Рішення № 95942726, 01.04.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/865/21

01 квітня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення йому з 26.08.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 21.06.1987, що складає 1 рік 10 місяців 26 днів, час роботи на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993, що складає 6 місяців 17 днів, та період проходження строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982, що складає 2 роки 14 днів, та щодо призначення (перерахунку) з 26.08.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 50 відсотків відповідно до довідки Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2020 №01-17/221/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати йому до стажу роботи, що дає судді право на відставку, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 21.06.1987, що складає 1 рік 10 місяців 26 днів, час роботи на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993, що складає 6 місяців 17 днів, та період проходження строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982, що складає 2 роки 14 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці з 26.08.2020 у розмірі 84 % відповідно до довідки про суддівську винагороду Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2020 №01-17/221/2020, із урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 28.08.2020 подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву про призначення довічного грошового утримання судді у відставці та відповідні документи, серед яких розрахунок стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, від 25.08.2020, проведений Тернопільським апеляційним судом. Згідно цього розрахунку стаж, який дає право на відставку та утримання щомісячного довічного грошового утримання, складає 37 років 01 місяць 11 днів. З урахуванням цього стажу, розмір щомісячного довічного грошового утримання має складати 84 % заробітної плати працюючого судді.

Однак при обчисленні розміру довічного грошового утримання, відповідачем не враховано весь стаж роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного грошового утримання судді, а саме: половину строку навчання в Свердловському юридичному інституті (1 рік 10 місяців 26 днів); період роботи провідним консультантом управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації (6 місяців 17 днів) та період проходження строкової військової служби (2 роки 14 днів).

На думку позивача, такі дії органу Пенсійного фонду суперечить вимогам законодавства щодо порядку визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до норм, які діяли на день призначення особи суддею. Позивач вказує на протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській щодо незарахування до його стажу роботи на посаді судді вказаних періодів та помилковим визначенням у зв`язку з цим розміру довічного грошового утримання. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідачем 16.03.2021 у строк, встановлений судом, подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.32-33), у якому зазначено, що суддівський стаж ОСОБА_1 становить 32 роки 6 місяців 21 день, що дає право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 74% суддівської винагороди судді (50 відсотків + 2 відсотки за кожний рік понад 20). Стаж роботи на посаді судді позивача визначався відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ. Відповідно до вимог вказаної норми відсутні підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду проходження строкової військової служби, періоду навчання у вищому навчальному закладі та періоду роботи в Управлінні Тернопільської обласної державної адміністрації. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

На переконання відповідача, підстави для здійснення ОСОБА_1 перерахунку стажу та відповідно щомісячного довічного грошового утримання відсутні, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на позов, суд встановив такі обставини.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.08.2020 №2439/0/15-20 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Тернопільського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с.5).

Наказом голови Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2020 №156-к/тр визначено припинити трудові відносини ОСОБА_1 з Тернопільським апеляційним судом та відрахувати його зі штату Тернопільського апеляційного суду 25.08.2020 (а.с.6).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 26.08.2020 в розмірі 74% суддівської винагороди працюючого судді (а.с.39).

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що органом Пенсійного фонду до його страхового стажу включено такі періоди:

з 15.05.1982 по 28.05.1982 військова служба,

з 01.09.1983 по 21.06.1987 навчання у вищому навчальному закладі,

з 22.06.1987 по 12.10.1992 перебування на посаді судді,

з 16.10.1992 по 02.05.1993 робота в управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації,

з 03.05.1993 по 31.07.2020 перебування на посаді судді,

а всього 38 років 11 місяців 13 днів.

До спеціального стажу, що дає право на щомісячне грошове утримання судді, включено лише період перебування на посаді судді, що разом складає 32 роки 6 місяців 21 день (а.с.40).

Позивач вважає, що при розрахунку стажу роботи на посаді судді та обчисленні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно не враховано до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби та роботу в управлінні юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації, половину періоду навчання на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 137 Закону №1402-VIIІ визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 24 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Так, до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі Закон №2862-XII).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» №584/95 від 10.07.1995 передбачено зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, крім стажу трудової діяльності, визначеної в частині четвертій статті 43 Закону України «Про статус суддів» половини строку навчання на денному відділенні у вищих юридичних закладах та періоду проходження строкової військової служби.

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Таким чином, суд зазначає, що вказаними вище положеннями в сукупності було чітко передбачено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується період проходження строкової військової служби, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, а також час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.

Вказані висновки узгоджуються із позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 06.07.2016 №П/800/426/14 та постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 127/20301/17, від 06.03.2018 у справі № 308/6953/17, від 20.03.2018 у справі № 520/5814/17, від 22.03.2018 року справа № 520/5412/17, від 22.05.2018 у справі № 490/1719/17, від 12.07.2019 у справі №404/5988/17 та від 31.10.2019 №766/17221/16-а, від 15.01.2020 у справі №683/600/17, від 29.04.2020 у справі №426/12415/16-а.

Судом встановлено, що органом Пенсійного фонду до стажу роботи позивача на посаді судді зараховано виключно такі періоди роботи:

з 22.06.1987 по 12.10.1992 на посаді народного судді і голови Мещовського районного народного суду Калузької області (Російська Федерація);

з 03.05.1993 по 26.08.2001 на посаді судді Тернопільського обласного суду;

з 27.08.2001 по 01.10.2018 на посаді судді Апеляційного суду Тернопільської області

з 02.10.2018 по 31.07.2020 на посаді судді Тернопільського апеляційного суду.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 з 15.05.1980 по 28.05.1982 проходив строкову службу у Збройних Силах СРСР, що підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_1 , дата видачі 14.05.1980 (а.с.23).

