Вирок № 95946831, 01.04.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/56/21

Провадження № 1-кп/209/185/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м.Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Замкової Я.В.,

за участі секретаря – Погрібної О.В.,

прокурора - Бразалука О.О.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020045790000222 від 16.11.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий,

- 09.12.2014 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ст. 310 ч. 1 КК України, у вигляді штрафу у 1700 грн.;

- 26.11.2019 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 190 ч. 1 КК України, у вигляді штрафу 850 грн. (штраф сплачений 13.02.2020 року);

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи неодноразово судимий, останній раз 26.11.2019 року за ст. 190 ч.1 КК України Петриківським районним судом Дніпропетровської області, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

Так, 19.10.2020 року, приблизно о 04.00 годин (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 , знаходячись за згодою власника в квартирі потерпілої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_1 , у спальній кімнаті на ліжку побачив золотий ланцюжок 585 проби, вагою 9,61 грами, після чого у ОСОБА_1 , виник раптовий, злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна - майна ОСОБА_2 , а саме золотого ланцюжка 585 проби, вагою 9,61 грами, який знаходився на ліжку у спальні в квартирі за вищевказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , 19.10.2020 року, приблизно о 04.00 годин (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), знаходячись за згодою власника в квартирі потерпілої ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , скориставшись тим що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправний характер своїх дій, та те що він своїми діями скоїть безоплатне вилучення чужого майна, яке йому не належить, ОСОБА_1 , таємно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав золотий ланцюжок 585 проби, вагою 9,61 грами, який знаходився на ліжку у спальній кімнаті в квартирі за вищевказаною адресою, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 , матеріальної шкоди, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4903-20 від 16.12.2020 року на суму 10 571,00 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 , з місця злочину пішов, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснювалося право на захист, однак від допомоги захисника (адвоката) він відмовився, оскільки може захистити себе самостійно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та пояснив, що 19.10.2020 року знаходячись вдома у ОСОБА_3 побачив у неї в спальній кімнаті на ліжку золотий ланцюжок та викрав його. Після цього здав його до ломбарду. До вчиненого злочину ставиться погано, кається в скоєному.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась про день та час проведення судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила суд провести судове засідання без її участі. За спільною згодою учасників справи судом ухвалено про можливість розглянути кримінальне провадження без її участі. В судовому засіданні 30.03.2021 року просила не позбавляти волі обвинуваченого та розглядати справу за спрощеною процедурою, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом" знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину доведена у повному обсязі і його умисні дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, відшкодував шкоду потерпілій шляхом повернення майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України (абз.17), ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної Дніпровським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» відносно обвинуваченого ОСОБА_1 від 01 березня 2021 року вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній, тому орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на правопорушника обов`язків передбачених п. 3 ч. 3 ст. 76 КК України.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів необхідним та достатнім є призначення покарання без ізоляції його від суспільства, тобто він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням, згідно ст.75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання забезпечить функцію виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №4903-20 від 16.12.2020 в розмірі 326 грн. 88 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст. 124 ч.2 КПК України.

Долю речових доказів, вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 /два/ роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 2 /два/ роки.

На підставі ч. 1 п. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово товарознавчої експертизи в розмірі 326 гривні 88 копійок.

Речовий доказ по справі – ланцюжок із жовтого металу, плетіння «Якорне», 585 проба, довжиною 48,5 мм, ширина одного звена ланцюжка 2 мм, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні № 12020045790000222, який переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , повернути за належністю потерпілій ОСОБА_3 .

Речовий доказ по справі – DVD-R диск «Verbatim» DVD-R 16 X DATA\VIDEO 4.7 GB\120 min, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12020045790000222 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ по справі – договір фінансового кредиту DNZ 11/79177\0/13254 наданий ломбардом «Гарант», що знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12020045790000222 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: Я.В. Замкова