Ухвала суду № 95943235, 01.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

01 квітня 2021 року справа № 580/3060/20 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про направлення до Верховного Суду звернення для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності законів, що підлягають застосуванню в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

06 серпня 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538), в якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.04.2020 про відмову позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років;

2) зобов`язати відповідача здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці прокуратури Черкаської області від 20.03.2020 №18/342 вих.20 без обмеження її максимального розміру;

3) зобов`язати відповідача виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії.

Додатково просив направити до Верховного Суду звернення для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності ч.1 ст.2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” та абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697- VIІ “Про прокуратуру”.

Ознайомившись із матеріалами позову, оцінивши доводи клопотання, суд дійшов висновку про його необгрунтованість з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 20.03.2020 №2136-VIII (далі – ЗУ №2136-VIII) конституційним поданням є подане до Суду письмове клопотання щодо: 1) визнання акта (його окремих положень) неконституційним; 2) офіційного тлумачення Конституції України.

Згідно з ч.2. ст.51 у конституційному поданні зазначаються:

1) суб`єкт права на конституційне подання;

2) відомості про представника суб`єкта права на конституційне подання;

3) документи і матеріали, на які посилається суб`єкт права на конституційне подання, із зазначенням повного найменування, номера, дати ухвалення, джерела офіційного видання акта;

4) перелік документів і матеріалів, що додаються.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.51 ЗУ №2136-VIII у конституційному поданні щодо конституційності акта (його окремих положень) зазначаються акт (його конкретні положення), що належить перевірити на відповідність Конституції України, та конкретні положення Конституції України, на відповідність яким належить перевірити акт (його окремі положення), а також обґрунтування тверджень щодо неконституційності акта (його окремих положень). У конституційному поданні щодо офіційного тлумачення Конституції України зазначаються конкретні положення Конституції України, які потребують офіційного тлумачення, та обґрунтування підстав, які спричинили потребу в тлумаченні.

Згідно з ч.1 ст.52 ЗУ №2136-VIII відповідно до Конституції України суб`єктами права на конституційне подання є: Президент України, щонайменше сорок п`ять народних депутатів України, Верховний Суд, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч.1 ст.53 ЗУ №2136-VIII конституційним зверненням є подане до Суду письмове клопотання про надання висновку щодо:

1) відповідності Конституції України чинного міжнародного договору України або міжнародного договору, що вноситься до Верховної Ради України для надання згоди на його обов`язковість;

2) відповідності Конституції України (конституційності) питань, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту;

4) відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України;

5) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України;

6) відповідності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції України та законам України.

Згідно з ч.1 ст.54 ЗУ №2136-VIII суб`єктами права на конституційне звернення є:

1) Президент України - за пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статей 137, 151 Конституції України;

2) Верховна Рада України - за пунктами 3, 4, 5 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає з пункту 28 частини першої статті 85, статей 151, 159 Конституції України;

3) Кабінет Міністрів України - за пунктом 1 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статті 151 Конституції України;

4) щонайменше сорок п`ять народних депутатів України - за пунктами 1, 2 частини першої статті 53 цього Закону, що випливає із статті 151 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Частиною четвертою вказаної статті КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.

Тобто, звернення до Верховного Суду щодо необхідності внесення подання до Конституційного Суду України з приводу конституційності закону відбувається після ухвалення судом рішення по суті.

Підстави для сумнівів у конституційності Закону України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” та абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697- VIІ “Про прокуратуру” не обгрунтовані та не доведені.

Тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання позивача.

Керуючись ст. ст.2-20, 44, 72-80, 259-263, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про направлення до Верховного Суду звернення для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності ч.1 ст.2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” та абз.6 ч.15 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697- VIІ “Про прокуратуру", що підлягають застосуванню в адміністративній справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Копії ухвали направити учасникам спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Тимошенко