За змістом наданої позивачем копій диплому серії НОМЕР_2 , виданого 30.06.1988 29.07.1985 Свердловським ордена Трудового Червоного Прапора юридичним інститутом ім. Р.А.Руденко (а.с.11), позивач в 1983 році вступив до Свердловського ордена Трудового Червоного Прапора юридичного інституту ім. Р.А.Руденко і в 1988 році закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю правознавство, а рішенням Державної екзаменаційної комісії від 30.06.1988 йому присвоєно кваліфікацію юриста (а.с.11). Відповідно до розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_1 , проведеного Тернопільським апеляційним судом 25.08.2020 за №01-17/222/2020 (а.с.7) період навчання у Свердловському ордена Трудового Червоного Прапора юридичному інституті ім. Р.А.Руденко вказано з 01.09.1983 по 21.06.1987, а з 22.06.1987 - народний суддя.

Крім того, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , дата заповнення 08.08.1989, він 16.10.1992 - прийнятий на посаду провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації, наказ від 16.11.1992 №120-к (запис 9); 03.05.1993 - звільнений з займаної посади у зв`язку з обранням суддею Тернопільського обласного суду (а.с.13-17).

Таким чином, судом встановлено, що період проходження ОСОБА_1 строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982 (2 роки 14 днів), половина строку навчання на денному відділенні Свердловського ордена Трудового Червоного Прапора юридичного інституту ім. Р.А.Руденко з 01.09.1983 по 21.06.1987 (1 рік 10 місяців 26 днів) та робота на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993 (6 місяців 17 днів) повинні зараховуватися до стажу роботи позивача на посаді судді.

Даний факт також підтверджується розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наданим Тернопільський апеляційним судом за №01-17/222/2020 від 25.08.2020, в який включені спірні періоди проходження військової служби, навчання та роботи позивача (а.с.7).

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача безпідставно не зараховано вказані вище періоди до стажу роботи на посаді судді.

Таким чином, при визначенні періодів трудової діяльності, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді відповідачем не враховано положення абзацу 4 пункту 24 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ, яким регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

При цьому, не зарахування певних періодів до стажу роботи на посаді судді позивача у випадку спірних правовідносин свідчить про протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині невиконання покладених на нього обов`язків щодо правомірного та обґрунтованого визначення стажу роботи на посаді судді, який впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що стаж роботи на посаді судді позивача складає 37 років 1 місяць 11 днів, що суперечить визначеному відповідачем стажу роботи в кількості 32 роки 5 місяців 21 день (а.с.40).

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача, з урахуванням положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ повинен становити 84% суддівської винагороди, зокрема: 50% - за стаж роботи на посаді судді 20 років та 34% - за стаж роботи на посаді судді понад 20 років (17 років х 2%).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправними дій відповідача щодо призначення ОСОБА_1 з 26.08.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 21.06.1987, що складає 1 рік 10 місяців 26 днів, час роботи на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993, що складає 6 місяців 17 днів, та період проходження строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982, що складає 2 роки 14 днів, та щодо призначення з 26.08.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 74 відсотків від загального розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2020 №01-17/221/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Суд зауважує, що матеріалами пенсійної справи підтверджено призначення позивачу з 26.08.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі саме 74 відсотки від загального розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2020 №01-17/221/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (208098,00 грн х 74 % = 153 399,52 грн), а не 50 відсотків як помилково зазначає позивач у прохальній частині позовної заяви.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати (включити) ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 21.06.1987, що складає 1 рік 10 місяців 26 днів, час роботи на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993, що складає 6 місяців 17 днів, та період проходження строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982, що складає 2 роки 14 днів, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці з 26.08.2020 у розмірі 84 % від загального розміру суддівської винагороди відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Тернопільським апеляційним судом 25.08.2020 за №01-17/221/2020, із урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України у разі задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення повністю, то на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума судового збору у розмірі 908,00 грн, сплачена відповідно до квитанції від 25.02.2021 №7878 (а.с.24).

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 з 26.08.2020 щомісячного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 21.06.1987, що складає 1 рік 10 місяців 26 днів, час роботи на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993, що складає 6 місяців 17 днів, та період проходження строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982, що складає 2 роки 14 днів, та щодо призначення з 26.08.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у розмірі 74 відсотків від загального розміру суддівської винагороди, визначеної у довідці Тернопільського апеляційного суду від 25.08.2020 №01-17/221/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати (включити) ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті у вищому навчальному закладі з 01.09.1983 по 21.06.1987, що складає 1 рік 10 місяців 26 днів, час роботи на посаді провідного консультанта управління юстиції Тернопільської обласної державної адміністрації з 16.10.1992 по 02.05.1993, що складає 6 місяців 17 днів, та період проходження строкової військової служби з 15.05.1980 по 28.05.1982, що складає 2 роки 14 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці з 26.08.2020 у розмірі 84 % від загального розміру суддівської винагороди відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Тернопільським апеляційним судом 25.08.2020 за №01-17/221/2020, із урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, Майдан Волі, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14035769).

Повний текст рішення складено та підписано 01 квітня 2021 року.

Суддя Чепенюк О.В.