Ухвала суду № 95943831, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 березня 2021 року м. Київ № 640/8188/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи

ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора,

Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 01011, місто Київ, вулиця Різницька, будинок 13/15, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі по тексту - відповідач 2), адреса: АДРЕСА_2 , в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора №138дп-20 від 09 липня 2020 року «Про накладення на начальника Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та на прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення», яким притягнуто начальника Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 до дсциплінарної відповідальності та накладено на них дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури щодо ОСОБА_1 .

Підставою позову позивач вказує порушення суб`єктом владних повноважень прав внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Позивачем на виконання вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України одночасно в позовній заяві зазначено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

В обгрунтування цього клопотання позивач послався на те, що на те, що 22 березня 2021 року в підготовчому засіданні у справі №640/18319/20 було заявлено клопотання про залучення ОСОБА_1 в якості співпозивача, однак судом відмовлено у задоволенні такого клопотання з посиланням на те, що останній не позбавлений права та можливості звернутись до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Більш того, у позовній заяві зазначено, що копію оскаржуваного рішення позивач отримав поштою 22 липня 2020 року.

З урахуванням викладеного позивач просив поновити строки звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Так, відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визначення причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у заяві про поновлення строку звернення до суду причин, підтверджених відповідними засобами доказування та доданими до них матеріалами.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Так, зі змісту доданої до позовної заяви ухвали суду від 22 березня 2021 року у справі №640/18319/20 за позовом ОСОБА_2 до Полтавської обласної прокуратури, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 09 липня 2020 року №138 дп-20, визнання протиправним та скасування наказу від 03 серпня 2020 року №546к, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вбачається, що «…Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 09.03.2021 від представника позивача та третьої особи надійшла заява про заміну неналежної сторони.

В обгрунтування поданого клопотання представник позивача та третьої особи зазначив про те, що під час подання адміністративного позову через підсистему "Електронний суд" представник позивача адвокат Руслан Павелко не мав технічної можливості подати вказаний адміністративний позов одночасно від двох позивачів ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ), через відсутність такої функції в підсистемі "Електронний суд", а тому, саме через це ОСОБА_1 вступив у справу як третя особа, хоча наразі він є самостійним співпозивачем, оскільки він має окрему вимогу до відповідачів, а саме, визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 138 дп-20 від 09.07.2020 "Про накладення на начальника Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та на прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення", яким притягнуто начальника Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_2 та прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на них дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури, щодо ОСОБА_3 .

Представник позивача та третьої особи вважає, що подальше перебування ОСОБА_3 в дані справі в якості третьої особи на предмет спору на стороні позивача є порушенням прав останнього на судовий захист, а тому просить суд постановити ухвалу, якою замінити третю особу ОСОБА_1 на позивача (співпозивача) ОСОБА_1 в справі №640/18319/20….»

Тобто, підставою для залучення у якості співпозивача у справі №640/18319/20 ОСОБА_1 зазначив відсутність у представника позивача технічної можливості подати позов одночасно від двох позивачів, тому він був залучений до участі у справі у якості третьої особи, проте, на теперішній час він має самостійні позовні вимоги до відповідачів.

Слід зауважити, що технічна неможливість звернення до адміністративного суду через систему «Електронний суд» представника особи не свідчить про відсутність реальної можливості звернутись до адміністративного суду особі особисто, або направити позовну заяву засобами поштового зв`язку, або направити самостійно позовну заяву через систему «Електронний суд», як і не свідчить про наявність об`єктивних непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав.

Тобто, відсутність у представника позивача технічної можливості подати вказаний адміністративний позов одночасно від двох позивачів не є поважною причиною для звернення до адміністративного суду з цим позовом з пропуском строку для такого звернення, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для визнання їх поважними.

Більш того, слід зауважити, що позивач отримав копію оскаржуваного рішення 22 липня 2020 року, про що він зазначив у своїй позовній заяві, тобто, строк звернення до суду з цим позовом сплинув 22 серпня 2020 року, в свою чергу, відповідно до відомостей з діловодства спеціалізованого суду ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом (справа №640/18319/20) 10 серпня 2020 року, а клопотання про залучення до участі у справі в якості співпозивача ОСОБА_1 подав до суду лише 09 березня 2021 року, тобто, через 6 місяців 17 днів після спливу строку звернення до суду з цим позовом.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем у заяві про поновлення строку для звернення до суду, визнаються судом неповажними, у зв`язку з чим, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску, в якій слід зазначити інші підстави для визнання причин пропуску строку поважними.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки, з урахуванням положень статей 122,123 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску, в якій зазначити інші підстави, з яких він просить поновити пропущений строк.

Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута їм відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулись із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.Ю. Гарник