Рішення № 95943826, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 826/19626/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомМіністерства економічного розвитку і торгівлі УкраїнидоLirtavis Enterprises,третя особа:Державна фіскальна служба Українипропродовження дії спеціальної санкції, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - позивач, Мінекономрозвитку) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Lirtavis Enterprises (далі по тексту - відповідач), у якому просило продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземного суб`єкта господарської діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року до відповідача на термін до усунення відповідачем порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів від 15 серпня 2014 року №ЕХР5082014, від 10 вересня 2014 року №ЕХР100914-1, від 02 жовтня 2014 року №ЕХР4-1, укладеного із суб`єктом господарювання України ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 44 801 669,86 дол. США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» продовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. ДФС України надало лист, в якому повідомило, що відповідачем не усунуто порушення законодавчо встановлених строків розрахунків, тому необхідно продовжити дію спеціальної санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/19626/16, закінчено підготовче засідання та призначено розгляд справи.

На підставі розпорядження про повторний автоматзований розподіл від 10 жовтня 2017 року №4566 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2017 року визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду судової справи №826/19626/16 та вказану справу 20 жовтня 2017 року передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року адміністративну справу №826/19626/16 прийнято до провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДФС України та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року повідомлено учасників процесу про оголошення перерви у судовому засіданні в адміністративній справі №826/19626/16 та витребувано у ДФС України інформацію щодо існування станом на день розгляду справи обставин, що слугували підставою для звернення до Мінекономрозвитку з листом від 02 листопада 2015 року №25271/5/99-99-22-05-02-16 з поданням щодо застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності, застосованої до іноземного суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності на території України «Lirtavis Enterprises».

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його у новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частин першої, другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України в чинній редакції, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Пунктом 6 частини шостої цієї ж статті Кодексу встановлено, що інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відносяться до справ незначної складності.

За змістом пункту 4 частини дев`ятої статті 171 Кодексу, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Оскільки провадження у цій справі було відкрито до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в новій редакції, суд здійснює розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано.

У судовому засіданні 22 жовтня 2018 року представник позивача та представник третьої особи підтримали позовні вимоги; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 12 листопада 2015 року №25271/5/99-99-22-05-02-16 ДФС України звернулося до Мінекономрозвитку відповідно до спільної постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26 грудня 1995 року №1044 «Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю» з пропозицією застосувати спеціальні санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до 96 українських суб`єктів господарської діяльності, у яких за результатами проведених перевірок встановлено наявність простроченої дебіторської заборгованості за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, та 7- іноземних суб`єктів господарської діяльності, серед яких Lirtavis Enterprises.

Наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року №146 відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі подань ДФС України за порушення пов`язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу, зокрема і до відповідача.

Листом від 08 червня 2016 року №9851/5/99-99-14-06-16 «Про надання пропозицій» за наслідками розгляду листа Мінекономрозвитку від 10 травня 2016 року №4102-11/13470-03 щодо доцільності скасування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» повідомлено, що актом перевірки ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» від 17 липня 2015 року №189/26-55-22-04/37243279 встановлено ненадходження валютної виручки від компанії Lirtavis Enterprises (Кіпр) по контрактах на загальну суму 44801669,86 дол.США, крім того, згідно повідомлення ПАТ «Державний Експортно-імпортний банк» від 09 листопада 2015 року №153-02/4477 про порушення товариством строків розрахунків за експортними контрактами, на сьогодні дебіторську заборгованість не погашено. У зв`язку із зазначеним запропоновано продовжити дію спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до компанії Lirtavis Enterprises наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року №146.

Листом від 10 травня 2016 року №4102-11/13470-03 відповідач звернувся до ДФС України з проханням висловити позицію щодо доцільності скасування дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності або продовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності -до зазначених у додатках до цього листа суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, серед яких, зокрема і відповідач.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що за порушення цього або пов`язаних з ним законів України до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності своїх обов`язків згідно з цим або пов`язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб`єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб`єктами цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов`язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частина друга статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб`єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено, що до відповідача наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року №146 відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», на підставі подань ДФС України за порушення пов`язаних із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме статей 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності, зазначених у додатку до цього наказу, зокрема і до відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, іде не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації») продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті» Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Національного банку України установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статті 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно частин шостої - восьмої статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов`язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб`єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.9 Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52, на підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю за зовнішньоекономічною діяльністю разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом правового захисту інтересів Міністерства в судових та інших органах готують відповідну позовну заяву до суду.

Листом від 08 червня 2016 року №9851/5/99-99-14-06-16 «Про надання пропозицій» за наслідками розгляду листа Мінекономрозвитку від 10 травня 2016 року №4102-11/13470-03 щодо доцільності скасування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» повідомлено, що актом перевірки ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація» від 17 липня 2015 року №189/26-55-22-04/37243279 встановлено ненадходження валютної виручки від компанії Lirtavis Enterprises (Кіпр) по контрактах на загальну суму 44801669,86 дол.США, крім того, згідно повідомлення ПАТ «Державний Експортно-імпортний банк» від 09 листопада 2015 року №153-02/4477 про порушення товариством строків розрахунків за експортними контрактами, на сьогодні дебіторську заборгованість не погашено. У зв`язку із зазначеним запропоновано продовжити дію спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до компанії Lirtavis Enterprises наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року №146.

Станом на день вирішення спору доказів усунення порушень вимог статті 1 Закону №185/94-ВР відповідачем до суду не надано.

При цьому, як зазначено у поясненнях ДФС України, у відповідача наявна прострочена дебіторська заборгованість в межах спірних відносин; Lirtavis Enterprises до Офісу ВПП ДФС не звертався з проханням щодо скасування спеціальної санкції.

Відповідно до частини дев`ятої статті 37 Закону № 959-XII, при прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземного суб`єкта господарської діяльності, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року №146 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб`єктів господарської діяльності» Lirtavis Enterprises на термін до усунення Lirtavis Enterprises порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме до погашення простроченої дебіторської заборгованості.

Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення як таких, що знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час судового розгляду справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягується виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертизи.

Оскільки відсутності витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 3, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити повністю.

2. Продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземного суб`єкта господарської діяльності Lirtavis Enterprises, яка застосована наказом Мінекономрозвитку від 02 лютого 2016 року до відповідача на термін до усунення Lirtavis Enterprises порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні експортних контрактів від 15 серпня 2014 року №ЕХР5082014, від 10 вересня 2014 року №ЕХР100914-1, від 02 жовтня 2014 року №ЕХР4-1, укладеного із суб`єктом господарювання України ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 44 801 669,86 доларів США.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статті 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Позивач - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (код ЄДРПОУ 37508595; адреса: 01007, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2);

Відповідач - Lirtavis Enterprises (код ЄДРПОУ не відомий; адреса: Кіпр, Kyriakou Masti, Liliana BLDG 10, 2ND Floor-Flat/Offica 203, Agioi Omologites, Nicosia, 1082);

Третя особа - Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197; адреса: 04655, м. Київ, вул. Львівська площа, буд. 8).

Суддя Н.А. Добрівська