Ухвала суду № 95942780, 31.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у звільненні сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

31 березня 2021 р. Справа № 520/4297/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління ДПС у Харківській області, Управління праці та захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушеннями вимог ст. 161, ст. 160 КАС України, з наступних підстав.

Згідно з 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 6 вимог немайнового характеру (визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії) та 2 вимоги майнового характеру (стягнення матеріальної та моральної шкоди).

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, абз.2 ч.3 ст.6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суддя зазначає, що при обрахуванні належної суми судового збору в рамках даного позову, було враховано Постанову Пленуму ВАС України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", якою визначено, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, суддя зазначає, що заявлені вимоги немайнового характеру є пов`язаними.

В свою чергу, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: з 1 січня 2020 року - 2102,00 грн., за подання даного адміністративного позову розмір судового збору складає 2896,16 грн. (908,00+1988,16).

З матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, вбачається, що останнім не надано доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому чинним законодавством.

Водночас, позивачем разом з позовом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування останнього вказано на неможливість сплати судового збору через скрутний матеріальний стан, обумовлений тим що позивач не має доходу та знаходиться у тяжкому фінансовому стані.

Дослідивши заявлене клопотання та перевіривши матеріали справи, суддя встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У свою чергу, у розумінні приписів ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити (звільнити) сплату судового збору.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, в Пленумі Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” вказано, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) .

Слід зазначити, що позивачем на підтвердження клопотання надано до суду довідку пенсійного органу про неотримання ним пенсії, індивідуальні відомості про застраховану особу за 2011-2016 роки про відсутність сплати страхових внесків за вказаний період та відомості пенсійного органу про відсутність доходів за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року.

При цьому, позивачем не надано доказів того, що він не має доходів від здійснення ним будь-якої трудової діяльності, а надані ним індивідуальні відомості про застраховану особу про відсутність сплати страхових внесків стосуються періоду 2011-2016 років, хоча до суду з даним позовом він звернувся у березні 2021 року.

Таким чином, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні відносини виникли з приводу відмови в призначенні позивачу пенсії за віком.

Суд відмічає, що питання призначення пенсій особам, що підпадають під дію Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відноситься до компетенції пенсійних органів.

В свою чергу, позивачем визначено в якості відповідачів, поміж пенсійного органу, Головне управління ДПС у Харківській області, Управління праці та захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, Державну казначейську службу України, проте, позовних вимог до вказаних відповідачів не заявлено.

Крім того, зміст позовних вимог не відповідає встановленим ст. 245 КАС України повноваженням суду при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Таким чином, заявлені позовні вимоги щодо визнання позивача як особу який має належний пенсійний, трудовий стаж; визнання суму 5232 грн. як показник розміру щомісячної виплати з 16.08.2019 року позивачу щомісячної пенсії за віком, не відповідають наданим ст. 245 КАС України повноваженням суду при вирішенні справи.

Крім того, позовні вимоги про скасування додатку - 13 не відповідають положенням ст.5 КАС України, оскільки вказаний додаток не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України.

Окрім цього, позовні вимоги стосовно зобов`язання пенсійний орган виплачувати позивачу щомісячну пенсію за віком у визначеній законодавством сумі, є дискреційними повноваженнями відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність з встановленими ст. 245 КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи.

Також, в порушення п. 5 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не надано доказів завдання відповідачами матеріальної та моральної шкоди та не надано доказів в підтвердження заявлених сум, тобто їх співмірність.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем оскаржується рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.11.2019 року №69.

При цьому, позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, але не надано жодних доказів в обґрунтування поважності пропуску вказаного строку.

Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду:

- уточнення позовних вимог, а саме зазначити позовні вимоги до відповідачів - Головного управління ДПС у Харківській області, Управління праці та захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, Державної казначейської служби України;

- привести свої позовні вимоги у відповідність з встановленими ст. 245 КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи;

- оригінал квитанції щодо сплати судового збору, сплативши 2896,16 грн., або у розмірі відповідно до уточнених позовних вимог (в разі їх надання);

- докази завдання відповідачем матеріально та моральної шкоди та докази в підтвердження заявлених сум, тобто їх співмірність;

- докази поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.11.2019 року №69.

Керуючись ст. ст. 160,161,169, 248,256 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позов залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з моменту отримання ухвали.

Повідомити позивачу про необхідність виправити зазначені недоліки адміністративної позовної заяви. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Заічко О.В.