Ухвала суду № 95942806, 01.04.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

01 квітня 2021 року справа № 520/3024/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденко А.В., розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду і питання виконання відповідачем вимог суду про подання доказів у справі за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник) до Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 9951; далі за текстом - Військова частина) про: 1) визнання протиправною бездіяльності Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9951) у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30.03.2017 року по 29.01.2021 року; 2) зобов`язання Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9951) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.03.2017 року по 29.01.2021 року включно; 3) зобов`язання Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9951) подати протягом місяця, з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України,-

встановив:

Позивач у порядку адміністративного судочинства сформулював вимоги про: 1) визнання протиправною бездіяльності Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9951) у нездійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30.03.2017 року по 29.01.2021 року; 2) зобов`язання Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9951) здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30.03.2017 року по 29.01.2021 року включно; 3) зобов`язання Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 9951) подати протягом місяця, з дня набрання рішенням законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що затримка розрахунку при звільненні зумовлює виникнення обов`ку виплатити компенсацію середнього заробітку у порядку ст.117 Кодексу законів про працю України.

Відповідач з поданим позовом не погодився і аргументуючи незгоду зазначив, що між Військовою частиною та громадянином не виникло трудових відносин, а підстави для поширення на відносини з приводу проходження військової служби положень КЗпП України - відсутні. Наголошував, що заявник невчасно звернувся до суду, пропустивши строк в один місяць від календарної дати проведення платежу.

Вирішуючи питання дотримання заявником процесуального строку звернення до суду, суд виходить із приписів ч.5 ст.122 КАС України, де указано, що у спірних правовідносинах строк звернення до суду складає один місяць.

За твердженням заявника з 15.03.1995р. по 30.03.2017р. тривала військова служба у Лавах Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника Загону від 30.03.2017р. заявник на підставі п.п. «ї» п.1 ч.8 ст.26 Закону України «Про військову службу і військовий обов”язок» був звільнений з військової служби, виключений із списків Військової частини, знятий з усіх видів забезпечення.

Показник обчисленої Загоном вислуги років заявника склав – 35р. 01м. 27 днів.

З 31.03.2021р. заявник знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області у якості пенсіонера за вислугою років по лінії Адміністрації Державної прикордонної служби України і отримує відповідну пенсію.

Не погодившись із повною проведених Загоном розрахунків при звільненні заявник ініціював низку судових спорів.

Так, у межах справи №820/1784/17 заявник оскаржував правильність обчислення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні і постановою Верховного Суду від 14.07.2020р. позов заявника було задоволено частково.

Учасниками справи не подано до суду доказів відносно календарної дати проведення платежу на виконання рішення суду у справі №820/1784/17.

У межах справи №520/3702/19 заявник оскаржував правильність обчислення та виплати індексації грошового забезпечення за період 01.01.2015р.-30.03.2017р. і рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2019р. позов заявника було задоволено, унаслідок чого Загоном 16.08.2019р. було складено платіжне доручення про проведення на користь заявника грошового платежу у розмірі 22.832,27грн.

У межах справи №520/13971/19 заявник оскаржував правильність обчислення та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення за період 01.01.2015р.-30.03.2017р. і рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020р. позов заявника було задоволено, унаслідок чого Загоном 27.11.2020р. проведено на користь заявника платіж у розмірі 181,91грн., а 29.01.2021р. проведено на користь заявника платіж у розмірі 6.986,36грн.

До суду із вимогою про здійснення нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки у розрахунку при звільненні у межах справи №520/3024/21 заявник звернувся 25.02.2021р.

При цьому, заявник стверджує, що звернення до суду у даному випадку розпочав перебіг від 29.01.2021р. як календарної дати проведення останнього платежу із компенсації втрати частини доходів унаслідок несвоєчасної виплати індексації грошового забезпечення за період 01.01.2015р.-30.03.2017р.

Натомість, відповідач стверджує, що у даному випадку строк слід обраховувати від дати останньої виплати суми, котра є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, а саме: індексації грошового забезпечення, подія чого мала місце 16.08.2020р.

Суд відзначає, що згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

За правилом ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Таким чином, індексація грошового забезпечення структурно входить до складу грошового забезпечення.

Водночас із цим, запроваджена Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом, тобто за своєю правовою суттю не є винагородою за виконану роботу (не є оплатою праці/служби).

Тому цей платіж не може бути кваліфікований у якості грошового забезпечення.

Відтак, у спірних правовідносинах має місце випадок несвоєчасного звернення заявника до суду.

Дана обставина згідно з ст.123 та ч.13 ст.171 КАС України зумовлює постановлення ухвали про залишення позову без руху і надання позивачу часу для подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Вирішуючи питання про виконання відповідачем ухвали суду від 01.03.2021р. про прийняття позову до розгляду в частині надання витребуваних доказів, суд відмічає, що Військовою частиною у тексті процесуальних документів не висвітлено обставин та не подано доказів про середньоденне грошове забезпечення заявника.

Ці докази слід витребувати повторно, сповістивши відповідача про те, що не виконання цієї вимоги суду без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у порядку ст.149 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 72-77, 80, 122, 123, 160, 161, ч.13 ст.171, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1.Позов залишити без руху.

2.Надати позивачу строк у 10 днів від дати отримання цієї ухвали для подання до суду юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

3.Роз`яснити, що неподання цієї заяви або визнання судом неповажними причин пропуску строку до звернення до суду призводить до виникнення правових підстав для прийняття рішення про залишення позову без розгляду у порядку ч.15 ст.171 КАС України.

4.Витребувати у відповідача докази про середньоденне грошове забезпечення заявника.

5.Роз"яснити, що не виконання вимоги суду про подання доказів призводить до виникнення правових підстав для прийняття рішення з приводу застосування заходів процесуального примусу у порядку ст.149 КАС України.

6.Роз`яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання; оскарженню не підлягає.

Суддя Сліденко А.В.