Ухвала суду № 95942392, 01.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 квітня 2021 року м. Рівне№ 460/1080/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області про стягнення вихідної допомоги у зв`язку із звільненням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Рівненської області (далі - відповідач) про стягнення вихідної допомоги у зв`язку із звільненням.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказане клопотання останній обґрунтовує тим, що про порушення своїх прав він дізнався із розрахункового листа, наданого відповідачем 15 лютого 2021 року на адвокатський запит.

Згідно ухвали суду від 03 березня 2021 року про відкриття провадження у справі, розгляд вказаного клопотання відкладений до моменту отримання доказів від відповідача.

26 березня та 31 березня 2021 року від відповідача надійшли докази, витребувані судом ухвалою суду.

Крім того, 26 березня 2021 року відповідач подав до суду клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). В обґрунтування вказаної заяви відповідач покликається на те, що наказом прокурора Рівненської області № 783к від 18.08.2020 позивача звільнено з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 18.08.2020. У даному наказі визначено обов`язок відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Рівненської області провести повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористані щорічні та додаткові відпустки. Позивач з наказом про звільнення ознайомився 18.08.2020, тобто 18.08.2020 був повідомлений про проведення повного розрахунку та виплати лише компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки, а не вихідної допомоги. Отже, позивач дізнався про порушення його прав 18.08.2020, проте до суду з даним позовом звернулася лише в лютому 2021 року, а саме 17.02.2021, тобто майже через шість місяців, у зв`язку з чим вищевказані позовні вимоги заявлені позивачем з пропущенням місячного строку звернення до суду з адміністративним позовом, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України, у зв`язку з чим відповідач просить залишити позов без розгляду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу клопотання про поновлення строку звернення до суду та відповідачем в основу клопотання про залишення позову без розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист – строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що наказом прокурора Рівненської області № 783к від 18.08.2020 позивача звільнено з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 18.08.2020. У даному наказі визначено обов`язок відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Рівненської області провести повний розрахунок та виплатити компенсацію за невикористані щорічні та додаткові відпустки. Позивач з наказом про звільнення ознайомився 18.08.2020, отже 18.08.2020 був повідомлений про проведення повного розрахунку та виплати лише компенсації за невикористані щорічні та додаткові відпустки, а не вихідної допомоги. Таким чином, позивач дізнався про порушення його прав 18.08.2020.

З урахуванням викладеного вище, перебіг строку звернення до суду з даним позовом розпочався 19 серпня 2020 року та закінчився 18 вересня 2020 року. Оскільки 18 вересня 2020 року припадає на вихідний день, то останнім днем для звернення до суду з позовом було 20 вересня 2020 року.

Разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 17 лютого 2021 року, тобто більше як через чотири місяці після завершення місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Дослідивши долучену до матеріалів справи довідку відповідача № 21-17вих-21 від 15.02.2021 судом встановлено, що у вказаній довідці зазначена загальна сума заробітної плати позивача за період з 01.01.2020 по 18.08.2020 в розрізі кожного місяця, без наведення структури заробітної плати.

Тобто, із вказаної довідки неможливо встановити наявність чи відсутність виплати позивачу вихідної допомоги при звільненні. При цьому, позивач стверджує, що під час повного розрахунку при звільненні йому таку допомогу не виплатили.

Як наведено вище по тексту, позивач був звільнений з посади 18 серпня 2020 року. З наказом про звільнення ознайомлений цією ж датою. Зі змісту наказу про звільнення чітко вбачається, які саме виплати слід здійснити позивачу з метою повного розрахунку, а саме: виплатити компенсацію за невикористані щорічні та додаткові відпустки за період роботи з 13.04.2018 по 12.04.2019 в кількості 04 календарних дні, за період роботи з 13.04.2019 по 12.04.2020 в кількості 20 календарних днів, за період роботи з 13.04.2020 по 18.08.2020 в кількості 16 календарних днів. При цьому, жодних застережень з приводу виплати вихідної допомоги при звільненні наведений наказ не містить.

Отже, позивач знав про складові повного розрахунку при звільненні 18 серпня 2020 року. Навіть припускаючи, що позивач не знав усіх складових виплат при звільненні, останній не був позбавлений можливості вчасно звернутися до відповідача із відповідним запитом. Доказів зворотного суду не надано і судом не встановлено.

В той же час, із запитом до відповідача позивач звернувся лише через чотири місяці після звільнення. До того ж, вказаний адвокатський запит від 04 лютого 2021 року № 32-0402/21 не стосується виплати чи не виплати вихідної допомоги при звільненні, а звернутий про: надання інформації про розмір заробітної плати ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції управління представництва інтересів держави в суді прокуратури Рівненської області за травень-червень 2020 року, зазначивши окремо суму середньомісячної заробітної плати та суму середньоденної заробітної плати; надання довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за 2020 рік з розбивкою за кожний місяць окремо.

За наведених обставин, підстави пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у позовній заяві не є поважними.

Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами частини четвертої статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналіз вказаних вище положень КАС України дозволяє прийти до висновку про те, що в разі встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у справі або якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, суд зобов`язаний надати позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або заяву із зазначенням інших причин пропуску ним відповідного строку, які можуть бути визнані судом поважними або неповажними, що матиме своїм наслідком залишення позову без розгляду.

Вказане узгоджується з положеннями частини тринадцятої статті 171 КАС України, згідно з якими суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу (зокрема, вимог частини шостої статті 161 КАС України щодо подання одночасно з позовом заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в разі пропуску такого строку та докази поважності причин його пропуску), постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, подане відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду є передчасним, а його задоволення унеможливить надання судом позивачу можливості для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав та докази поважності причин його пропуску, що порушить право останнього на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту, гарантовані статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та необхідність залишення позовної заяви без руху.

Крім того, з урахуванням наведеного вище, слід запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати інші підстави пропуску строку звернення до суду з даним позовом, а також доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 171, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви Рівненської обласної прокуратури про залишення позову в адміністративній справі № 460/1080/21 без розгляду, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі № 460/1080/21, - залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.О. Комшелюк