справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 20 вересня 2018 року по 12 жовтня 2020 року працював на підприємстві відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» на посаді оператора - екстракторника, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 (а.с.8).

Судом встановлено, що згідно розрахункового листа за жовтень 2020 р. борг підприємства перед позивачем становить в розмірі 45 800, 34 грн. (а.с.9), тобто на день звільнення є заборгованість відповідача перед позивачем.

V. Норми права, якізастосовує суд, мотивиїхзастосування.

Згідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений строк виплатити неоспорювану ним суму.

Крім того, відповідно до ч.5 п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року за № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

VI. Висновки суду.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскільки відповідачем не був проведений кінцевий розрахунок при звільненні позивача, відповідно до положень ст.116 КЗпП України з вини відповідача, тому вимоги позивача щодо стягнення 45 800, 34 грн. - невиплаченої заробітної плати, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» із відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 гривень на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 116, 117 КЗпП України ст.ст. 7, 19, 175, 268, 272, 273, 280, 284, 289, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» про стягнення заборгованості із заробітної плати, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА», (юридична адреса: м. Верховцеве, вул. Нова, 50А, ЄДРПОУ 36933660) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 :

-45 800 (сорок п`ять тисяч вісімсот) грн. 34 коп. - невиплачена заробітна плата;

-908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. - судовий збір.

Усього: 46 708 (сорок шість тисяч сімсот вісім) грн. 34 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя Похваліта С. М.