Рішення № 95942340, 01.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 квітня 2021 року м. Рівне № 460/600/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в нарахуванні та виплаті згідно з Законом України "Про компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати, яка була нарахована позивачу 27 серпня 2012 року на виконання судового рішення у справі № 2-а-5503/11, в сумі 14213,12грн і виплачена 16 квітня 2018 року; 2) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу згідно із Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 2012 року по березень 2018 року, на суму 14213,12грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі постанови Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 липня 2011 року в справі № 2-а-5503/11, яке з вини відповідача фактично виконане останнім лише 16 квітня 2018 року. В грудні 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила нарахувати компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з вказаним вище судовим рішенням на суму пенсії 14213,12грн. Однак, відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію. За таких обставин, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки на виконання судового рішення по справі № 2-а-5503/11 перерахунок пенсії позивача був проведений у повному обсязі, а пенсійний орган не є належним відповідачем у справі. Крім того, відповідач вважає пропущеними строки звернення до суду з даною позовною заявою. Також відповідач вказав, що виплата коштів по рішенню суду носить разовий характер та не підпадає під дію Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" і така компенсація є видом цивільно-правової відповідальності. Поряд з цим, відповідач зазначив, що позивач фактично повторно хоче отримати виплачені кошти у вигляді компенсаційної виплати. З огляду на викладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

29 січня 2021 року позовна заява надійшла до суду.

03 лютого 2021 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

01 березня 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, а також клопотання про заміну неналежного відповідача по справі та витребування доказів.

01 квітня 2021 року ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про заміну неналежного відповідача по справі та витребування доказів.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Обставини справи, встановлені судом:

У провадженні Рокитнівського районного суду Рівненської області перебувала на розгляді адміністративна справа № 2-а-5503/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 липня 2011 року в справі № 2-а-5503/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 20 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року, з урахуванням виплачених сум, зміни розміру мінімальної заробітної плати та зміни розміру мінімальної пенсії за віком. Вказана постанова набрала законної сили 16 лютого 2012 року.

На виконання вказаного вище судового рішення, згідно з розпорядженням від 27 серпня 2012 року № 118150 проведений відповідний перерахунок пенсійних виплат позивача.

16 квітня 2018 року на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Державний ощадний банк України», були зараховані кошти перерахованої пенсії на виконання судового рішення у справі № 2-а-5503/11 в сумі 14213,12грн, що стверджується довідкою від 24 листопада 2020 року № 178.

08 грудня 2020 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо проведення нарахування і виплати компенсації за втрату частини доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно з постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 липня 2011 року в справі № 2-а-5503/11.

Листом від 11 січня 2021 року № 74-9690/Г-02/8-1700/21 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати спірної компенсації. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статті 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року в справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року в справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року в справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року в справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року в справі № 127/829/17, від 12 лютого 2019 року в справі № 814/1428/18, від 08 серпня 2019 року в справі № 638/19990/16-а.

Доводи відповідача, що перерахунок пенсії на виконання судового рішення не є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених шляхом виплати пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року в справі № 521/940/17.

Оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсійним органом пенсії в меншому розмірі, що встановлено постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 липня 2011 року в справі № 2-а-5503/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року в справі № 814/1428/18.

Таким чином, відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати, викладена у листі від 11 січня 2021 року № 74-9690/Г-02/8-1700/21, є протиправною.

Покликання відповідача про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки виплату нарахованих пенсій за рішенням суду здійснює Державна казначейська служба України та її територіальні органи є недоречними, з огляду на встановлені обставини справи та висновки суду, зроблені за аналізом вимог Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159.

Так, відповідно до пункту 7 Порядку № 159, компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, зокрема, коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року № 4901-VІ, у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

З аналізу зазначених вище норм права слідує, що органи казначейства несуть відповідальність за порушення тримісячного строку перерахування коштів за рішенням суду, а тому твердження пенсійного органу, що він не є належним відповідачем у справі судом не враховується при вирішенні даної справи як безпідставне та необґрунтоване.

Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави з виконання судових рішень" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою" від 03 вересня 2014 року № 440, якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, то суд зауважує, що спір у цій справі стосується нарахування компенсації на суму нарахованої, але несвоєчасно виплаченої пенсії, а тому спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів.

З приводу покликань відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає, що позивач звернула до суду з дотриманням шестимісячного строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), так як лист відповідача про відмову в нарахуванні та виплаті спірної компенсації датований 11 січням 2021 року, а до суду з позовом вона звернулася 26 січня 2021 року.

Частиною першою статті 2 Закону № 2050-ІІІ, визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ, передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону № 2050-ІІІ та окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває на попередньо нараховані, але не виплачені у місячний строк суми.

Відтак враховуючи, що постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 липня 2011 року в справі № 2-а-5503/11 орган Пенсійного фонду України було зобов`язано здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 20 грудня 2010 року, фактичну виплату сум перерахованої пенсії відповідачем проведено 16 квітня 2018 року, тому компенсація за період затримки виплати перерахованої пенсії підлягає нарахуванню та виплаті за період з 20 грудня 2010 року по 16 квітня 2018 року.

Аналогічна правова позиція щодо визначення періоду для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу у зв`язку з несвоєчасною його виплатою висловлена Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року по справі № 240/11439/19 (адміністративне провадження № К/9901/14087/20).

Наведене вище зумовлює необхідність виходу за межі заявлених позовних вимог на підставі частини другої статті 9 КАС України з метою повного захисту та відновлення порушених прав позивача, оскільки в позовній заяві остання просить зобов`язати відповідача провести нарахування та виплату спірної компенсації за період з вересня 2012 року по березень 2018 року, однак в ході судового розгляду суд встановив у неї права на отримання такої компенсації за період з 20 грудня 2010 року по 16 квітня 2018 року.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена позивачем відповідно до квитанції від 26 січня 2021 року № 3, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, сума судового збору в розмірі 908грн підлягає стягненню на користь останньої за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії згідно з постановою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 25 липня 2011 року в справі № 2-а-5503/11.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії в загальній сумі 14213,12грн за період з 20 грудня 2010 року по 16 квітня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір в сумі 908грн (дев`ятсот вісім гривень, 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; НОМЕР_2 );

2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Короленка, 7; код ЄДРПОУ 21084076).

Суддя Т.О. Комшелюк